Різновиди сприймання

У чуттєвому пізнанні відчуття і сприймання виявляються в їх єд­ності. Сприймань поза відчуттями не буває.

Розрізняють сприймання за їхніми сенсорними особливостями (зо­рові, слухові, нюхові, дотикові, смакові, кінестетичні, больові тощо), за відношенням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, естетич­ні), за складністю сприймання (сприймання простору, руху, часу).

Сенсорний склад сприймання багато в чому збігається з відчут­тям. Специфічним у сприйманні, на відміну від відчуття, є тс, що той чи інший аспект зорового, слухового, тактильного сприймання стає предметом усвідомлення, розуміння його значення для життя.

Сенсорне сприймання предметів та явищ дійсності відбувається в комплексі, у взаємодії органів чуттів: зору та кінестетичних відчуттів, зору та слуху тощо. При цьому один із різновидів сприймання постає як провідний, а інші - як допоміжні. У музичній діяльності, наприклад, провідним завжди є слух, а потім кінестетична чутливість. У кваліфі­кованого хірурга кінестетична чутливість відіграє значну роль - вона здійснює контроль і регуляцію рухів, що є необхідним при забезпечен­ні точності рухів і дій.

Сприймання щодо психічного життя особистості набуває особливо­го значення. В об'єкті сприймання можуть специфічно відбитися інте­лектуальні або емоційні особливості людини, яка його сприйняла.

Наукові знання потребують інтелектуального їх сприймання, тоб­то сприймання змісту, розуміння понять і термінів, виконуваних дій, посиленої дії пам'яті, уваги, мислення. Емоційне сприймання яскраво постає при сприйманні художніх творів мистецтва.

При такому сприйманні провідну роль відіграє емоційний його ас­пект, безпосередній вплив об'єкта, що сприймається, на почуття - піз- наваіьні, моральні, естетичні. Звичайно, художнє сприймання відбу­вається в єдності з інтелектуальним.

Розуміння того, що сприймається, є необхідною його передумовою, а емоційне переживання в художньому сприйманні визначає його ха­рактер: піднесеність або пригніченість настрою, переживання високо­го, комічного, трагічного, того, що саме збуджується матеріалом, який сприймається,