Шляхи підвищення ефективності виробничого навчання в навчальних майстернях

Під удосконаленням форм виробничого навчання прийнято розуміти способи організації учнівського колективу для навчально-професійної діяльності і способи керівництва цією діяльністю. До основних форм виробничого навчання відносяться фронтальна, бригодна індивідуальна і розвиток навиків умінь безпосередньо на робочому місці шляхом вивчення досвіду новаторів виробництва. Кожна з цих форм має свою структуру побудови занять і відображає зв’язок майстра з учнями. Вибір форм навчання визначається місцем проведення виробничого навчання визначається місцем проведення виробничого навчання змістом і характером виробничої діяльності, а також і в залежності від стану робочих місць, наявності матеріально-технічної бази.

Фронтальна форма навчання приміняється на початкові міста дії і ділиться на два етапи.

Перший етап – це навчання в майстерні, а якщо по умовах технології виробництва це не можливо то його організовують безпосередньо на робочих місцях підприємства, як правило окремими групами, бригадами ланками.

Другий етап – це завершення виробничого навчання по професії в цехах підприємства шляхом індивідуального або бригадного навчання де учні вчаться самостійно виконувати всі роботи передбачені навчальною програмою. При цьому необхідно, щоб їх професійні уміння і навики постійно удосконалювались і відповідали вимогам кваліфікаційної характеристики. Успіх другого етапу виробничого навчання, в цілому професійної підготовки робітників визначається організованістю і рівнем навчання на першому етапі в процесі якого учні повинні оволодіти початковими трудовими уміннями і навиками.

В зв’язку з цим особливе значення має оснащення навчальної майстерні сучасним обладнанням, інструментами та приспосібленнями (чого в нашій майстерні в достатній кількості ще не має) чітке річне квартальне і щомісячне планування виробничих робіт, яке передбачає виготовлення стабільної продукції (віконних і дверних блоків, столярного інструменту та інших виробів). Добре щоб у майстерні працювали кваліфіковані робітники, які могли б закінчувати після учнів найбільш складні операції не передбачені навчальною програмою. Найбільш доцільною організаційною формою навчальних занять є урок. В залежності від мети і змісту вивчаючого матеріалу відрізняють уроки по вивченню виробничих операцій по виконанню виробничих комплексних робіт, по перевірці знань, умінь і навиків учнів.

Успіх виробничого навчання залежить і від того чи використовує майстер при підготовці до уроків технічну літературу і послідні досягнення технік. Перед початком кожного уроку майстер відновлює в пам’яті учнів необхідні для даного уроку знання. Перевіряє виконання домашніх завдань. Як правило проводиться опитування тих учнів, які відстають і мають задовільні оцінки за виконання по даній темі роботи, а доповнюють відповіді кращі учні.

При підготовці уроку слід врахувати всі деталі його проведення, продумати методику показу того чи іншого прийому, бо люба недоробка приводить до порушення послідовності показу прийомів, а це в свою чергу негативно впливає на навчально-виховну роботу.

На вступному інструктажі по кожній темі старатись мало часу тратити на теоретичне викладання матеріалу, а більше показувати як виконувати ту чи іншу роботу маючи крім цього до кожної теми виготовлені еталони, взірці.

В кінці вступного інструктажу для того щоб виявити настільки учні засвоїли прийоми доручити учням повторити показані прийоми. Переконавшись у тому, що матеріал учні засвоїли, розподілити їх по робочих місцях. По мірі виконання завдання учні міняються місцями.

Після вивчення основних трудових прийомів і операцій в майстерні для дальшого виробничого навчання учні відпрацьовують комплекси трудових прийомів і операцій та виконують комплексні роботи, які по змісту і складності відповідають вимогам навчальної програми. Разом з тим комплексі роботи треба так підбирати, щоб постійно удосконалювати професійну майстерність учнів, виховувати в них самостійність у виконанні виробничих завдань.

Особливо ретельно підбирається перша комплексна робота, для всіх учнів одинакова, так як власне вона і покаже ступінь оволодіння учнями першонавчальних професійних умінь і навиків, допоможе майстру в/навчання оцінити кожного учня і свою навчально-виховну діяльність.

