Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Завдання. Завдання 1. Складіть проект довіреності для отримання стипендії





Завдання 1. Складіть проект довіреності для отримання стипендії.

 

Завдання 2. Перелічіть, яким чином та на підставі яких документів можна підтвердити представництво.

 

Нормативно-правові акти:

1. Сімейний кодекс України: від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.

2. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006 – № 31. – Ст. 268

3. Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

4. Порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2006 року – № 940 // Офіційний вісник України. – 2006. – №27. – Ст. 1966.

5. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 17.– Ст. 632.

 

Література:

1. Борисова В.І. Орган управління юридичної особи як її інституціонально-функціональний представник / В.І. Борисова // Право України. – 2006. − № 6. – С. 97 – 102.

2. Верес І.Я. Цивільно-правове регулювання комерційного представництва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / І. Я. Верес. – К., 2010. – 19 с.

3. Гелецька І. Правове регулювання відносин представництва у цивільному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / І. Гелецька. – К., 2005. – 24 с.

4. Гранін В.Л. Повноваження представника та його реалізація за цивільним законодавством: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / В.Л. Гранін. – Одеса, 2005. – 20 с.

5. Доманова І.Ю. Інститут добровільного представництва у цивільному праві України: дис. … канд. юрид. наук. – К., 2006. – 234 с.

6. Керимов С.Г. Представництво за законом в цивільному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / С.Г. Керимов. – К., 2006. – 19 с.

7. Колосов Р.В. Договір комісії та інститут посередництва / Р.В. Колосов // Правова держава: щорічник наукових праць.– 2004. – Випуск 15. – С. 359 – 363.

8. Рєзнікова В.В. Посередництво та посередницькі правовідносини в господарському обороті України / В.В. Рєзнікова // Право України. – 2008. − № 2. – С. 42 – 43.

9. Сєвєрова О.С. Представництво за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О.С. Сєвєрова. – Одеса, 2004. – 20 с.

10. Сєвєрова О.С. Представництво у комерційних відносинах за римським правом / О.С. Сєвєрова // Актуальні проблеми держави та права. – Одеса. – 2000. – Вип. 7. – С. 273 – 277.

11. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т. 4: Об’єкти. Правочини. Представництво. Строки / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика». – Х.: ФО-П Колісник А.А., 2010. – С. 493 – 578.

12. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 1 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 444 с.

13. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

14. Шаповал Л.І. Представництво в цивільному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Л.І. Шаповал. – К., 2007. – 20 с.

 

 

Тема: СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ.

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ (2 год.)

1. Поняття, значення і види строків у цивільному праві.

1.1. Строки здійснення цивільних прав.

1.2. Присікальні (преклюзивні) строки.

1.3. Претензійні строки.

1.4. Гарантійні строки.

2. Строки виконання цивільних обов’язків.

3. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність.

3.1. Поняття, значення і види позовної давності. Наслідки спливу позовної давності.

3.2. Початок перебігу позовної давності.

3.3. Зупинення і переривання позовної давності.

3.4. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

 

Контрольні запитання:

1. У чому полягає відмінність між строком і терміном?

2. Які види строків існують у цивільному праві?


3. Що таке позовна давність?

4. У чому полягає відмінність між правом на позов у процесуальному значенні і правом на позов у матеріальному значенні?

5. В яких випадках зупиняється, а в яких переривається перебіг позовної давності?

6. На які вимоги позовна давність не поширюється?

 

Задачі

Задача 1. Трояновська передала 04.11.04 р. Букінській – дочці своєї сусідки – старовинну брошку з діамантами з умовою, що Букінська одягне її на весілля і через 3 – 4 дні поверне. 11.11.04 р. Букінська повернула брошку і Трояновська поклала її в шкатулку. Через деякий час, протягом якого Трояновська не користувалась брошкою, вона виявила, що у брошці, яка мала 5 діамантів, одного не вистачає. Це було 25.12.05 р. Лише через півроку, 26.08.06 р. Трояновській вдалося розшукати Букінську, яка виїхала в інше місце проживання. Букінська зізналась, що в день весілля вона помітила, що один діамант із брошки випав, але знайти його не вдалося. Оскільки Букінська відмовилась відшкодувати вартість діаманту, то Трояновська 18.12.06 р. звернулась із позовом до суду.

З якого часу слід обчислювати позовну давність за вимогою Трояновської?

