Сучасні тенденції формування видатків бюджету та особливості розробки бюджетних прогнозів в Україні

В умовах несприятливих довгострокових тенденцій, що посилилися у період складної соціально-політичної та економічної ситуації в країні, та через існування загрози стійкості бюджету виникла необхідність пошуку балансу між обсягом функцій держави та рівнем їх фінансового забезпечення. Протягом останніх років відбувається зростання ступеню впливу держави на економічне та політичне життя суспільства, що має свій прояв у збільшенні обсягів бюджетних видатків. Виконання законодавчо визначених функцій держави потребує дедалі більших за масштабами обсягів фінансування відповідних бюджетних програм. При цьому обсяг надходжень до бюджету безпосередньо залежить від стану розвитку економіки в цілому та промисловості, зокрема, які, в свою чергу, потребують бюджетних інвестицій для стимулювання економічного зростання.

Сьогодні Україна стоїть перед вибором між великою, але безсилою державою або державою, що повернула собі силу завдяки обмеження функцій та делегування “виконавчих” завдань іншим інститутам, зокрема шляхом запровадження державно-приватного партнерства.

Необхідність постійно збільшувати витрати на фінансування законодавчо визначених функцій держави призвело до виникнення структурних дисбалансів бюджету та спричинило хронічний дефіцит Зведеного бюджету України (Табл. 1). На відміну від країн, що видобувають та експортують нафту та/або газ, та свідомо йдуть на виконання бюджету з профіцитом для створення стабілізаційних фондів для майбутніх поколінь, Україна як і більшість країн ОЕСР, де дефіцит бюджету в середньому становить на рівні 2% від ВВП, витрачає більше коштів ніж акумулює в бюджет. Це призводить до виникнення фіскального напруження в країні, слугує додатковим деструктивним чинником для досягнення бюджетної стабільності та макроекономічної стійкості.

Таблиця 1