Навчання на комплексних роботах – найбільш скиданий і відповідальний період так, як виготовляється продукція. Особлива турбота майстра незасвоєння учнями передових методів роботи і організації праці. При проведенні біжучого, індивідуального і групового інструктажів це питання повинно бути одним із основних, причому передові методи повинні розглядатись конкретно як по кожній комплексній роботі, так і порядку типових робіт і процесів. Головним методом виробничого навчання тут будуть практичний показ і пояснення майстра. Уміння працювати творчо - важлива риса людини; і формується вона в процесі навчальної діяльності. Приймаючи від учнів роботи, перш за все оцінюється її якість, враховуючи дотримання учнями технологічної дисципліни і виконання норм виробітку.

Завершальним етапом навчання професії являється спеціалізація учнів, виконуючих роботу на штатних робочих місцях, і виробничий інструктаж проводить бригадир або майстер цеху, дільниці. Головним обов’язком майстра в/навчання на цьому етапі – домогтись забезпечення учнів роботою у відповідності з програмними вимогами і професійно-кваліфікаційною характеристикою. Необхідно, щоб до моменту складання кваліфікаційної пробної роботи учні вміли:

- якісно володіли професійними уміннями, і навиками по професії;

- виконувати норми виробітку при дотриманні технічних вимог і роботи продукцію високої якості;

- ефективно використовувати обладнання, інструмент і приспосіблення;

- економно росходувати сировину, матеріали і електроенергію;

- уміти добре організовувати своє робоче місце;

- застосовувати найбільш раціональні прийоми роботи і передові методи праці;

- дотримувати правила охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежних міроприємств;

Заключний інструктаж передбачає розбір виготовлених учнями виробів, спільний аналіз процесу роботи і підведенні підсумків. Майстерв/навчання при аналізі виконаних робіт не тільки фіксує досягнуті результати в роботі але і виховує в учнів критичне відношення до виконаної роботи, почуття колективізму і взаємодопомоги. При проведенні заключного інструктажу щоб підкреслити професійну самостійність учнів, майстер дає їм можливість висловлюватись і виховувати свої пропозиції. Серед актуальних проблем, які вирішує майстер в/н, треба назвати професійну, економічну і моральну підготовку учнів до бригадних форм організації і стимулювання праці.

Навчання в бригадах має перевагу в тому, що майстер має можливість бути з бригадою, приходити вступній, поточний і заключний інструктаж; впливати на формування умінь і навиків учнів, використовуючи колективну форму виконання. Праця учнів повинна носити колективний характер із суворо вираженого уособленою відповідальністю за результати як своєї такі колективної праці.

Ефективність навчально-виховної роботи в учнівських бригадах залежить від наявності елементів творчості, від того як організована праця. В процесі організації і проведення виробничого навчання члени бригади міняються місцями що дає можливість опанувати весь технологічний процес тієї чи іншої роботи. Таким чином виробниче навчання в учнівських бригадах здійснюється кваліфікованими робітниками. Норми виробітку учнів входять в норму виробітку всієї бригади.

Індивідуальне виробниче навчання в складі бригад кваліфікованих робітників має великий ефект, насамперед в тому, що в залежності від характеру роботи і кваліфікації робітників учнів включають до складу бригади або закріплюють за окремими робітниками. Складається графік переміщення учнів по робочих місцях на весь період навчання за яким слідкує бригадир. Під керівництвом кваліфікованого робітника учень знайомиться з метою і завданнями навчання з технологічним процесом, нормами виробітку, охороною праці, а також із традиціями які склались в бригаді.

Завданням бригади є розвивати самостійність і свідоме відношення до роботи.

Виробниче навчання вважається закінченим, якщо кожний член учнівської бригади оволодів уміннями і навиками у відповідності з програмою, засвоїв передові методи праці, а майстер в/н, колектив бригади та індивідуальні наставники склали на кожного учня виробничу характеристику, де поряд з показниками професійної підготовки, дають оцінку вміння трудитися в умовах бригадної форми організації і стимулювання праці.