Порівняльний аналіз існуючих вітчизняних програм з екологічного виховання

У зв’язку зі стрімко зростаючою роллю екологічного виховання і навчання у системі дошкільної освіти виникла нагальна потреба у створенні спеціальних програм, спрямованих на ефективне засвоєння дітьми дошкільного віку основ екологічних знань. Останнім часом таких програм створено досить багато, і кожна з них пропонує вирішення певних завдань екологічного виховання дошкільників. Крім державних загально дидактичних програм, у яких представлені всі розділи освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі („Малятко”, „Дитина”), існує ряд тематичних, присвячених одному напрямку роботи з дітьми, альтернативних авторських експериментальних програм з екологічного виховання.

Основою для створення навчально-виховних програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти в Україні [1]. Цей документ окреслює оптимально необхідні, проте достатні для дітей, що стоять на порозі шкільного життя, знання та вміння з різних сфер суспільного життя. У програмі сконцентровані державні вимоги до освіченості та вихованості дітей дошкільного віку.

Сфера „Природа” за Базовим компонентом передбачає формування у дітей елементів цілісного природовідповідного світогляду, ціннісної змістовної спрямованості на екологічно доцільну поведінку та сприйняття дитиною себе як частки природи і, в той же час, формування почуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її взаємодії з оточуючим світом. Вона (сфера) має дві змістові лінії. Перша – природа планети Земля, що окреслює обсяг знань, умінь та ставлення дитини до об’єктів і явищ природного довкілля.

Інша лінія – природа Космосу. Вона окреслює знання дітей щодо розуміння окремих космічних об’єктів (зірки, серед яких Сонце, планети: Земля, Марс, Венера, супутник планети Земля – Місяць тощо), спрямованість на формування поняття єдності та взаємозалежності всіх елементів Космосу, одним з яких є людина.

Сучасні програми навчання і виховання дітей в дошкільному закладі освіти спрямовані на реалізацію окреслених у Базовому компоненті завдань. Так, програма „Дитина” [4] дозволяє вихователям своєчасно ввести дитину у світ рідної природи, виховувати любов до неї, розвивати пізнавальний інтерес до об’єктів та явищ природи, закласти фундамент екологічного світосприйняття. Зміст розділу „Віконечко у природу” багатоплановий і відповідно конкретизований. У ньому окреслена система необхідних уявлень дітей кожної вікової групи про природне оточення, пізнавальні дії (обстежувальні (сенсорні), практичні, дослідницькі) та види діяльності, якими оволодівають діти.

Розділ „Віконечко у природу” побудований за сезонним принципом, теми розташовані за принципом концентричності.

програма „Малятко” [6] відрізняється від попередньої програми меншою деталізацією програмових вимог, відсутністю розподілу змісту за кварталами. Вона окреслює загальні вимоги до компетентності дітей у сфері „Природа”, надаючи можливість вихователям самостійно визначати зміст і послідовність вивчення з дітьми тієї чи іншої інформації про природне довкілля. До програми включені завдання з формування у дошкільників початкових гігієнічних знань та умінь.

Авторська програма екологічного виховання дітей дошкільного віку „Первоцвіт” (укладач Т.Лазарева) базується на двох попередніх програмах, концепції національного дитячого садка С.Русової, народному досвіді всебічного розвитку дитини через спілкування з природою. Метою цієї програми є формування екологічного мислення та екологічної культури дошкільників. Програма спрямована на поступове оволодіння дітьми дошкільного віку системою екологічних знань. Технологія вибудовується у напрямку від акцентування уваги дітей на зовнішній красі об’єктів до розуміння зв’язків і залежностей в природі, формуванні відчуття приналежності до всього живого, моральної відповідальності за існування нашої планети. Цим обумовлена запропонована автором поетапність реалізації програми відповідно віковим можливостям дитини, починаючи з 5-ти річного віку.

Цікавим є підхід автора до обґрунтування специфіки завдань, засобів, форм, методів та прийомів екологічного виховання дітей на всіх трьох етапах: ціннісно-натуралістичному, етнічно-натуралістичному, природничо-науково-діяльнісному.

Програма пропонує інтегрований діяльнісний підхід до вирішення завдань екологічного виховання через практичну діяльність в природі, музичну, зображувальну, мовну, ігрову.

Доповненням до цих програм, що широко використовуються у дошкільних закладах освіти України, можуть слугувати російські програми. Наприклад, програма „Радуга” (колектив Інституту загальної освіти під керівництвом Т.Доронової) також спрямована на екологічне виховання дошкільнят. Вона структурована за такими блоками: зоологія та ботаніка.

У блоці „Зоологія” подаються відомості з зоології – науки про тварин, яка вивчає особливості життя й розвитку тварин на Землі. Використовуючи запропонований у цьому розділі матеріал для екологічного виховання дітей, вихователь спирається на знання з екології, зоогеографії, зоопсихології, палеозоології. Пізнавальний блок „Зоологія” рекомендовано розкривати через систему занять, тематика яких така: “Введення в науку зоологію”, “Де можуть мешкати тварини”, “Тваринний світ Землі”, “Тварини моєї місцевості”, „Таланти” і „Здібності” тварин”, “Динозаври”, “Підсумкове заняття”.

Вихователям рекомендовано проводити з дітьми екскурсії до зоопарку, організовувати пізнавальні розваги із завданнями типу „Пізнай за описом”, „Прочитай сліди” тощо.

Пізнавальний блок „Ботаніку” реалізується через таку систему занять: “Введення у науку „Ботаніка”, “Де можуть жити рослини”, “Рослини Землі”, “Рослини мого краю”, “Будова рослин”, „Підсумкове заняття”.

Очевидно, на думку укладачів програми, цікавий зміст занять спонукатиме до розвитку пізнавальної активності дітей, зацікавленості об’єктами та явищами природи, формування дієвого позитивного ставлення дитини до оточуючої дійсності. Подання знань у певній системі сприятиме їх оптимальному засвоєнню та підготує дітей до наступного вивчення циклу природничих предметів у школі.

Ще одна російська програма, що може бути використана в роботі з дітьми дошкільного віку, називається „Розвиток” (розроблена науковим колективом під керівництвом Л. Венгера). У ній програмі представлений розділ „Ознайомлення з природою”. За цією програмою знайомство з природою дітей молодшого дошкільного віку є необхідною й надзвичайно важливою складовою розвитку їхніх уявлень про оточуючий світ та самих себе. У старшому дошкільному віці ця сфера стає основою побудови самостійного розділу у якому розв’язуються завдання розвитку екологічної свідомості та інтелектуальних і творчих здібностей дітей. У процесі роботи за цим розділом діти знайомляться з об’єктами та явищами живої та неживої природи, як на заняттях, так і у поза ними: на прогулянках, під час ігор, спостережень та праці в куточку природи, на городі чи квітнику тощо. На заняттях відбувається уточнення, розширення, систематизація та узагальнення емпіричних уявлень дітей за допомогою засвоєння ними спеціальних умовних означень тих чи інших явищ природи. У старшому дошкільному віці умовні позначення та моделі застосовуються у якості засобів навчання, які допомагають дітям в узагальненому та схематизованому вигляді сприйняти та зрозуміти залежності між окремими елементами природи.

Розуміння зв’язків та залежностей у природі є основою для формування в особистості елементів екологічного світорозуміння, усвідомлення ролі людини в житті природи з одного боку, та розвитку вміння приймати й любити все живе, з іншого. Зміст розділу спрямовано на розкриття зв’язків і залежностей у природі, в основі яких лежать залежності рослин і тварин від умов життя.

У старшому дошкільному віці ця робота здійснюється на матеріалі ознайомлення дітей з екологічними системами, що їх оточують: ліс, луки, водойма. У них найбільш чітко прослідковуються залежності рослин від вологи, ґрунту, освітлення тощо. Дітей знайомлять також з представниками рослинного та тваринного світу різних природних зон Землі (тундри, тайги, пустелі та інших). У процесі занять дошкільнята дізнаються про вплив умов життя на будову рослин і тварин, спосіб їхнього життя. В інших формах організації навчання (щоденного спілкування, іграх, ознайомленні з художньою літературою) діти закріплюють та інтеріоризують засвоєну інформацію. Важливою умовою ефективності роботи з екологічного виховання визначається її емоційна насиченість.

