Розділ І

РОЗДІЛ ІІI. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей дошкільників засобами образотворчого мистецтва

3.1. Інтеграція видів образотворчої діяльності як засіб розвитку

художньої творчості дошкільників.........................................................

2.2. Методика формування інтересу дошкільників до зображувальної діяльності..................................................................................................................

3.3. Експериментальне підтвердження ефективності розвитку творчих здібностей дошкільників засобами образотворчого мистецтва…........ Висновки до третього розділу

Загальні Висновки........................................................................................... СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................

ДОДАТКИ.........................................................................................................

ВСТУП

Актуальність проблеми. Пошуки шляхів організації життя дітей таким чином, щоб дитина могла реалізувати свої фантазії, пізнавальну і творчу активність, постійно знаходяться в центрі уваги вчених, дослідників та педагогів-практиків.

Період дошкільного дитинства найбільш сприятливий для художньо-творчого виховання і розвитку дитини. Враження дитинства людина проносить через все своє життя.

Про художньо-творче виховання дошкільників написано багато цікавих і цінних в методичному плані книг, посібників, рекомендацій та статей. На сьогоднішній день виникла необхідність подивитися на попередній досвід із сучасних позицій, проаналізувавши деякі проблеми. В останні роки все більше уваги приділяється питанням взаємозв’язку різних видів мистецтв у педагогічному процесі (А.Н.Бурова, С.М.Каган, П.М.Якобсона, Б.П.Юсова, Р.М.Чумічова, Т.І.Хрізман та ін.). Використання в художньо-творчому розвиткові дитини різних видів мистецтва – літератури, театру, музики та живопису – дає можливість для гармонійного і різнобічного особистісного розвитку, сприяє активізації творчого процесу, поглиблює емоції, розвиває почуття та інтелект.

Сьогодні перед вищими педагогічними закладами країни стоїть завдання підготувати спеціалістів, здатних творчо перетворювати педагогічну дійсність, естетично активних, творчих, таких, що беруть участь у створенні прекрасного в житті та в мистецтві.

Формування духовного світу людини повинно стати першочерговим завданням в нашій державі. Розбудити чутливість душі, звернутися до виховання естетичних смаків, ідеалів, оцінок та суджень – одне з найголовніших завдань, поставлених сьогодні самим життям, оскільки майбутнє суспільства прямо залежить від духовного світу кожної дитини.

Розбудова системи освіти в Україні передбачає оновлення її змісту, зміну форм організації дітей. Яскравою тенденцією цього процесу є, зокрема, зростання питомої ваги мистецтва у вихованні юного покоління. Дисципліни гуманітарного циклу набули, врешті-решт, належного соціального та виховного статусу. Разом з тим реформування навчально-виховного процесу у традиційних дошкільних закладах, організація нових типів дошкільних закладів, надання педагогам змоги самостійно визначати засоби педагогічного впливу на дітей, послуговуючись у своїй роботі варіативними програмами виховання дітей, зумовили низку проблем у художньо-творчому вихованні і розвитку підростаючих поколінь.

Ознайомлення дошкільників із різними видами мистецтва є нагальною потребою сьогодення, складовою частиною дошкільної освіти.

Програмами виховання і навчання дітей дошкільного віку передбачено різні види роботи з дітьми, що мають на меті виховувати в них почуття прекрасного. Естетично виховувати – це означає не просто прилучати людину до мистецтва, а пробудити в ній розуміння цього мистецтва та бажання творити щось нове, цінне для людства і суспільства. Починати цю роботу належить педагогам першої ланки освіти – дошкільної, а також батькам дітей.

Вищеозначене сприяло вибору нами теми наукового дослідження.

Об’єкт дослідження: естетичне виховання дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження: процес художньо-творчого виховання і розвитку дітей дошкільного віку засобами образотворчої діяльності.

Мета дослідження: дослідити та виявити педагогічні умови художньо-творчого виховання і розвитку дошкільників засобами образотворчої діяльності.

Гіпотеза дослідження: художньо-творче виховання і розвиток дітей дошкільного віку засобами образотворчої діяльності буде ефективним за таких умов:

· визначення образотворчого мистецтва і образотворчої діяльності як основи художньо-творчого розвитку дітей;

· визначення провідних психолого-педагогічних аспектів розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку;

· застосування засобу інтеграція видів образотворчої діяльності дошкільників (ліплення, малювання, аплікація);

· визначення послідовності творчого процесу: роздуми про задум; втілення задуму; оцінка результату.

Завдання дослідження:

· вивчити стан проблеми в теорії і практиці дошкільної освіти;

· теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити засоби художньо-творчого виховання і розвитку дошкільників;

· визначити ефективність розробленої та апробованої методики дослідження;

· розробити методичні рекомендації.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення джерел інформації; педагогічний експеримент; спостереження; бесіда; інтерв’ювання; вивчення педагогічної документації; вивчення передового педагогічного досвіду; вивчення та аналіз продуктів дитячої образотворчої діяльності; порівняльний аналіз результатів дослідження.

Методологічну основу дослідження склали психолого-педагогічні положення теорії особистості та виявлення її відношень у структурі з навколишньою дійсністю. Методологію дослідження складали принципи науковості, зв’язку теорії і практики, положення про провідну роль діяльності у формуванні художньо-творчих здібностей дітей.

Теоретичну основу дослідження складали: Концепція національної дошкільної освіти; наукові засади поетапного виховання і розвитку; принципи доступності, диференціації та індивідуалізації процесу виховання і розвитку; об’єктивність; єдність дослідження, виховання, навчання та розвитку.

Експериментальна база дослідження: Експериментом було охоплено 75 дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку, 6 вихователів, методист.

Структура магістерської роботи: магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ І.