Догляд за хворим

Догляд за хворим при заняттях фізичними вправами, передусім, передбачає провітрювання приміщення, підготовку хворого та місця його занять, психологічну підготовку, раціональне харчування та узгодження з термінами приймання їжі.

При підготовці місця занять необхідно поправити простирадло, забрати зайві подушки, розкрити хворого, надати відповідне положення (на ліжковому режимі) чи підготувати стільці, необхідне обладнання, провести заходи з виключення можливих причин виникнення травматизму.

Поєднання з психотерапевтичним впливом. Важливе значення має психологічна підготовка. Призначення фізичної активності, з одного боку, тішить хворого, а з іншого – може викликати тривогу, невпевненість в своїх можливостях, страх виникнення ускладнень. Тому перед кожною процедурою, особливо перед першою, з хворим необхідно проводити відповідні бесіди. До занять необхідно пояснити необхідність виконання спеціально підібраних для нього вправ, а після заняття – звернути увагу на позитивну динаміку клінічних проявів.

Лікувальне харчування. ЛФК призначають не швидше ніж за 2 години до приймання їжі і не раніше ніж за 2 години після неї.

Медикаментозна терапія та оперативні втручання

Поєднання медикаментозної терапії та оперативних втручань з фізичними вправами забезпечують підвищення ефективності лікувальної дії кожного з них. Можливі різні варіанти. Найчастіше курс лікувальної терапії доповнюється лікувальним застосуванням фізичних вправ.Лікувальну фізкультуру призначають після приймання засобів, що знімають спазм, у інших випадках – не швидше ніж через 30-60 хв. Можуть застосовуватись вони і одночасно. Так, при використанні снодійних і знеболювальних лікарських засобів після операції на шлунку хворому можуть бути призначені дихальні вправи. Це сприятиме активації дихання, перистальтики кишечнику та кровообігу при збереженні розвинутого під впливом ліків охоронного гальмування.

Особливого значення набуває застосування фізичних вправ перед оперативним втручанням. В передопераційний період проводиться лікувальна гімнастика, яка готує до отримання найкращого хірургічного ефекту. Використовуються фізичні вправи в ранній післяопераційний період з метою профілактики можливих ускладнень, покращення загального стану хворого. У віддаленому післяопераційному періоді лікувальна фізкультура застосовується з метою активації процесів загоєння ран, відновлення порушених функцій, попередження утворення спайок, відновлення утрачених функцій чи формування компенсацій і сприяє прискоренню реабілітації хворих.

Природні та преформовані фізичні чинники і масаж

Лікувальну гімнастику можна поєднувати в один день з усіма засобами фізіотерапії: гальванізацією, медикаментозним електрофорезом, імпульсними струмам низької частоти, методами високочастотної електротерапії, грязевими, парафіновими аплікаціями, ваннами. Послідовність процедур може змінюватись. Лікувальна гімнастика, потім масаж, а через 30-90 хв – фізіотерапевтичні процедури; другий варіант – фізіотерапевтична процедура, через 2-3 год – лікувальна гімнастика і масаж.

Лікувальний масаж може проводитись як до процедур лікувальної гімнастики, так і після неї. Його можна застосовувати в комплексі з усіма методами фізіотерапії, за винятком ультрафіолетових опромінювань в еритемних дозах тієї самої ділянки. При цьому необхідно зважати на механізм дії фізіотерапевтичної процедури та масажу. Так, застосування масажу після електрофорезу зменшує процеси депонування лікарських засобів, але прискорює надходження у внутрішні органи.

Для хворих із серцево-судинними захворюваннямизалежно від тонусу судин рекомендується різна послідовність процедур. Так, при атонії судин: масаж комірцевої зони, лікувальна гімнастика, загальна ванна (киснева, вуглекисла та ін.); при спастичному стані судин: ванни, лікувальна гімнастика, масаж.

У хворих на ішемічну хворобу серця через 5-12 місяців після інфаркту міокарда початковою процедурою комплексу є прекардіальний масаж. Його проводять за 15-30 хвилин до лікувальної гімнастики або велотренування. Це сприяє кращому перенесенню фізичних навантажень і підвищенню ефективності лікування. За наявності показань через 60-90 хвилин можна призначати фізіо- або бальнеопроцедуру.

У хворих з наслідками травм і захворювань центральної нервової системи, коли пацієнт добре переносить грязебальнеолікувальні процедури, інтервал між ними і наступною лікувальною гімнасткою може становити 15 хв. У випадках з вираженим больовим синдромом для зменшення болю послідовність лікувальних процедур інша: лікувальна гімнастика – грязебальнеолікувальна процедура чи лікувальна фізкультура – масаж. Така послідовність бажана для людей похилого віку. Ефективність лікування парезів і паралічів підвищується при послідовному застосуванні спеціальних фізичних вправ та електростимуляції.

При парезах і паралічах ЛФК добре поєднувати з електростимуляцією. Ефективними є заняття у воді. Теплові процедури (парафін, солюкс) при контрактурах застосовуються до занять ЛФК. Електрофорез (із введенням лікарських засобів) – через деякий час після ЛФК. Інколи разом з фізіотерапією: розробка рухомості в суглобах під час ванн.

Працетерапія. Поєднувати ЛФК з виконанням окремих трудових операцій. Разом з тим, сумарне фізичне навантаження ЛФК і працетерапії не повинне перевищувати функціональні можливості хворого. Це є методом прискореної реабілітації хворого.

Окремі форми лікувальної фізкультури. За індивідуальним показниками лікувальна гімнастика поєднується з іншими формамилікувальної фізкультури: дозованими пішими прогулянками, теренкуром, дозованим плаванням спортивними вправами та іграми. Близький туризм проводиться 2 рази на тиждень у теплий період року – вранці і в передвечірні години, в холодний сезон – у теплу пору дня. У дні походу інші процедури ЛФК і методи фізіотерапії не призначають, їх переносять на дні, вільні від близького туризму.

Контрольні питання і завдання до теми

«ПРОЦЕДУРА ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ»

Контрольні питання

1. Правила застосування фізичних вправ в процедурі лікувальної фізкультури.

2. Рухова діяльність, рухові навички, руховий динамічний стереотип.

3. Форми проведення процедури лікувальної фізкультури.

4. Режими рухової активності, їх характеристика, застосування.

5. Періоди застосування лікувальної фізкультури.

6. Методи проведення занять лікувальною фізкультурою.

7. Структура процедури лікувальної фізкультури.

8. Тривалість процедури лікувальної фізкультури та курсу лікування.

9. Підбір фізичних вправ та складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури.

10. Правила проведення процедури лікувальної фізкультури.

11. Вивчення та оцінка реакції на навантаження в процедурі лікувальної фізкультури.

12. Поєднання лікувальної фізкультури з іншими методами реабілітації.