Облік використання паливно-мастильних матеріалів

⇐ ПредыдущаяСтр 71 из 113Следующая ⇒

Списання використаного палива відбувається на підставі подорожніх листів водія, які оформлюються тільки на один робочий день (зміну) за умови здачі попередніх. Подорожні листи можуть видаватись також на довший строк на підставі наказу про виїзд автотранспортного засобу до іншого міста.

Розрізняють подорожні листи для легкових та вантажних автомобілів:

- послуги легкових автомобілів автотранспортного підприємства оформлюються подорожніми листами службового легкового автомобіля (ф. № 3). Форму і порядок його використання встановлено інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 17.02. 98 р. № 74 [27].

- послуги вантажних автомобілів територією України оформлюються подорожніми листами вантажного автомобіля (ф. № 2-тн).

Автотранспортні підприємства суворо слідкують за бланками подорожніх листів і видають їх лише затвердженій наказом (розпорядженням) по підприємству особі, яка відповідає за оформлення і видачу подорожніх листів водіям. Списують використані бланки подорожніх листів поквартально за актом, який затверджує керівник підприємства, з обов'язковим зазначенням кількості.

Реєстром аналітичного обліку подорожніх листів слугує спеціально передбачений для цього журнал диспетчера, в якому реєструється видача подорожніх листів за такими реквізитами: дата видачі; номер подорожнього листа; прізвище та ініціали водія; його підпис при одержанні подорожнього листа; дата повернення подорожнього листа; підпис відповідальної особи.

Обробка первинних облікових документів – подорожних листів відбувається таким чином:

- після закінчення роботи водій представляє подорожній лист уповноваженій особі (як правило – це механік) для підтвердження інформації про роботу автотранспортного засобу;

- механік або інша уповноважена особа заносить дані пробігу згідно зі спідометром та кількість палива у баку автомобіля.

Схему документообігу з обліку відпуску та використання паливно-мастильних матеріалів продовжує картка обліку витрати палива автомобіля, складена на підставі даних подорожнього листа. Далі заповнюється особиста картка водія та відомість витрати палива на виконану роботу. Узагальнення підсумкових даних облікових регістрів з відпуску паливно-мастильних матеріалів відбувається у зведеній відомості обліку витрат паливно-мастильних матеріалів за автомобілями за місяць.

Інформація зведеної відомості є джерелом для проведення розрахунку техніко-економічних показників роботи автомобіля (пробіг, вантажообіг, кількість ходок, фактична та нормативна витрата палива). Особливого сенсу для ефективного управління автотранспортним підприємством набуває визначення фактичних витрат палива. Цей показник визначається за формулою:

В_ф = З_п + П_в– З_к(3.1)

де: В_ф – фактична витрата палива;

З_п– початковий залишок палива у баку при виїзді;

П_в– паливо видане (кількість заправленого палива у бак автомобіля при виїзді);

З_к– залишок палива у баку при поверненні.

Для визначення нормативних витрат паливно-мастильних матеріалів користуються нормами витрат палива й мастильних матеріалів для автомобільного транспорту, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 [36].

Цим нормативним документом передбачено також додаткові коефіцієнти, за допомогою яких можна змінити базові норми витрачання паливно-мастильних матеріалів за певних обставин, які впливають на коефіцієнт коригування базової лінійної норми списання паливно-мастильних матеріалів для автомобілів (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Чинники впливу на списання паливно-мастильних матеріалів

№ п/п	Впливовий чинник	Коефіцієнт коригування

	Вік автомобіля понад 8 років	Збільшення базової норми до 5% включно
	Експлуатація автотранспортного засобу з 15 жовтня по 15 квітня	Збільшення базової норми: до 5% при температурі навколишнього середовища від 0°С до -10°С; до 10% – при температурі від -10°С до -20°С; до 15% – від -20°С та нижче
	Робота в гірській місцевості	Збільшення базової норми: до 5% - при висоті над рівнем моря від 500 до 1500 метрів; до 10% - від 1501 до 2000 метрів
	Робота із складним дорожнім планом	Збільшення базової норми до 10%
	Робота в умовах міста	Збільшення базової норми: до 5% - при чисельності населення до 0,5 млн. осіб; до 10% - від 0,5 до 1 млн. осіб; до 15% - більш 1 млн. осіб
	Робота, що вимагає частих технологічних зупинок	Збільшення базової норми до 10% при роботах, пов'язаних з навантаженням і розвантаженням, посадкою і висаджуванням пасажирів
	Робота, що вимагають знижених швидкостей	Збільшення базової норми до 10% при зниженні швидкості до 20 км/год. у задовільних дорожніх умовах (перевезення великогабаритних, вибухонебезпечних, скляних, крихких вантажів, при виконанні сільськогосподарських робіт, руху у колонах)
	Робота у надважких дорожніх умовах	Збільшення базової норми до 35% у період сезонного бездоріжжя, сніжних чи піщаних заметів, паводків та інших стихійних лих
	Пробіг першої тисячі кілометрів	Для нових автомобілів і тих, які вийшли з капітального ремонту - збільшення базової норми до 10%
	Навчальний роз’їзний процес	Збільшення базової норми до 15%
	Використання кондиціонеру при температурі навколишнього середовища +30°С і вище	Збільшення базової норми до 5 -10%
	Погодинна робота	Збільшення базової норми до 10% для вантажних (крім самоскидів) і вантажопасажирських автомобілів
	Робота за межами приміської зони	Змінення базової норми у залежності від покриття доріг: на дорогах з цементобетону, асфальтобетону, бруківки, мозаїки базову норму можна зменшити до 15%; на дорогах з бітумомінеральної суміші, дьогтебетону, щебеню (гравію) - збільшення базової норми до 5%
	Експлуатація міських автобусів не на постійних маршрутах	Зменшення базової норми до 10% при використанні автотранспорту за замовленням чи з іншою метою

