Діагностичні критерії. 1. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) характеризуються поразкою різних відділів дихальних шляхів і інтоксикацією

1. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) характеризуються поразкою різних відділів дихальних шляхів і інтоксикацією.

2. Перенесені ГРВІ найчастіше не залишають за собою тривалого і стійкого імунітету, тому можливі повторні захворювання або рецидиви.

3. Джерелом зараження є хвора людина або вірусоносії, шлях передачі - повітряно-крапельнний.

4. Клінічні прояви ГРВІ залежать від типу збудника захворювання:

• грип - характеризується великою поширеністю (епідемії і пандемії) і важкістю плину, клінічна картина мало залежить від серотипу вірусу;

- починається гостро із симптомів інтоксикації і максимального підйому температури в першу добу захворювання;

- у дітей раннього віку інтоксикація виявляється млявістю, адінамією, втратою апетиту, у дітей старшого віку - наростаючим головним болем, зменшенням рухової активності, нерідко блювотою, менінгіальними симптомами;

- катаральні явища нерідко виражені і виявляються серозним ринітом, гіперемією зіву в області дужок, незначним фарингітом;

- найхарактернішими симптомами є трахеїт, сухий стійкий кашель, тахікардія відповідно підвищенню температури, помірне приглушення тонів серця, у деяких випадках - збільшення печінки;

- загальна тривалість захворювання складає 7 - 10 днів, в ослаблених дітей або із супутніми хронічними захворюваннями - 2 - 2,5 тижні, характерна тривала астенізація в період реконвалесценценції;

• парагрип - починається гостро (рідше - поступово), з'являється покахикування, незначна нежить, субфебрильна температура;

- поступове нароостання симптомів хвороби, з'являється інтоксикація, ларинготрахеїт, бронхіт, що нерідко мають затяжний плин;

• аденовірусна інфекція - відрізняється тривалим рецидивуючим плином, найчастіше уражається область носоглотки;

- у клініці характерне підвищення температури, фарингіт, кон'юнктивіт і так називана фарингокон'юнктивальна лихоманка;

- для аденовірусної інфекції характерне залучення в процес паренхіматозних органів;

• риновірусна інфекція - супроводжується яскраво вираженим катаральним синдромом, рясними серозно-слизуватими виділеннями з носу, звичайно протікає без явищ інтоксикації і підвищення температури;

• ентеровірусна інфекція - обумовлена ентеровірусами типу Коксакі А21, ЛУНА8 та іншими;

- клінічна картина подібна з риновірусної інфекції, часто супроводжується болями в животі, рідким стулом, нудотою;

- можливі прояви захворювання у вигляді серозного менінгіту; екзантеми, герпетичної ангіни, приступоподібні болі в животі, що стимулюють гостру патологію органів черевної порожнини.

Найчастішими ускладненнями цієї групи захворювання є пневмонії, бронхіти, бронхіоліти, ГОСЛТБ, отити, лакунарні і фолікулярні ангіни, захворювання придаткових пазух носа, інфекції сечових шляхів, шлунково-кишкові розлади, міокардит, менінгоенцефаліт, гострий і підгострий панкреатит.