Кислоти

Кислоти – з позиції теорії електролітичної дисоціації це складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють тільки на катіони гідрогену і аніони кислотного залишку.

HCl → H⁺ + Cl^-

H₂SO₄→ H⁺+HSO

HSO → H⁺+ SO

Кислоти бувають кисневовмісні (HNO₃, H₂SO₄, H₃PO₄) і безкисневі (HCl, HBr, H₂S).

По кількості атомів гідрогену в кислоті вони бувають одно-, двох-, трьох- і багатоосновні. Наприклад: HCl – одноосновна, H₂SO₄ – двохосновна, H₃PO₄ – трьохосновна.

Назва кисневовмісних кислот залежить від елементу, який утворює цю кислоту з додатком закінчення – на, коли ступінь окислення елемента відповідає номеру групи в періодичній системі H₂SO₄ – сірчана кислота, HNO₃ - нітратна.

По мірі зниження ступеня окислення суфікси змінюються у слідуючому порядку: - вата, - иста, - ватиста. Наприклад: HClO₄ – хлорна кислота, HClO₃ – хлорновата кислота, HClO₂ – хлориста кислота, HСlO – хлорноватиста кислота.

Коли елемент в одній і тій же ступені окислення утворює декілька кисневовмісних кислот, то до назви кислоти з меншим числом кисневих атомів добавляють приставку мета, з більшим – орто. HPO₃ – метафосфорна кислота, H₃PO₄ - ортофосфорна кислота.

Назва безкисневмісних кислот залежить від назви елемента, який утворює цю кислоту з додаванням закінчення “о” і додаванням слова “воднева”. HCl – хлорводнева, або соляна кислота, HBr - бромводнева.

Добування:

1. Взаємодією ангідридів з водою:

SO₃ + H₂O = H₂SO₄

2. Дією на неметали сильних окисників:

3P + 5HNO₃ + 2H₂O = 3H₃PO₄ + 5NO

3. Прямим синтезом з простих речовин:

H₂ + Cl₂ = 2HCl

4. Реакцією обміну між сіллю і менш леткою кислотою:

NaCl + H₂SO₄ = NaHSO₄ + HCl

Хімічні властивості

1. З основами:

H₂SO₄ + 2NaOH = Na₂SO₄ + 2H₂O

2. З металами:

Zn + 2HCl = ZnCl₂ + H₂­

3. З солями:

H₂SO₄ + BaCl₂ = BaSO₄ + 2HCl