Можливе коригування базової норми витрачання паливно-мастильних матеріалів одночасно за кількома коефіцієнтами. У такому випадку розраховується сумарний коефіцієнт, що дорівнює сумі відповідних змінень (збільшення або зменшення норм списання пального).

Збільшення нормативних витрат палива дозволяється також при додатковому його споживанні:

- на міжгаражні роз'їзди і технічні потреби (технічні огляди, регулювальні роботи, присадку деталей двигунів і автомобіля після ремонту) - не більше 1% від загальної кількості палива, спожитого підприємством;

- для запуску у холодний період року (температура навколишнього середовища нижче 0°С) не більше 10 л палива на місяць на один газобалонний автомобіль;

- при потребі постійної роботи двигуна чи обігріву салону може бути додаткова витрата палива з розрахунку: одна година простою відповідає витраті палива за лінійною нормою на 5 км пробігу автомобіля (за тривалих простоїв автомобілів під навантаженням (розвантаженням) у пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено виключати двигун), а також у зимовий і холодний час року з працюючим двигуном чи під час перевезення спеціальних вантажів, що мають потребу в постійному обігріві салону (кузова).

На автотранспортних підприємствах встановлюються наказом керівника конкретні величини коефіцієнтів у регламентованих Нормами витрат палива й мастильних матеріалів для автомобільного транспорту межах і строк їх дії. Нерідко витрати палива, незважаючи на всі доступні коригування, перевищують нормативні.

У таких випадках наказом керівника затверджуються визначені дослідним шляхом витрати для даного автомобіля. У бухгалтерському обліку відображаються витрати палива, визначені дослідним шляхом; у податковому – тільки в межах базових норм, відкоректованих відповідно до нормативного акту № 43 [35]. Отже, в податковому обліку автотранспортні підприємства відносять паливо до валових затрат у межах норм. В момент списання паливно-мастильних матеріалів валові витрати у податковому обліку не відображаються.

При перевищенні норм витрат паливно-мастильних матеріалів доцільно здійснити контрольне випробування й зафіксувати контрольні витрати. Якщо контрольні витрати збігаються з нормами, то винен водій, тоді перевитрата палива здійснюється за його рахунок.

В бухгалтерському обліку списання палива у межах встановлених норм і відшкодування його нестачі з вини підзвітної особи здійснюється за схемою, наведеною у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Облік списання паливо-мастильних матеріалів

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит

	Списано фактично	23, 92,
	Списано перевитрату палива
	Відображено нестачу на позабалансовому рахунку		_
	Відкориговано та віднесено на витрати податковий кредит з ПДВ
	Віднесено на винуватця суму перевитрати, що підлягає відшкодуванню
	Списано нестачу з позабалансового рахунку	_
	Відображено заборгованість перед бюджетом
	Утримано суму перевитрати із заробітної плати працівника
	Списано на фінансовий результат суму перевитрати
	Списано на фінансовий результат суму отриманого відшкодування
	Перераховано суму до бюджету

Вартість витрачання палива, котра не підтверджена документально, не може бути списана на собівартість. До собівартості продукції (робіт, послуг) включаються фактично витрачені паливно-мастильні матеріали у межах норм затрат для заправки вантажних і легкових автомобілів.

При перевитраті палива складається відомість зі вказівкою прізвища водія, кількості й вартості понаднормативних витрат. Ступінь провини водія встановлюється спеціально затвердженою керівником підприємства комісією, про що складається спеціальний акт.

Матеріали розгляду разом з відомістю про витрати пального передаються керівнику для затвердження рішення про відшкодування вартості перевитрати палива. Відповідно до діючого законодавства перевитрата паливно-мастильних матеріалів розглядається як нестача, що відшкодовується у встановленому порядку.

⇐ Предыдущая 66 67 68 69 707172 73 74 75 Следующая ⇒

Date: 2015-07-24; view: 706; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.009 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию