Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Рівні розвитку творчих здібностей дітей





Рівні Експериментальна група Контрольна група + ЕГ до КГ
кількість дітей у % кількість дітей у %
Високий 33,3 12,5 + 20,8
Середній 58,4 50,0 + 8,4
Низький 8,3 37,5 - 25,2
Всього -

 

Як бачимо, високого рівня в експериментальній групі досягло на 5 дітей більше, ніж в контрольній, що складає на 20,8% більше. Майже четверта частина дітей контрольної групи була віднесена до низького рівня, що на 25,2% більше, ніж в експериментальній групі.

Таким чином ми можемо стверджувати, що проведена нами дослідницько-експериментальна робота дала позитивні наслідки та виявилася ефективною у процесі художньо-творчого виховання і розвитку дітей дошкільного віку.

Висновок до третього розділу Як показують підсумки нашого експерименту, майже всі діти добре ознайомлені з різними видами образотворчого мистецтва емоційно реагують на мистецтво, яке характеризує яскравість і багатство кольорів, гармонійність кольорових поєднань, чіткість і продуманість форми, простоти композиції. А саме: вишивка, кераміка, декоративний розпис. За допомогою основних жанрів мистецтв проходить формування особистісного ставлення дітей до тих чи інших творів. Вони через емоційні почуття, захоплення красою розуміють, що все намальоване взяте з життя-квіти, листя, бутони та інше. Тож під час розглядання творів мистецтва вихователям потрібно допомогти дітям виділяти основну композицію, кольорове поєднання, ритм. Направити увагу дітей, розвивати уяву і естетичний смак в гармонійному поєднанні на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності-малювання, ліплення, аплікацію.

Як бачимо найважливішими результатами опанування мистецької діяльності було те, що діти усвідомили себе суб’єктом творчості, митцями, здатними не лише відтворювати здобули враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.
ВИСНОВКИ



 

До ефективних педагогічних умов розвитку творчих здібностей дошкільників засобами образотворчої діяльності належать:

1) моделювання педагогічного процесу із врахуванням вікових та індивідуальних особливостей малят;

2) інтеграція різних видів діяльності дітей;

3) розвиток у дітей спостережливості, збагачення словника, навчання різних технік і способів зображення;

4) ознайомлення дітей з етапами творчого пошуку;

5) забезпечення всіма необхідними матеріалами для самостійної образотворчої діяльності дітей;

6) використання продуктів дитячої образотворчої діяльності для подарунків малятам і рідним, для прикрашання інтер’єру приміщення ДНЗ, для виставок, ігор тощо.

Враховуючи характерну для старших дошкільників потребу в самоствердженні та визнанні їхніх можливостей дорослими, вихователь забезпечує умо­ви для розвитку дитячої самостійності, ініціативи, творчості. Він постійно ство­рює ситуації, що спонукають дітей активно використовувати свої знання і вміння в творчій діяльності, вчить долати труднощі, доводити справу до кінця, націлює на пошук нових, творчих рішень.

У дітей закріплюється уявлення про те, що необхідно створювати красиві речі на радість людям. Через ознайомлення з мистецтвом малюків підводять до розуміння, що художній образ – це не просто зображення якогось предме­та, людини чи явища, а передача ставлення до нього, оцінка його позитивно­го чи негативного характеру, вчинку, зображення подиву чи прикрості, радості чи смутку. Особливої уваги вимагає якість роботи дітей з матеріалами та інструментами, формування координації руки і зору, розвитку просторового та образного мислення.

Ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом має відбуватися пара­лельно зі сприйманням навколишньої дійсності та власною творчістю.

Необхідно вчити дітей свідомо використовувати виразні засоби різних видів мистецтва в адекватних видах образотворчої діяльності.

Систему занять доцільно будувати на основі принципів послідовності та си­стемності – зв'язку усіх видів мистецтва при формуванні уявлень про певний художній образ. Щоб розвинути образне бачення, необхідно вчити дітей в об'єктивній дійсності бачити не лише зовнішню її характеристику, а й те, що відповідає почуттям людини, може їх викликати і виражати. Запропонувати дітям відгадати, яке дерево найсумніше, запитати, чому вони так вважають. Головне, щоб діти звикли знаходити в реальних предметах і явищах характер, настрій. Можна пропонувати різноманітні завдання, які б спонукали дітей до використання різноманітних технік, способів зображення, засобів виразності. А також завдання, в яких необхідно поєднувати кілька технік.

Необхідно пам'ятати, що оцінка дитячого художнього твору не може бути абсолютно однозначною.

Можливості дитячої творчості можна розширити, пропонуючи дітям ство­рювати безпредметні малюнки, передавати в малюнках свій настрій, почуття, відчуття. Вчити дітей пояснювати, що вони хотіли зобразити і що відчували в той час. Запропонувати дітям уявити себе на місці якоїсь тварини «Я рибка, пташка, сонечко...», і передати в малюнку відчуття, коли дитина «перевтілюва­лась» у вибраний образ.



Запропонувати дітям передати свій емоційний відгук на музику зображувальними засобами, використовуючи колір як засіб передачі настрою. Малюн­ки можуть бути як безпредметними, так і предметними, головне, щоб малюки могли пояснити зображення, свій настрій в процесі слухання музики. Можна запропонувати такі теми занять: «Музика», «Чарівні інструменти», «Музика фарб» тощо.

