Контроль і нагляд за станом охорони праці

Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спря­мовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства і його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові та державні органи і прокуратура.

На підприємствах контролюють стан охорони праці директор, його заступники, головний інженер, інженер з охорони праці, го­ловні спеціалісти, начальники цехів, ділянок, змін, майстри, бри­гадири, робітники. Основними видами контролю за станом охо­рони праці на підприємстві є:

• повсякденний оперативний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб;

• адміністративно-громадський (триступеневий) контроль;

• контроль, що здійснює служба охорони праці на підприємстві;

• паспортизація умов праці та санітарно-гігієнічних умов у це­хах і на дільницях;

• нагляд з боку державних інспекцій.

Оперативний контроль з боку керівників робіт І підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

На підприємствах з кількістю 50 і більше працюючих за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Вона складається з представників власника, профспілок, уповноважених трудового колективу, спеціалістів з безпеки, гігієни праці і представників інших служб підприємства. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють:

• трудові колективи через обраних ними уповноважених;

• професійні спілки в особі своїх виборних органів і представ­ників;

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право:

• безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові пропозиції про усу­нення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці;

• вимагати від керівника структурного підрозділу припинення роботи, якщо на виробництві створюється загроза життю або здоров'ю працюючих;

• вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці. Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок ор­ганізує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором термін зі збереженням за ним середнього заробітку.

Уповноважені трудових колективів діють відповідно до Ти­пового положення, затвердженого Державним комітетом Украї­ни з нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками.

Уповноважені трудових колективів з охорони праці беруть участь:

• у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещас­них випадків на виробництві, якщо потерпілий не е членом профспілки;

• у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допо­моги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання ним правил техніки безпеки, що спричинило травмування;

• У підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небез­печної для життя чи здоров'я працівника або для людей, які

його оточують, і навколишнього природнього середовища, якщо працівник відмовився виконувати з цих причин доручену йому роботу;

• у розробленні розділу «Охорона праці* колективних дого­ворів та угод, комплексних заходів щодо досягнення встанов­лених нормативів з питань охорони праці;

• у роботі комісій з питань атестації робочих місць та їх відповідності вимогам правил з охорони лраці. Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням вла­сниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належ­ного виробничого побуту для працівників, забезпеченням їх за­собами колективного та індивідуального захисту.

Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних про­грам і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити влас­никам, державним органам управління подання з питань охоро­ни праці та одержувати аргументовану відповідь.

Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань

• в опрацюванні національної, галузевих І регіональних про­грам поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, & також відповідних угод з питань поліпшення умов і безпеки праці;

• в опрацюванні державних міжгалузевих нормативних актів про охррону праці;

• в опрацюванні власником комплексних заходів поліпшення умов безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, проье-денш перевірки їх виконання, контролі за використанням коштів фонду охорони праці підприємства;

• у формуванні розділу «Охорона праці» колективного догово­ру (типовий перелік основних заходів з охорони праці, безпе­ки життєдіяльності, які можуть бути включені в колдоговір, угоду установи, закладу освіти, містить додаток 1.8);

• у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі в спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охо­рони праці вищих профорганів, у розробці заходів щодо їх попередження;

• у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та

розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;

• у розробці пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;

• в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що ви­значаються законодавством і колективним договором (уго­дою, трудовим договором);

• у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегля­ду І збільшення тарифів на соціальне страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці,

• у роботі комісій: з питань охорони праці підприємств; з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці; з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці; з атестації робочих місць за умовами праці;

• у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небез­печної для життя чи здоров'я працівника, людей, які його оточують, або для навколишнього середовища, та обґрунтова­ності відмови працівника від роботи з цих причин (на рівні первинної профорганізації, а при конфліктах - на рівні пред­ставника вищих профорганів).

Комісія І уповноважений трудового колективу з охорони праці та профспілки повинні контролювати дотримання трудового зако­нодавства, своєчасність і повноту інструктажу працівників, вияв­ляти несправність верстатів, інструментів, захисних пристроїв, вен­тиляції, вимагати від адміністрації вжити заходів до його усунен­ня, стежити за своєчасним прибиранням відходів, порядком в проходах і на робочому місці, перевіряти забезпеченість робітників спецодягом, захисними засобами.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

• Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

• Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

• органи державного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

• органи та заклади санітарне-епідеміологічної служби Мі­ністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуван­ням законів про охорону праці здійснюється Генеральним про­курором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затвер­джуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

• надсилати керівникам підприємств, а також посадовим осо­бам місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення пору­шень і упущень з охорони пращ;

• зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць та обладнання до усунення пору­шень вимог охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

• надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб обійманій посаді, пе­редавати, якщо необхідно, матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Date: 2015-09-02; view: 488; Нарушение авторских прав