Облік запасних частин

Найбільш вагомими складовими, що впливають на організацію та ведення обліку запасних частин на автотранспортних підприємствах є:

- шини й акумулятори;

- автомобілі, що їх підприємство купує для використання у складі запчастин.

Автомобільні шини та акумуляторні батареї, що придбано з автомобілем і враховано у ціні автомобіля та включено до його інвентарної вартості, обліковуються у складі основних засобів на субрахунку 105 «Транспортні засоби» і амортизуються.

Вартість автомобільних шин, акумуляторів, які купує підприємство для заміни, автомобілів для запчастин відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» включається до складу запасів і відображається в бухгалтерському обліку на субрахунку 207 «Запасні частини».

За дебетом цього субрахунку відображають залишок і надходження, за кредитом – витрачання, реалізацію та інше вибуття запасних частин, шин та акумуляторів. Аналітичний облік запасних частин ведуть за: місцями збері­гання, типами й марками автомобілів, матеріально відповідальни­ми особами. Також аналітичний облік шин та акумуляторів за гру­пами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (знаходяться на складі); ті, що знаходяться у ремонті, та ті, що підлягають утилізації.

Тому на АТП до субрахунку 207 «Запасні частини» відкривають субрахунки другого порядку окремо для обліку вказаних видів запасних частин, наприклад:

207/1 «Автомобільні шини та акумулятори на складі»;

207/2 «Автомобільні шини та акумулятори в експлуатації (у підзвітних осіб)».

Відповідно до Положення про технічне обслуговування і ре­монт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспор­ту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102, операції із заміни на дорожніх транспортних засобах шин та акумуляторних батарей не належать до реконструк­ції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліп­шення [74]. Такі операції також не включено до переліку операцій з технічного обслуговування.

На кожну автоши­ну, що надійшла на підприємство, оформляється окрема картка об­ліку пробігу (наробітку) пневматичної шини у відповідності до експлуатаційних норм середнього ресурсу пнев­матичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.05.06 р. № 488) [25].

Картки обліку пробігу призначені для обліку пробігу шини з моменту придбання до мо­менту повного зношування і є підставою для заміни автомобільної шини. У кожній картці відповідальним за облік про­бігу шин і відповідальним водієм вказу­ються тип, модель, торгова марка шини, її пробіг на дату встановлення, за місяць та з початку експлуатації, дати встановлення та списання, технічний стан, залишкова висота рисунка протектора тощо. Пробіг автошини за місяць розраховується на підставі дорожніх листів роботи автомобіля.

Експлуатаційні норми пнев­машин застосовують при плануванні і прогнозуванні економічної діяльності підприємств; розробці тарифів на перевезення; складанні бізнес-планів; оцінюванні колісних транспортних за­собів; визначенні підстави для списання зношених пневматичних шин; прогнозуванні експлуатаційної безпеки колісних транспортних засобів та обсягів утилізації зношених шин; контролю раціональ­ності їх використання.

Аналітичний облік наявності та руху кожного виду шин ведеться на складі в картках складського обліку матеріалів (ф. № М-12). Операція заміни зношених автошин супроводжується оформленням відповідної накладної, дані якої є підставою для запису кількості виданих шин у картці складського обліку. Відпуск автошин зі складу здійснюється за вказаною накладною лише в обмін на здані автошини, які підля­гають ремонту або списанню в утиль. До накладної додається картка автошини.

Списуються автомобільні шини залежно від ступеня зноше­ності або неможливості їх подальшої експлуатації у випадку, якщо їх фактичний пробіг досягає нормативів, встановлених Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин [25]. Однак, якщо залишкова висота рисунка протектора шини на момент досягнення нею норми середнього ресурсу більше граничної висоти, передбаченої законодавством, можна ці шини експлуатувати і далі, але за умови, що їх техніч­ний стан відповідає вимогам законодавства. Для України граничні значення висоти рисунка протектора пневматичних шин колісних транспортних засобів складають: 1,0 мм - для вантажних автомо­білів, причепів й напівпричепів; 1,6 мм - для легкових автомобілів; 2,0 мм - для автобусів [25].