У базовій російській програмі розвитку дитини „Джерела” (укладачі Т.Алієва, Т.Антонова, О.Арнаутова) [5] екологічна освіта та виховання дітей не виділено в окремий розділ. Екологічна спрямованість простежується в усіх її розділах, проте найбільш повно розкривається вона в розділі „Природа і дитина”. Такий підхід відображає ідею екологізації всього педагогічного процесу у дошкільному навчальному закладі.

Надалі перейдемо до огляду авторських програм екологічного розвитку дітей дошкільного віку. Н.Рижова [8] умовно поділяє всі авторські програми з екологічного виховання на три основні групи:

1. Програми екологічної (біоекологічної) спрямованості.

2. Програми естетико (культурно)- екологічної спрямованості.

3. Програми соціально-екологічної спрямованості.

Для програм першої групи характерно акцентування уваги на питаннях класичної екології (ознайомлення дітей з окремими залежностями між живими об’єктами і оточуючим середовищем, екосистемами). До них можна віднести програми Г.Бєлєнької, О.Богініч „Природа і рух”, С.Ніколаєвої „Юний еколог”, Н.Кондратьєвої „Ми”, Ж.Васякіної-Новікової „Павутинка”, А.Корольової „Екологічна стежка”.

Для другої групи програм характерно акцентування уваги на естетичному та моральному вихованні дітей, питання власне екології виступають базисною основою формування кращих естетичних та моральних почуттів. Об’єкти природи розглядаються з позицій „стихій”: землі, повітря, вогню та води. У багатьох положеннях програм прослідковуються ідеї М.Реріха.

До цієї групи програм можна віднести програму В.Ашикова, С.Ашикової „Веселка”, І.Булавіної, М.Найденської „Планета – наш дім”, Т.Попової „Світ навколо нас”, Т.Копцевої „Природа і художник”.

Третя група програм відрізняється перевагою у змісті комплексу питань соціальної спрямованості (соціальної екології, економіки, людинознавства). У якості зразків програм цієї групи можна навести програми М.Вересова „Ми - земляние”, Т.Потапової „Дитячий садок XXІ ст.”, Л.Кларіної „Економіка та екологія”[8].

Авторська програма науковців НПУ ім. М.П.Драгоманова „Природа і рух” [2] розроблена на основі філософії американської програми „Step by step”. У ній ураховані можливості індивідуального розвитку дитини в процесі навчання через подолання „сходинок” різного рівня складності та національні особливості ставлення українців до природи. Розділ цієї програми „Дитина у світі природи” поділяється на чотири основні блоки: „Дитина в світі неживої природи”, „У природи немає поганої погоди”, „Дитина у світі рослин”, „Дитина знайомиться зі світом тварин”. Всі розділи автори пропонують вивчати не послідовно, а паралельно. Кожний розділ, у свою чергу, має свої підрозділи, що дозволяють дітям засвоїти знання у певній системі і відповідно до індивідуальних темпів просування стежиною знань. Нетрадиційна за змістом і формою побудови, програма розрахована як на професіональних педагогів, так і на батьків, що зацікавлені у розвитку власної дитини. У ній містяться цікаві історичні відомості, що відображають ставлення наших пращурів до оточуючого довкілля, у додатках – авторські казки про природу. Автори рекомендують створити у груповій кімнаті дитячого садка чи у домашніх умовах природничий центр для організації спостережень та експериментування дитини з природними матеріалами, представлено варіант обладнання центру, показана динаміка можливих змін в ньому протягом року, дня.

Програма російських авторів „Ми - земляни” [3] є однією з малочисельних спроб реалізації в практиці дошкільного виховання ідеї гуманістичного, а не прагматичного підходу до екології. Головна мета програми – забезпечення умов для становлення основ екологічного світорозуміння старших дошкільників. Укладачі програми вважають, що в основі світоглядних орієнтирів особистості має знаходитись ціннісне ставлення людини до оточуючого світу, система особистісних цінностей. „Екое” у перекладі з грецької – дім, місце існування, а „логос” трактується не лише як „наука, знання, думка”, але й „сенс, сутність”. [3, с. 23] Ставлення до власного дому, місця існування як до безумовної цінності і, у зв’язку з цим, усвідомлення своєї відповідальності за нього – саме це має зафіксуватися та знайти відгук у душі дитини.

