Література. 1.Величковский Б. М, Зинченко В

1. Величковский Б. М, Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология
восприятия. М.: 1973.

2. Вснгер Л. А., Восприятие и обучение. Дошкольньїй возраст.-
М., 1969

3. Восприятие и деятельность/ Под ред. А. Н. Леонтьева. - М.:
Изд-во Моск. ун-та, 1976.

4. Деятельность; Сознание. Личность. — М.: Политиздат. 1974

5. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум,
2000.

6. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человска.
Ввсдснис в психологию. - М.: 1974.

7. Логвиненко А. Д. Психология восприятия: Учеб.-метод, посо-
бие. -М, 1987.

8. Лурия А. Р. Ощущенис и восприятис. - М.: Изд-во Моск. ун-та,
1978.

9. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т,], Т.1. Тео-
рсгико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002.

10. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2.
Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002

11. Основи загальної психології / За ред. С. Д. Максименка. — К.:
НПЦ "Перспектива", 1998.

12. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефл-
бук;К.: Ваклер, 1999.

13. Психологія / За ред Г. С. Костюка: - К,: Рад, шк, 1968.

14. Хрестоматия по ощущению и восприятию. - М.: Изд-во Моск.
ун-та, 1975.

10. Мислення

Ключові поняття теми:

мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наочно-дійове мис­лення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення

Поняття про мислення

Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприймання.

Відображаючи дійсність на чуттєвому рівні, людина одержує різно­манітну інформацію про зовнішні властивості та ознаки предметів, які фіксуються в її свідомості у формі звукових, просторових, часових, смакових, дотикових та інших образів.

Проте такої інформації про об'єктивний світ людині недостатньо для задоволення різноманітних потреб практичної діяльності, що вимагає глибокого і всебічного знання об'єктів, з якими доводиться мати справу.

Вичерпні знання про внутрішні, невідчутні властивості та озна­ки предметів дійсності, безпосередньо не відображену у відчуттях і сприйманні сутність людина одержує за допомогою мислення — ви­щої, абстрактної форми пізнання об'єктивної реальності.

Мислсне відображення дійсності характеризується рядом особли­востей.

Перша особливість виражається в опосередкованому характері мис-леного відображення дійсності.

Так, не можна безпосередньо побачити будову атомного ядра, хі­мічну реакцію, фізіологічні процеси, які відбуваються в живій клітині, ультрафіолетове випромінювання тощо. Щоб розкрити всі ці безпосе­редньо не відображені, але важливі для розуміння об'єктів властивості, людина вдасться до міркувань, обчислень, експериментів, зіставлення фактів тощо.

Опосередкування можуть мати різну міру складності залежно від особливостей пізнавального завдання та предмета пізнання.

До опосередкованого пізнання людина вдається у тих випадках, коли безпосереднє пізнання виявляється неможливим через недоско­налість наших аналізаторів або його недоступність, зумовлену склад­ністю процесу пізнання.

Опосередкованість мислення проявляється в ряді його властивостей.

Перша - акти мислення відбуваються за допомогою слова та попе­реднього досвіду, який зберігається в пам'яті людини.

Друга - завдяки мисленню в предметах відображаються не будь-які, а істотні їх ознаки і властивості, що грунтуються на об'єктивних від­ношеннях і закономірних зв'язках, репрезентованих у самих предме­тах І явищах.

Істотні ознаки та відношення виражають сутність предметів і явищ, їх причинно-наслідкові залежності; їх розкриття дає можливість зрозу­міти закони, яким підпорядковані процеси, що відбуваються в природі та суспільстві, впливати на них у своїх інтересах.

Третя властивість мислення -узагальнений характер відображення дійсності. За допомогою мислення людина пізнає істотні ознаки, що виявляються спільними для споріднених у тому чи іншому відношенні предметів, і осмислює їх узагальнено, оперуючи поняттями. Так, вона пізнає загальні властивості металів, геометричних фігур, принципи функціонування технічних систем, розвитку психічних явищ тощо.

Названі ознаки мислення характеризують його як специфічну форму абстрактного пізнання дійсності, як складну пізнавальну діяльність.