Якщо фактичні умови експлуатації відрізняються від нормальних, то можна коректувати норми експлуатації шин за форму­лою, передбаченою в Експлуата­ційних нормах середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин [25]:

N = Р_ну х К1 х К2 х КЗ х К4 х К5 х К6, (3.2)

де Р_ну - норма середнього ресурсу для нормальних умов експлу­атації у тис. км (мото-годинах);

К1 - коефіцієнт коригування відповідно до дорожньо-кліматичних умов експлуатації;

К2 - коефіцієнт коригування відповідно до інтенсивності експлуатації пневматичних шин;

КЗ - коефіцієнт коригування відповідно до тривалості експлуатації пневматичних шин;

К4 - коефіцієнт коригування щодо використання ванта­жопідйомності (пасажиромісткості);

К5 - коефіцієнт коригування для пневматичних шин автомобілів-тягачів, автопотягів, які постійно використовуються з при­чепами;

К6 - коефіцієнт коригування відповідно до відношення пробігу у місті до пробігу за межами міста.

Сумарне відсоткове зменшення скоригованих норм для фактичних умов експлуатації не повинно бути більш 25%.

На окремі конструкції в експлуатаційній доку­ментації автомобільної шини виробник встановлює норми середнього ресурсу або гарантії. У такому разі на підприємстві застосовують саме ці норми.

За відсутності встановлених вироб­ником норм експлуатації розробляють тимчасові норми середнього ресурсу у відповідності з паспортними даними про шини:

- марка, модель, призначення, особливості конструкції автомобіля;

- розмір, модель, торгову марку, фірму-виробника, індекс навантаження й символ категорії швидкості пневматичної шини;

- особливості умов експлуатації шин;

- режи­ми експлуатації;

- дорожньо-кліматичні умови;

- фактичний пробіг пневматичних шин до списання.

Розроблені провідними галузевими організаціями тимчасові норми експлуатації пневматичних шин не коригують.

Вибуття цього виду запасних частин здійснюється на підставі затвердженого керівни­ком підприємства акту про списання ав­томобільних шин. В акті вказується причина виведення з експлуатації, висновок комісії про неможливість наступної експлуатації або відновлення шини у випадку, якщо її пробіг не перевищив норму.

Експлуатаційні норми пробігу автошин затверджені наказом Мінтрансу від 08.12.97 р. № 420 [99, с. 22] та від 20.05.06 р. № 488 [24]. Якщо для моделей шин, які підприємство використовує на своїх транспортних засобах, експлуатаційні норми цими наказами не передбачено, то підприємство повинно звертатись письмово для підтвердження повної зношеності шин:

- до виробника таких шин (чи його офіційного посередника) з метою отримання технічних характеристик шин, на підставі яких можна визначити ступінь їх зношеності;

- до державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» (адреса: 03113. м. Київ, проспект Перемоги, 57), яке надає послуги щодо науково-технічної експертизи з питань втрати споживчих властивостей пневматичних шин [99, с. 22]. При проведенні такої експертизи здійснюється ідентифікація шини, встановлюється причина втрати їх споживчих властивостей, надається висновок щодо придатності шини для подальшої експлуатації; визначається, який ресурс шини використано до втрати нею споживчих властивостей.

Особливістю обліку вибуття шини з експлуатації є те, що у випадку списання до пробігу нею від­стані, меншої за передбачену в експлуатаційних нормах серед­нього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин коригують подат­ковий кредит з ПДВ методом «червоне сторно» і списують ці видатки на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Первинний облік оприбуткування акумуляторів починається на складі, де кожному з них привласнюється по­рядковий номер і заводиться картка.

Видача акумулятора зі складу можлива за одним із двох випадків:

1) в обмін на знятий;

2) при наявності акта, що підтверджує непридатність подальшої експлуатації акумулятора.

В момент видачі акумулятора зі складу в обліковій картці вказуються: дата видачі, номер автомобіля, для якого видано акумулятор, номер документа, на підставі якого здійснено відпуск. При встановленні акумулятора на автомобіль його виключають з оборотного фонду і враховують на особовій картці автомобіля. Замість нього під тим же номером обліковується акумулятор, зня­тий з автомобіля.

Окремо ведеться облік акумуляторних батарей. Норми їх використання документально оговорено в експлуатаційних нормах середнього ресурсу акумуляторних свинцевих батарей колісних транспортних засобів і спе­ціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених нака­зом Міністерства транспорту України від 20.05.06 р. № 489 [24].

За відсутності таких норм розробляють тимча­сові норми використання акумуляторних свинцевих батарей по аналогії з експлуатацією автомобільних шин. Акумуляторні батареї списують на підставі затвердженого керівни­ком підприємства акта: після терміну їх експлуатації; при неможливості подальшої експлуатації та віднов­лення.