Ядром змісту програми Н.Кондратьєвої „Ми” є знання про людину і її зв’язки з природою, іншими людьми, уявлення про людину й природу як найвищі цінності, знання про гуманне ставлення до всього живого і вміння його здійснювати. Головна увага при цьому приділяється розгляду зв’язків живих організмів з оточуючим середовищем на різних рівнях.

Мета програми С.Ашикової та В.Ашикова „Веселка” – сприяти становленню більш досконалої у моральному, світоглядному, творчому плані особистості. Автори виділяють такі тематичні блоки: „Планета Земля”, „Небо”, „Мистецтво”, „Світочі”.

Програма Т.Копцевої „Природа і художник” відрізняється від попередніх за структурою. Програма характеризується блочно-тематичним плануванням: „Світ природи”, „Світ тварин”, „Світ людини”. Автор розглядає світ природи як предмет детального вивчення і як засіб емоційно-образного впливу на творчу діяльність дітей.

Л.Кларіна зазначає, що її програма „Економіка і екологія” [8] спрямована на вдосконалення економічної, екологічної й соціальної свідомості дітей. Ця програма розрахована на дітей віком 6-10 років, проте її елементи використовуються й працівниками дошкільних закладів освіти для роботи з меншими дітьми. Проблеми економіки та екології розв’язуються Л.Кларіною через питання використання природних ресурсів та аналіз потреб людини.

Т.Потапова у програмі „Дитячий садок ХХІ ст.” поряд з питаннями освіти, зокрема, в галузі екології оточуючого середовища, приділяє значну увагу формуванню у дитини основ громадянської позиції, серед яких є ознайомлення з правами людини, питання раціонального природокористування. Автор підкреслює, що при ознайомленні дитини з оточуючим світом слід акцентувати увагу не стільки на її знаннях про об’єкти та явища оточуючої дійсності, скільки на формуванні в дошкільників навичок дбайливої й природодоцільної взаємодії з ними та вихованні бажання спілкуватися зі світом на засадах гуманності, взаємоповаги та розуміння.

Авторська програма з екологічного виховання „Наш дім - природа” (автор Н.Рижова) розрахована на дітей віком від 5 до 7 років. Основні змістовні лінії екологічної освіти, що складають ядро знань дітей про оточуючу природу, представлені у програмі так: різноманітність оточуючого світу природи, залежності в природі, циклічність природних явищ та процесів. При доборі змісту програми були враховані принципи науковості, доступності, системності, гуманності, дієвості тощо. Основна мета цієї програми – виховання з перших років життя дитини гуманної, соціально-активної, творчої особистості, здатної розуміти та любити оточуючий світ, природу, уважно та бережливо ставитись до нього.

Авторська тематична програма „Юний еколог” [7] розроблена С.Ніколаєвою на основі теоретичних та практичних наукових досліджень в галузі екологічного виховання дітей. У ній виділені два аспекти змісту екологічного виховання: передача від дорослого до дитини основ екологічних знань, їх трансформація у ставлення до оточуючої природи. В основу програми покладено адаптовані для дітей дошкільного віку провідні ідеї екології, що розкриваються за такими змістовними лініями: організм і середовище, сукупність живих організмів і середовище, людина і середовище.

Підсумовуючи все вищесказане, слід зазначити, що ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі. Всі перераховані програми можуть бути з успіхом використані педагогами дошкільних закладів освіти і допоможуть їм в організації цікавої та максимально ефективної роботи з дітьми.

Лекція 2. Пізнавальний потенціал екологічних знань дітей (2 години)

План

1. Виховання в дітей дошкільного віку позитивного емоційного ставлення до природи.

2. Формування у дошкільників первинних уявлень про екологічні зв’язки в природі.

3. Системний підхід до аналізу природного довкілля.

4. Пошуково-дослідницька діяльність дітей у навчально-виховному процесі ДНЗ.