Мета- образ наперед визначеного стану продукту

Зміст мети включає і розвиток, і створення того, що вона перед­бачає. Для людини вони - безпосередній мотив, що спонукає до ціле-здійснення.

Ми вже говорили, що в дії відбувається поляризація на суб'єкт і пред­мет, на який спрямовуються певні дії. А цей предмет вплітається в розу-

мову або психомоторну дію так само, як і суб'єкт "вплітається" своїми механізмами психіки, своєю свідомістю в той самий предмет дії.

Поняття мети необхідне тоді, коли треба вибрати один із багатьох шляхів і варіантів розв'язання задач. Цей єдиний варіант і становить зміст мети - модель потрібного шляху до продукту, до здійсненої мсти.

Мета на перших порах формується у вигляді мети-наміру, який пе­редбачає, що і як людина буде робити; а це вже спроба зазирнути у своє майбутнє. Очевидно і те, що тут образ майбутнього ще мало визначе­ний і розпливчатий, а засоби свого цілездійснення невідомі.

У процесі цілепокладаиня не повинно бути нічого довільного. Орі­єнтація людини на розвиток, оптимізацію способів розв'язання задач і створення самодостатніх предметів дії - найважливіші критерії ціле­спрямованості і доцільності майбутніх дій.

Управління процесами діяльності - це цілеспрямоване застосуван­ня доцільних розумових і психомоторних дій - "світлої голови" і "зо­лотих рук".

Крім цього, мета передбачає як необхідне оволодіння, так би мови­ти, технічними діями: пізнавальними, моральними, естетичними і ре­продуктивними для набуття майстерності і активності дій.

Мета пізнання міститься в кожній дії. Бо знання і незнання - пар­ні протилежності: чим більше людина знас, тим більший простір незнання вона відкриває для себе. Одна розв'язана задача відчи­няє двері до багатьох невідомих; тому процес пізнання практично не мас меж. Репродуктивні цілі реалізуються відомими засобами.

Ось чому задача - чужа або власна, усвідомлена - в процесі навчан­ня посідає ключове місце. 1 не має значення, яка вона: розумова чи пси­хомоторна. Головне, щоб була задача, а засоби її розв'язання людина знаходитиме сама, відповідаючи на запитання, діючи з предметом, а то і роблячи все це разом.

Ми з вами визначили два полюси дії: задача і мета. Творчі функ­ції мсти виражаються тим, що людина розв'язує задачі, діє і створює якісно нові структури думок (зрозуміло, поки що для себе, а далі, коли поталанить - і для всіх), відкриває нові властивості предметів і явищ, психічні стани тощо - творчі предмети.

Творча дія - це не тільки досягнення точності, що було метою ре­продуктивної роботи, не лише досягнення відповідності ходу чужих думок, переживань почуттів і образів власним здобуткам роботи, а, пе-

редусім, впізнавання власних думок, почуттів і образів у творах талан­тів і геніїв.

Мірою якості процесу творчості є новизна створеного, оригіналь­ність і самодостатність.

Задача дії- розумової або психомоторної— точність відобра­ження і точність у розв'язанні задачі. При розв'язанні задачі зна­ходять: 1) у відомому предметі - невідоме; 2) у моральному - амо­ральне - зло; 3) у красі - порушену гармонію, тобто вміння бачити задачі, які викликають дискомфорт.

Для того щоб звільнитися від дискомфорту, у людини існує єдиний спосіб - розв'язати задачу: перетворити невідоме на відоме, попереди­ти дію аморальних сил, створити більш досконалу гармонію в собі або в оточуючому середовищі. Тільки в такому разі діяльність відкриває можливість розвивати творчі здібності - механізм творчості.

Ось чому процеси відкриття і винаходу відбуваються в дії, в ході розв'язання задач і проблем. Розумова і психомоторна дія - основний засіб розвитку творчого ставлення до діяльності і розвитку механізму, завдяки якому людина вчиться спочатку всім відомі задачі розв'язува­ти оригінальним способом, а потім - і проблеми, які до неї ніхто не розв'язував - простим способом.

Date: 2015-09-24; view: 341; Нарушение авторских прав