Медична допомога. 1. Забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів

1. Забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів.

2. Після попередньої внутрівенної премедикації 0,1 % метацину 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл), введення кетаміну в дозі 5 мг/кг внутрівенно і проведення інтубації трахеї і переведення хворого на ШВЛ 100 % киснем.

3. Катетеризація магістральних судин.

4. Послідовна електродефібриляція: 2 Дж/кг, 2 - 3 Дж/кг і 4 Дж/кг, у проміжках - закритий масаж серця.

5. При відсутності ефекту: внутрівенно адреналін у дозі 0,01 мг/кг (1:10000) або ендотрахеально 0,1 мг/кг (1:1000).

6. Через 30 - 60 сек. - дефібриляція 4 Дж/кг.

7. Внутрівенно лідокаїн 1 мг/кг кожні 5 хв. до загальної дози 3 мг/кг.

8. Через 30 - 60 сек. - дефібриляція 4 Дж/кг.

9. Внутрівенно або ендотрахеально адреналін у дозі 0,1 мг/кг, повторні введення кожні 3 - 5 хв.

10. Через 30 - 60 сек. - дефібриляція 4 Дж/кг.

11. Внутрівенно бретіліум у дозі 5 мг/кг, повторна доза -10 мг/кг.

12. Через 30 - 60 сек. - дефібриляція 4 Дж/кг.

14. Негайна госпіталізація до ВІТ.

НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ ЕКЗОГЕННОГО ГЕНЕЗУ

Утоплення

Діагностичні критерії

1. З'ясувати (по можливості) обставини випадку (скільки часу знаходився у воді, механізм утоплення, властивості води на догоспітальному етапі практичного значення не мають).

2. При справжньому втопленні (аспірація рідини в легені) спостерігається ціаноз шкіри і слизових оболонок, набрякання шийних і великих підшкірних вен, виділення з ротової порожнини пінистої рідини.

3. При сінкопальному виді утоплення (рефлекторна зупинка серцевої діяльності і дихання при швидкому зануренні у воду) - шкіра бліда, виділень з носу і ротоглотки немає.

4. При асфіктичному утопленні (спочатку виникає ларингоспазм із гіпоксією і гіперкапнією) - клініка подібна до справжнього втоплення; при цьому велика кількість води потрапляє в шлунок.

5. Термінова оцінка стану подиху і серцевої діяльності.