Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Характеристика змістових мотиваційних теорій
|
|
| Змістові теорії мотивування | Основні характеристики |
| Теорія потреб М. Туган - Барановського | Виділяються фізіологічні, статеві, альтруїстичні, симптоматичні, а також практичні потреби. Особливе значення відіграють приналежність до народностей, моральні та релігійні погляди |
| Теорія потреб А. Маслоу | Поділ потреб на первинні та вторинні. Поведінка людей визначається потребами нижчого порядку. Після задоволення потреб їх мотиваційна дія припиняється |
| Теорія потреб Д. Мак-Клелланда | Поведінку людини мотивують такі потреби: влади, успіху, причетності. Увага до потреб вищого порядку, оскільки потреби нижчого порядку вже задоволені |
| Теорія потреб Ф. Герцберга | Виділення гігієнічних і мотиваційних факторів. Гігієнічні фактори (нижчий порядок) запобігають виникненню незадоволення роботою. Мотиваційні (вищий порядок) впливають на поведінку |
| Теорія потреб К. Альдерфера | Основні потреби, які мотивують поведінку людини: існування, зв'язку, зростання. За неможливості задоволення потреб вищого рівня, зростають зусилля щодо якіснішого задоволення потреб нижчого рівня. |
| Теорії потреб Д. Мак-Грегора | Теорія «X» передбачає, що працівники схильні уникати роботи та відповідальності, тому для їх стимулювання необхідно використовувати контролювання і погрози. Теорія «У» апелює до потреб вищого порядку: у причетності, мати високі цілі, автономії та самовираження. Працівники схильні до теорії «Y», але організаційні умови та вплив менеджерів зумовлюють вибірними теорії «X» |
| Теорія потреб У. Оучі | Теорія «2» визначає, що основою успіху працівників є віра в загальні цілі. Вагомими стимулами є довірчі взаємини та взаємопідтримка, повна узгодженість дій |
Теорії, які відображають процес винагородження. Вони акцентують увагу не лише на потребах, а й безпосередньо на процесі стимулювання, визначенні умов, за яких процес мотивування буде ефективним.
Теорія очікувань В. Врума ґрунтується на очікуванні певної події. У своїх працях В. Врум виділяє такі очікування: — «затрати — результати» (робітник виконує роботи пі-| двищеної складності, очікуючи підвищення кваліфікаційно-| го розряду) (3→Р);
— «результати — винагороди» (працівник чекає винагороду за виконану роботу) (Р→В);
— «цінності заохочення» (працівник очікує винагороду, яка задовольнить його певні потреби, тобто є цінною для нього) (Ц).
Схематично теорію очікувань можна зобразити за допомогою моделі мотивування (рис. 2.65). Між елементами процесу мотивування за теорією очікування стоїть знак добутку (рис. 2.65). Це означає, що ігнорування чи неврахування одного з них може знівелювати увесь мотиваційний ефект.
Згідно з теорією справедливості С. Адамса працівники суб'єктивно зіставляють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами 
| Очікування того, що наслідком затрачених зусиль буде отримання конкретного результату 3 →Р | Х | Очікування того, що отриманий конкретний результат буде відповідним чином винагороджений Р→В | Х | Очікування цінної винагороди (заохочення) Ц | = | Мотивація (рівень задоволення потреб) М |
Рис. 2.65. Модель мотивування за теорією очікування
інших працівників, як| виконують аналогічну роботу. Цей процес можна зобразити за допомогою формули:
Зусилля А: Зусилля Б
Винагорода А Винагорода Б
Віддача працівників в роботі буде низькою доти, доган вони не вважатимуть винагороди справедливими. Можливі такі варіанти поведінки працівника, який вважає, що його зусилля недостатньо чи несправедливо оцінені: почне працювати ще краще, щоб довести свою компетентність; і значно зменшить зусилля, працюючи за принципом «як оцінюють, так і працюю»; змінить об'єкт порівняння, вважаючи що попередній має особливий статус (родич, друг тощо); спробує перейти в інший підрозділ або взагалі звільнитися з підприємства тощо.
Комплексна теорія Л. Портера і Е. Лоулера ґрунтується на моделі, зображеній на рис. 2.66. Вона враховує цінність винагород, зв'язки «зусилля — винагорода», здібності, характер, роль працівника.
У теорїї результативної валентності Дж. Аткінсона стверджується, що успіх, реалізація здібностей, мотивування діяльності залежать від прагнення індивіда досягнути успіху чи уникнути негативної оцінки.
Відповідно до теорії партисипативного (спільного) управління активна участь працівників у житті організації (залучення працівників до прийняття рішень, колективне виконання поставлених завдань, участь у колективних формальних і неформальних заходах, що культивують корпоративний дух тощо), спілкування з колегами підвищують задоволення роботою, внаслідок чого вони працюють якісніше та продуктивніше. Метою теорії є підвищення рівня задоволення працівників
Рис. 2.66. Схематична модель комплексної теорії Л. Портера і Е. Лоулера
своєю роботою, внаслідок чого досягається інша ціль — зростання ефективності функціонування організації. Ця теорія орієнтується на досягнення вторинних потреб працівників. Для її застосування не потрібно значних ресурсів, а необхідне лише відповідне організування роботи підлеглих.
У теорії морального стимулювання звертаються до потреб вищого порядку (визнання, причетності, поваги тощо), вона базується на використанні системи моральних стимулів — спонукань до діяльності, які ґрунтуються на різноманітних формах суспільного визнання і оцінювання трудової активності працівників. Моральне стимулювання передбачає нагородження грамотами, медалями, орденами, почесними званнями, винесення подяки та похвали, занесення на дошку пошани, висвітлення досягнень працівників у засобах масової інформації тощо. Найбільша зацікавленність працівників у досягненні високої результативності з'являється, коли моральне стимулювання вдало доповнюється матеріальним.
Теорія матеріального стимулювання ґрунтується на задоволенні потреб працівників, досягненні певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя. В її основі — використання різноманітних матеріальних стимулів (основної і додаткової заробітної плати, цінних подарунків, бонусів тощо).
Основні характеристики процесійних мотиваційних теорій наведено у табл. 2.18.
Таблиця 2.18
Date: 2015-04-23; view: 999; Нарушение авторских прав