Методичні поради. Перше питання полягає в аналізі європейського Ренесансу та його впливу на розвиток української культури у ХV–XVІ ст

Перше питання полягає в аналізі європейського Ренесансу та його впливу на розвиток української культури у ХV–XVІ ст. У ХV–XVІ ст. у куль-турному житті багатьох європейських країн відбувся могутній сплеск. Згодом цей період назвали Відродженням або Ренесансом. Студент має звернути увагу на те, що гуманізм Ренесансу є відродженням античного мислення і науки. Принципово новим для ренесансної епохи є піднесення значення краси, що варто відзначити при підготовці цього питання. Глибоке піднесення природи, людини, космосу, характерне майже для всіх представників Відродження. Практичного значення набуває всебічна освіченість митця, його обізнаність у різних галузях наукових знань.

Студент має зрозуміти, що розповсюдження гуманістичних ідей в Україні сприяло встановленню культурних зв’язків з країнами Західної Європи. При розгляді цього питання важливим є з’ясування причин гальмування ренесанс-них впливів в українських землях. Варто також зрозуміти і особливість духовних процесів в українській культурі XIV – першої пол. XVII, що відбу-вались в умовах експансії Польсько-Литовської держави та Речі Посполитої. Слід також зазначити, що цей період в історії України дав українцям небагато культурно-цивілізаційних надбань.

Далі необхідно особливо підкреслити, що Україна зазнала найбільших втрат від Люблінської Унії: національному життю і національним традиціям було завдано тяжкого удару. Відбулись помітні зміни в адміністративному поділі українських земель.

При розгляді другого питання, потрібно зазначити, що на початку XV ст. починається національне пробудження, виникає протест українців проти полонізації, висуваються ідеї національної незалежності, пробуджуються національна свідомість українського народу, інтерес до рідної мови. Відбува-ється процес становлення української нації.

Далі слід зазначити, що в цей період активно розвивається народна творчість, яка найвищого злету досягла у фольклорі, який є відображенням глибоких переживань. Особливої уваги заслуговує акцентування ролі пісень і дум у духовному житті українського народу.

Потім необхідно звернути увагу, на той факт, що головним питанням культурного життя цієї доби було національне питання. Це було пов’язане з необхідністю збереження українського народу як етносу, його мови, культури та традицій.

Далі слід розкрити місце освітніх центрів в справі збереження ідей пра-вослав’я, і вирішенні проблем духовно-національного змісту. Освітня діяль-ність братств мала особливе значення для формування системи освіти в Украї-ні. Братства – національно-релігійні громадські організації право-славного міщанства. Спочатку завданнями церковних братств була турбота про зовніш-ній порядок у храмі, його матеріальну підтримку, утримання шпиталів, допомога хворим і малозабезпеченим. Члени братства платили внески, на які влаштовувались свята – «кануни». Але згодом вони все активніше включалися в суспільно-політичний, національно-визвольний і релігійний рух, стали осередками розвитку української культури. Багато в чому саме завдяки підтримці зміцнілих братств самобутня українська культура змогла вистояти у протистоянні з єзуїтами і державними інститутами Речі Посполитої. Доцільно буде проаналізувати діяльність Львівського братства та його відомих викладачів – Арсенія Еласонського, братів Стефана і Лаврентія Зизаніїв, Памви Беринди, Іова Борецького.

За аналогією із Львівською школою виникають братські школи у Галичі, Луцьку, Вінниці, Немирові, та інших містах.

У Києві братська школа була заснована в 1615 році. Першим її ректором став Іов Борецький, другим – Мелетій Смотрицький, третім – Касіян Сакович.

Особливої сили й політичної ваги братству надав вступ до нього гетьмана П. Сагайдачного з усім Військом Запорізьким, завдяки чому воно пере-творилося на могутній осередок національно-визвольного й культурного руху. З його ініціативи в 1620 році в Україні було відновлено православну ієрархію. Найбільшою заслугою братства як культурного осередку було заснування Києво-Могилянського колегіума (з 1701р. – Києво-Могилянська академія).

При підготовці до цього питання студент повинен опанувати концепт-ціями перших представників української гуманістичної думки в українських землях: Юрія Дрогобича (Ю. Котермака), Павла Русина (П. Процелера) із Кросно, Станіслава Оріховського.

Важливим для вивчення третього питання є усвідомлення напрямів діяльності Острозького культурно-освітнього центру заснованого Костянтином Острозьким. Варто розглянути особливості творчої діяльності його представ-ників: Г. Смотрицького, К. Лукаріса, Д. Наливайка, І. Лятоша та інших вчених та викладачів Острозької академії.

Для з’ясування цього питання слід приділити увагу книгодрукарській справі в Україні. Так, Ш. Фіоль був друкарем першої україномовної книжки поза межами України, а І. Федоров – першодрукар в українських землях, з діяльністю якого пов’язано створення культурної пам’ятки – видання повної художньо ілюстрованої Біблії слов’янською мовою в 1581 році.

Вивчення третього питання семінару пов’язано з розкриттям досягнень українських літераторів тієї доби – прихильників європейської гуманістичної традиції: Ю. Рогатинця, М. Смотрицького. З. Копистенського, Д. Наливайка, С. і Л. Зизаніїв. Не менш знаними були й представники візантійської традиції: І. Вишенський. І. Борецький, Й. Княгицький, Й. Почаївський, І. Копистенський та ін. В цьому питанні має бути проаналізована й студентом поезія тих часів. Студент повинен знати, що полемічна література тих часів стала важливою ідейною зброєю в боротьбі за соціальне та національне визволення українсь-кого народу та сприяла піднесенню національно-визвольного руху.

Характеризуючи структурну організацію навчання у Острозькій академії, слід звернути увагу, що вагомі здобутки вітчизняної вищої освіти пов’язані з ім’ям Петра Могили, який, будучи митрополитом Київським, у 1632 році заснував Київський колегіум – вищий заклад європейського типу. Саме йому судилося стати єдиним вищим навчальним закладом Східної Європи, де готувались кадри для всього православного світу і відіграти значну роль у розвитку освіти, науки і культури в Україні.

Потрібно звернути увагу студентів і на реформаторську діяльність митро-полита Київського і Галицького Петра Могили, який був відданим і невтомним борцем за торжество православ’я в складних історичних обставинах на Україні в XVII столітті

По закінченню вивчення цієї теми необхідно оволодіти змістом таких категорій: гуманізм, Ренесанс, нація, етнос, національна ідея, літопис.