Окрім особливостей обліку надходження та списання автомобільних шин і акумуляторних батарей, існують також особливості їх утилізації при вибутті, пов’язані з необхідністю звітування перед управлінням екологічної безпеки. Відпрацьовані запасні частини включені до Переліку окремих видів від­ходів як вторинна сировина, збирання і заготівля яких підлягають ліцензуванню. Отже, для самостійної утилізації автомобільних шин та акумуля­торних батарей необхідна ліцензія (постанова КМУ від 28.02.01 р. № 183 [96; 99]).

В бухгалтерському обліку оприбуткування та рух автомобільних шин і акумуляторів відображається за схемою, наведеною в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Схема бухгалтерських проведень з оприбуткування та руху автомобільних шин і акумуляторів

Для автотранспортних підприємств більш прийнятним є варіант здачі відпрацьованих запасних частин спеціалізованим організаціям на підставі укладення відповідного договору про утилізацію. Процес утилізації супроводжується оформленням актів і довідок про здачу автомобільних акумуляторів і шин установлено­го зразка.

Вказані документи складаються в трьох екземплярах, один з яких надається управлінню екологічної безпеки, два інших залишаються відповідно у здавальника (автотранспортне підприємство) та приймальника (підприємство з утилізації чи пункт приймання вторинної сировини).

При відображенні у податковому обліку керуються статтею 5.9 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою шини та акумулятори включають до складу валових витрат за першою подією, після чого – до перерахунку і фактично відносять до валових витрат після списання [15]. Досить часто для автопідприємств є вигідним придбання автомобілів на запасні частини. Однією з особливостей такого придбання є те, що даний автомобіль не потрібно реєструвати в органах ДАІ, а також сплачувати податок з власників транспортних засобів.

Для документального оформлення операції придбання застосовують акт приймання, в якому вказують, що да­ний автомобіль не придатний до експлуатації і придбаний з метою розбирання на запчастини. Окрім того, в акті приймання комісією з залучен­ням фахівців наводиться перелік запчастин і можливість їх використання на даному автотранспортному підприємстві.

В бухгалтерському обліку такий автомобіль відображається на рахунку 20 «Виробничі запаси», субрахунок 209 «Інші матеріа­ли», як це показано у табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Облік придбання легкового автомобіля на запчастини

Питання для контролю знань

1. Які способи заправлення авто­мобільного транспорту впливають на організацію обліку та відображення операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів?

2. Наведіть порядок документального оформлення та приймання нафтопродуктів на автотранспортних підприємствах.

3. Наведіть порядок документального оформлення та обліку запасів у місцях зберігання на автотранспортних підприємствах.

4. Наведіть порядок аналітичного обліку та звітності з прийняття і відпуску нафтопродуктів на автотранспортних підприємствах.

5. Що є підставою для відображення руху нафтопродуктів у бухгалтерському обліку?

6. Дайте характеристику рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку наявності та руху палива, яке купується для експлуатації транспортних засобів.

7. Які особливості має податковий облік з оприбуткування паливно-мастильних матеріалів для вантажних та легкових авто­мобілів?

8. Наведіть схему відображення в бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів за безготівковим розрахунком.

9. Яка особливість відображення в обліку талонів на паливно-мастильні матеріали?

10. Що є підставою для списання з підзвіту матеріально відповідальної особи вартості нафтопродуктів?

11. Наведіть схеми відображення в обліку паливних карток.

12. Наведіть схеми відображення в бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів за готівку.

13. Назвіть реєстр аналітичного обліку надходження та відпуску нафтопродуктів.

14. Наведіть схеми відображення в бухгалтерському обліку списання палива у межах встановлених норм і відшкодування його нестачі з вини підзвітної особи.

15. Назвіть складові впливу на організацію та ведення обліку запасних частин на автотранспортних підприємствах.

16. Наведіть схеми відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування та руху автомобільних шин і акумуляторів.

17. Наведіть схему відображення в бухгалтерському обліку придбання легкового автомобіля на запчастини.

18. Наведіть схему документального супроводження процесу утилізації автомобільних акумуляторів і шин.

19. Назвіть особливості обліку надходження та списання автомобільних шин і акумуляторних батарей.

20. Наведіть характеристику картки обліку пробігу шини.

21. Назвіть особливість обліку вибуття шини з експлуатації.

22. Наведіть формулу коригування норми експлуатації шин.

23. Назвіть реєстри аналітичного обліку наявності та руху шин.