Сутінки, присмерки

Зразки такої творчости можна наводити без кінця.

З другого боку, українські слова з цілком певним значенням діставали у процесі такого зближення мов зовсім інше значення. Ми вже бачили, як подібність слова лижви до російського слова лижі сприяла переродженню нашого слова і наданню йому іншого значення. Такі переродження мали місце і з іншими словами:

Українська форма

Російська форма

Культивовано в УССР

знаменитий /чудовий/

знаменитый /славетний/

знаменитий /славетний/

Лигати

Проглатывать

Проковтувати

овочі (плоди)

овощи (городина)

овочі (городина)

протяжний /тривалий/

протяжний /з протягом/

протяжний /з протягом/

удачливий /талановитий/

удачливый /щасливий/

удачливий /щасливий/

Не міг не позначитися на розвитку української мови самодіяльний характер українського мовознавства в Росії. Не було жодних державних установ, які б розробляли, досліджували й розвивали українську мову. Усі дореволюційні словники й підручники укладали люди з патріотичного обов'язку, не дістаючи за це жодної винагороди. На ділі, дослідження української мови не заохочувано, а переслідувано. Без жодного заохочення та належних умов працювали Білецький-Носенко, Грінченко, Яворницький, Комаров та інші. Це відповідно впливало на якість їхньої праці.

У словнику Грінченка у гнізді слова очевидьки зафіксовано зворот в очевидячки /в очевидьки/ з такими ілюстраціями:

Не приснилось, а в очевидячки явилось.

(П. Куліш)

Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки.

(П. Мирний)

З цих прикладів видко, що вираз в очевидячки відповідав сучасному виразові наяву. На жаль, Б. Грінченко не відзначив цього значення виразу в очевидячки, дорівнявши його до слова очевидячки і зафіксувавши для обох лексичних форм такі значення: