Пошуково-дослідницька діяльність дітей у навчально-виховному процесі ДНЗ

На сучасному етапі одним із найефективніших чинників якісного поліпшення стану дошкільного виховання й ре­зультатів роботи за змістом кожного конкретного розділу програми є пошук активних методів навчання, виховання дітей і форм організації творчих видів їхньої діяльності. Адже вихователь свідомо спрямовує зусилля кожного ма­люка на розв'язання конкретних завдань, що синтезують різноаспектні уявлення з екології.

Постає мета - максимально оптимізувати діяльність вихователя і вихованців як фак­тор формування екологічної культури педагога шляхом запровадження її найраціональнішої форми - пошуково-дослідницької, в основу якої закладена цілісна система взаємодіючих і цілеспрямованих засобів впливу на дітей.

Питання про сутність, структуру та значення пошуко­вої діяльності в системі інших її видів у ДНЗ досліджуються досить різнопланово в працях О.Іванової, В.Кондратової, Л.Маневцової, С.Ніколаєвої, Ф.Терентьєвої.

Пошуково-дослідницька діяльність вихованців - це організована педагогом діяльність дітей, у якій вони шляхом самостійного відкриття природи, розв'язання проблемних завдань, практично перетворю­вальних дій одночасно оволодівають новими знаннями, а також уміннями і навичками їх подальшого самостійного набуття. У конкретних ситуаціях така робота має не лише педагогічну, а й чітко виражену екологічну доцільність. Остання неподільно пов'язана з практичним перетворен­ням природи, її об'єктів, окремих явищ. Такі перетворення здебільшого набувають характеру експериментування.

Основу процесу пошуково-дослідницької діяль­ності становлять пошукові методи, тобто такі, що дозволяють об'єднати в трансформований варіант безпосередньо й опосередковано набуті знання, де інформація дидактично перероблена й викладена в доступних формі та змісті на основі врахування вікових особливостей, рівня розвитку пізнавальних про­цесів.

Зміст опанування дітьми знань про природу і людину та можливості їх реалізації в навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу зумовлені певними віко­вими особливостями періоду дошкільного дитинства: - обмеженістю теоретичних знань, практичних умінь і навичок, життєвого досвіду, діапазону пізнання;

- превалюванням мимовільного характеру всіх пси­хічних процесів над довільними, емоційного над раціональ­ним у пізнавальній пошуково-дослідницькій діяльності;

- відсутністю об'єктивної самооцінки й самоаналізу;

- провідною роллю особистісних мотивів.

Перелічені фактори спричиняють поступовість, супе­речливість і поетапність опанування знань, а отже, їх варто подавати з позиції принципу наступності, який пронизує весь процес екологічного виховання дітей як на формаль­ному (дошкільний навчальний заклад, школа, ВНЗ), так і неформальному рівнях (товариства, університети, факультети охорони природи).

Завдання, які обирає вихователь для пошуково-дос­лідницької діяльності, різні: репродуктивні, пошукові, творчі.

Оскільки в результаті дослідницької діяльності в дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, вини­кає посилений інтерес до природи, оптимізується розумова активність. Але це значною мірою залежить від уміння вихователя своєчасно спрямувати увагу вихованців на виз­начення внутрішніх властивостей об'єктів та їх залежності від зовнішніх умов.

Отже, характер дій дошкільників залежить від:

а) рівня розвитку, можливості створення мікрогруп із диференційованими завданнями, адаптованими змістом, засобами тощо;

б) рівня розвитку мовлення, можливості аргументувати власні припущення, міркування;

в) рівня розвитку словесно-понятійного мислення, умінь узагальнювати, порівнювати, виділяти загальне в низці ознак об'єктів, а також абстрагувати;

г) змісту конкретного завдання, яке залежно від ситуа­ції треба виконувати поетапно чи в повному обсязі.

Обсяг знань дітей, що мають бути сформовані в дош­кільному віці, визначається такими вимогами:

- широта орієнтування в довкіллі, енциклопедичність уявлень і понять;

- ідейна спрямованість;

- розвиток пізнавальної діяльності, перехід до най­складніших форм мислення в межах дошкільного віку; •

- науковість;

- доступність;

- наочність.

Розглянемо структурні компоненти пошуково-дослід­ницької діяльності: спостереження, поетапне фіксування показників, зіставлення результатів дослідного й контроль­ного матеріалів за допомогою різноманітних методів, прийомів, синтезу.

До основних пізнавальних функцій пошуково-дос­лідницької діяльності відноситься: демонстрування зв'язків, недоступ­них для сприймання органами чуттів дитини, іі проникнен­ня вглиб таких явищ природи, що спостерігаються в довкіллі, і тих, які важко спостерігати унаслідок прихова-ності їхніх механізмів від безпосереднього сприймання.

Елементи пошуково-дослідницької роботи:

- вихователь та його діяльність у природному довкіллі;

- задум і планування діяльності, визначення її мети, засобів, змісту складників до початку і після закінчення досліду;

- практична робота вихователя і дітей;

- інтерпретація результатів на інші види діяльності з дещо зміненими змістом, завданнями та умовами.

Пошуково-дослідницька діяльність скла­дається принаймні з таких компонентів:

Ø постановка мети, куди входить формулювання вихідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду;

Ø змістовне пла­нування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи;

Ø влас­не пошуково-дослідницька діяльність, тобто збирання ем­піричних даних, складовою частиною чого є активність кожної дитини і вихователя;

Ø аналіз і формулювання вис­новків (синтез).

Особливість системи пошуково-дослідницьких дій як конструктивного компонента всієї роботи дітей полягає в тому, що в них формуються здібності розглядати особливий характер перебігу конкретних природних явищ.

Організація пошуково-дослідницької діяльності повинна:

- допомогти дітям правильно орієнтуватися у форму­ванні активності пізнавальних інтересів в ознайомленні з довкіллям;

- сприяти формуванню колективної думки, критичної оцінки щодо фактів негативного ставлення чи згубного впливу на природу;

- формувати практичні вміння і навички активної піз­навальної діяльності, моральні якості, що виховуються в умовах колективних видів роботи.

Індивідуальні та групові форми організації діяльності дошкільників у природі покликані максимально диферен­ціювати й індивідуалізувати роботу з кожною їх мікрогрупою. Вони сприяють роботі малюків, взаємодії їх з об'єктами, явищами та між собою. Так відбувається розви­ток особистості, формуються її екологічна свідомість і пер­шооснови переконань. Практичні вчинки кожної дитини є джерелом знань, засобом перенесення їх на взаємодію із середовищем для постійного керівництва ними в поведінці.

Лекція 3. Формування екологічної спрямованості особистості (2 години)

План

1. Віковий підхід до формування екологічної самосвідомості дітей.

2. Психологічні основи екологічного виховання дітей молодшого дошкільного віку.

3. Формування у дітей екологічно мотивованої поведінки.

4. Методи формування екологічної поведінки у дошкільників.

5. Особливості формування екологічної культури дошкільників.

ПК

Date: 2015-09-02; view: 1793; Нарушение авторских прав