При ознайомленні дітей з різними видами і жанрами образотворчого та на­родного декоративно-ужиткового мистецтва основним завданням має бути формування емоційних переживань, а через них – підведення дітей до розуміння художнього образу, виразних засобів, які використовує художник, графік, скульптор, народний майстер для його створення.

Вихователь має сам добре розуміти «художню мову» творів мистецтва і до­ступно, з урахуванням вікових і психологічних особливостей, донести її до дітей. Дорослий подає приклад використання виразного, образного мовлен­ня, сенсорно-емоційних, моральних і художньо-естетичних оцінок і суджень.

В основу ознайомлення з мистецтвом живопису необхідно покласти своєрідну виразність жанрів живопису.

Для ознайомлення дітей з пейзажним жанром необхідно організувати зо­ровий ряд картин, куди б входили пейзажі з різноманітними мотивами: небо і земля, моря й озера, дерева і ліси, гори і пустелі; природа в різні пори роки; картини з передачею різного настрою: смутку, радощів, спокою тощо; панорамні пейзажі, в яких зображуються неосяжні простори, й пейзажі з зобра­женням затишних куточків рідного краю.

Подальша робота полягає в ознайомленні дітей з окремими картинами. З метою кращого сприймання дітьми картин пейзажного жанру бажано проводити ігри-вправи типу «Які фарби любить осінь»; «Осінній настрій»; «Дізнайся, про що я розповідаю», «Добери слово, що відповідає на запитання «Який?»

Для ознайомлення з портретом для зорового ряду необхідно підібрати різні види портретів: портрет однієї людини, групові портрети, портрети дітей. Бажано, щоб були різні типи портретів: погрудний, поколінний, на весь зріст. Звернути увагу, що художник у портреті передає не лише зовнішню схожість людини, а й розкриває її внутрішній світ, розповідає про думки, турботи. Че­рез такі виразні засоби як очі, міміка художник передає різні відтінки настрою: людина сердиться, сумує, радіє людина тощо. Такі виразні засоби як поза, жест, одяг говорять про професію, смаки.

Поняття про ікону краще дати напередодні свята Різдва Христового. Роз­повісти про призначення ікон, матеріал, на якому їх пишуть. До пасивного словника ввести слова: іконописець, німб, святі, ангел, Богоматір.

При ознайомленні з мистецтвом натюрморта підбирати натюрморти із зо­браженням овочів, квітів, фруктів, іграшок, побутових речей тощо, подбати, щоб картини були легкі для сприймання, сумні чи радісні за почуттями, свят­кові чи буденні за добором предметів.

Формуючи у дітей поняття про історичний жанр, звернути увагу на його різновидності: казковий, билинний, міфологічний.

Кращому, сприйманню творів мистецтва живопису сприятимуть ігрові впра­ви, власне образотворча діяльність дітей: «Пізнай характер мого улюбленого героя», «Опиши і намалюй».

Продовжуючи роботу по ознайомленню з стародавнім мистецтвом, дати дошкільникам загальне уявлення про умовність і красу стародавнього письма; розповісти про сюжети ікон, релігійні свята, познайомити з образом Богоматері.

Познайомити дітей із сучасним мистецтвом, такими поняттями як «модернізм», «кубізм», «авангардизм» (запам'ятовувати назви не обов'язково). Познайомити з творчістю художників П.Пікассо, К.Малевича, П.Сезанна (кубізм), С.Далі, Ф.Лепі, Н.Чюрленіса (авангард).

З технікою тиражної графіки найдоцільніше знайомити в грі «Створимо пе­чатні візерунки». Для цього необхідно разом із дітьми виготовити печатки з різноманітними силуетними зображеннями (матеріал – сира картопля ) і зробити відбитки на папері.

Підвести малюків до розуміння поняття тиражна графіка – можна створи­ти багато оригіналів, і унікальна – лише один екземпляр (малюнок). Подаль­ша робота з дітьми здійснюється в порівняльній характеристиці.

Зі скульптурою варто знайомити при безпосередньому розгляданні пам'ят­ника, станкової скульптури, скульптури малих форм. Підвести до розуміння, що скульптура об'ємна, її треба споглядати, змінюючи точку зору, обходячи образ кругом. Звернути увагу дітей на роль довкілля в скульптурі, сформува­ти поняття «садово-паркова скульптура».

Поняття про роль матеріалу в скульптурі як виразного засобу краще дати дітям при ознайомленні зі скульптурою малих форм. У грі-вправі «Ярмарок» вчити дітей відбирати іграшки за описом, визначати їх зовнішні ознаки.

Ознайомлення зі скульптурою може здійснюватися не лише при сприйманні реальних образів, а й на основі перегляду слайдів, фотографій. Можна розповісти про історію створення скульптури, техніку створення, про творчість конкретних скульпторів.

Особливого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння вихователя пов'язати особливості створення художнього образу в ми­стецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мис­тецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності як малювання; виразні засоби скульптури – в ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, викорис­товувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивній творчості дітей.

З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природни­ми творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови ви­ховання яких дозволили розвинути ці здібності своєчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч з дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний і багатогранний світ ми­стецтва.

 

 









Date: 2015-09-24; view: 550; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию