Стреси як об'єкт керівництва

Конфліктні ситуації часто призводять до стресових ста­вив у індивідів.

Стрес (англ. stress — напруга) — явище, спричинене великими або малими обсягами робіт, конфліктом, невизначеністю, сумом, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.

Стрес зумовлюють такі фактори:

1) організаційні (відсутність важливої справи, безцільні сть існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікт, невизначеність ролей, нецікава робота тощо);

2) особистісні (необхідність уживатися з іншими людьми, смерть у родині, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна квартири, поїздка у відпустку, невдале проведення свята, радість, порушення звичок, уподобань, руйнування мрій тощо);

З) фактори оточення (спека, холод, шум, вітер, дощ, буревій, землетрус тощо).

Кожна людина має індивідуальну сприйнятливість до стресів: одна хвилюватиметься через дрібниці, інша — не звертатиме на них жодної уваги.

Стреси формуються під впливом позитивних (вдячність, повага, довіра, захоплення, прихильність, добро­зичливість тощо) і негативних (ненависть, недовіра, пре­зирство, ворожість, ревність, жадання помсти, загроза безпец і тощо) почуттів.

Залежно від змісту стресогенних почуттів розрізняють такі види стресу:

— ейфорійний стрес, що пов'язаний із закоханістю одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням* відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо. Такий стрес приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоції і підвищує захисні сили організму;

—дистрес, який спричиняють хвороби, невдачі, конфлікти, неприємні життєві ситуації та обставини, розлучення, втрата коханої людини тощо. Викликає переживання, страхи, неспокій, депресії, хвороби.

Виокремлюють такі етапи виникнення стресу:

1) поява першої реакції подиву, тривоги, невміння подолати ситуацію;

2) виникнення суперечок, виснаження;

3) втрата запасів енергії, втома.

Найбільше підвладні стресам вперті, нерішучі, стримані та невпевнені у собі особи, а також ті, хто прагне досконалості, трудоголіки.

Фізіологічними ознаками стресу є безсоння, погірщення пам'яті, головні болі, безпричинне хвилювання, прискорене серцебиття, бажання плакати, дратівливість, нестриманість, поганий або надто веселий настрій, поява почуття байдужості.

Негативний вплив стресу можна подолати з допомогою самоуправління. Працівнику необхідно: оцінити власний стан і результати діяльності; конкретизувати систему своєї роботи (наприклад, слід розписати, що зробити сьогодні, а що можна виконати пізніше, тощо); не погоджуватись на нову роботу (завдання), якщо незавершено попе­редню; підтримувати доброзичливі відносини зі своїм ке­рівником; не погоджуватися із суперечливими вимогами; інформувати керівника про нечіткість отриманого від нього завдання; поліпшувати стосунки у колективі, формальними і неформальними групами; не скаржитись; обмірковувати кожен свій крок; вміло організовувати свій відпо­чинок; вивчати відповідну літературу і отримані знаний застосовувати на практиці.

Менеджер, який намагається управляти стресами повинен: вивчати особливості характеру, діапазон знань, ста­влення до роботи своїх підлеглих; вибирати тип і обсяг робіт відповідно до їх здібностей, потреб і навичок; надавати працівникам найповнішу характеристику, пояснювати необхідність майбутньої роботи; дозволяти їм обгрунтовано відмовлятись від роботи; приймати оптимальні рішення; встановлювати чіткі зони повноважень; удосконалювати комунікації; використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації; не приховувати виробничо-господарську інформацію; забезпечувати необхідну винагороду за ефек'тивну роботу; допомагати підлеглим; підвищувати кваліфікацію, розвивати здібності тощо.

Уникненню, успішному подоланню стресів допомагають регулярне заняття спортом, почуття гумору, аутотренінг і медитація; спілкування тільки з приємними людьми; заняття діяльністю, яка підвищує самооцінку; активний відпочинок та ін.