Податкове та бюджетне навантаження країн зони ЄС-27

Що стосується країн, які нещодавно приєдналися до зони ЄС, зокрема країни Балтії, то вони відрізняються досить незначним податковим навантаженням, а саме: Латвія – 19,2%, Литва – 16,1% та Естонія – 21,2% від ВВП. Аналогічна тенденція простежується й для країн східної Європи, які також входять до зони ЄС, зокрема, Польща – 20,1%, Чехія – 19,2%, Угорщина – 25,5%, Румунія – 19,3%, Словаччина – 15,4%, Словенія – 22,3%, Болгарія – 20,3% від ВВП. Для зазначених країн, крім внутрішніх чинників, що впливають на рівень податкового навантаження, також можна віднести й зовнішні, зокрема, вимоги ЄС щодо проведення бюджетної консолідації з метою приведення власних бюджетних та податкових систем до відповідних стандартів Європейського Союзу, а також необхідність скорочення державного боргу та дефіциту бюджету.

При цьому необхідно зробити уточнення стосовно визначення величини бюджетного навантаження. Так, якщо в Швеції його величина складає 55-60% ВВП, а в Україні коливається в межах 40-45%, то висновок, що величина податкового тягаря на шведів є більшою чим на українців є помилковим, оскільки відношення обсягів отриманих суспільних благ до величини сплачених податків для Швеції складає близько 85%, а для України – не перевищує 30%. Це означає, що в Швеції левова частка податків – 85% – повертається платникам податків, а в Україні вона складає близько 1/3 від суми оплати. Таким чином, проблемою для України є не розмір податкових ставок (у більшості випадків вони аналогічні або нижче від європейських), а невідповідність суми податкових платежів фізичних та юридичних осіб до бюджетів усіх рівній обсягу суспільних благ і послуг, які вони отримують від держави.

Таким чином, оптимальне податкове навантаження – це такий його рівноважний рівень, при якому досягається необхідний фіскальний ефект, а платники податків відносно безболісно для своїх фінансів згодні платити встановлені податки, отримуючи адекватну кількість та якість суспільних благ.

Якщо порівняти структуру доходів бюджету країн членів ЄС та України, згрупувавши їх за єдиною класифікацією та додавши до дохідної частини бюджету Україні позабюджетні пенсійний та соціальні фонди з метою їх порівнянності, то отримаємо ідентичність трендів їх змін (Табл. 3). Наведені дані свідчать, що структурні реформи, які відбуваються у бюджетно-податковій сфері в Україні відповідають європейським та світовим стандартам та новітнім тенденціям розвитку фіскальної політики держав.

Таблиця 3