 

Задача 2. Гнатюк позичив Комарову 01.06.04 р. 2500 грн. строком на 3 міс. Гнатюк двічі (11.11.04 р. та 18.12.04 р.) вимагав сплати, але Комаров давав тільки обіцянки, а грошей не повертав. 08.02.05 р. Гнатюк прийшов на квартиру до Комарова, зажадав або повернення грошей, або передачі в погашення боргу будь-якої цінної речі. Комаров погодився передати йому магнітофон. Тут же був укладений відповідний договір, у якому було вказано, що замість повернення 2500 грн. Комаров зобов′язується протягом 3-х днів доставити за свій рахунок магнітофон для Гнатюка, але Комаров ухилився від виконання цього договору. Через деякий час він поїхав на 2 роки на крайню північ. 20.01.2009 р. Гнатюк пред′явив до Комарова позов про стягнення з нього 2500 грн. або про передачу магнітофона. Суд у позові Гнатюку відмовив, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Проаналізуйте умови задачі та вирішіть справу.

 

Задача 3. З Василенком у лютому 1996 р. трапився нещасний випадок, під час виконання ним трудових обов′язків на виробництві. В серпні, того ж року, він перейшов на іншу роботу в іншу організацію. В травні 2003 р. Василенко був змушений звернутись до лікаря через різку і постійно наростаючу втрату зору. В серпні 2004 р. він осліп. Визнано, що втрата зору є наслідком нещасного випадку.

Чи має Василенко право на звернення з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної травмою?

 

Задача 4. У 1999 р. в квартирі Гнатіва була скоєна крадіжка. В 2004 р. Гнатів побачив вкрадену в нього річ – шкіряне пальто на громадянинові Литвинові. Литвин пояснив, що пальто купив ще в 2000 р. в комісійному магазині і повернути його відмовився. Гнатів звернувся до районного суду, але суддя відмовив йому в прийнятті заяви за мотивом пропуску строку позовної давності.

Чи правильно вчинив суддя?

 

Задача 5. Рішення районного суду про розірвання шлюбу Сікорської з Сікорським, засудженим до позбавлення волі, було винесено 17 червня 2000 р. Після відбуття покарання 28 серпня 2004 р. Сікорський звернувся з вимогою до колишньої дружини повернути йому зимове пальто, костюм і інші речі, що залишилися в неї після його арешту в листопаді 1999 р.


Не отримавши цих речей, 18 вересня 2004 р. він звернувся до суду з вимогою про повернення речей або відшкодування їх вартості.

Суд виніс рішення задовольнити позов.

Чи правомірне таке рішення?

 

Задача 6. 17 квітня Ганна придбала у магазині “Взуття” зимові чоботи. На другий день її подруга Валерія переконала Ганну в тому, що чоботи такого фасону уже давно вийшли з моди. Валерія запропонувала їх обміняти. Ганна довго вагалася, але коли вона 5 травня прийшла в магазин, то їй відмовили, посилаючись на пропуск 14-денного строку. Ганна вважала відмову неправомірною з наступних причин: 1. – 26 квітня і 3 травня були вихідними днями, а 1 і 2 травня – святкові. Тому 14-деннний строк закінчувався якраз 5-го травня. 2. – Відлік 14-денного строку мав починатися з початку зимового сезону. Вирішіть справу.

 

Нормативно-правові акти:

1. Житловий кодекс УРСР: від 30 червня 1983 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – Додаток до № 28. – Ст. 573.

2. Кодекс торговельного мореплавства: від 09 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 52. – Ст. 349.

3. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 41, 42. – Ст. 492.

4. Господарський процесуальний кодекс України: 06 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

5. Про захист прав споживачів: Закон України 12 травня 1991 року № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.

 

Судова практика:

Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів: Роз¢яснення Вищого Арбітражного Суду України від 16 квітня 1993 року // Арбітражний процесуальний кодекс України: Офіційний текст. – Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство «ІВА». – 1997.

 

Література:

1. Вахонєва Т. Деякі питання дії та застосування позовної давності в Україні / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 80 – 83.

2. Вахонєва Т. Порядок та особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством / Т. Вахонєва // Право України. – 2004. – № 2. – С. 21 – 25.

3. Вахонєва Т. Цільове призначення цивільно-правових строків / Т. Вахонєва // Підприємництво господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 68 – 71.

4. Горобець Є. Переривання позовної давності: сутність і призначення / Є. Горобець // Юридичний журнал. – 2005. – № 4 (34). – С. 101 – 110.

5. Лебедева К.Ю. Исчисление гражданско-правовых сроков / К.Ю. Лебедева // Цивилистические исследования: Ежегодник гражданского права / Под ред. Б.Л. Хаскельберга, Д.О. Тузова. – М.: Статут, 2006. – Вып. 2. –С. 453 – 490.


6. Луць В.В. Строки і терміни в цивільному праві: [монографія] / В.В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 320 с.

7. Мироненко В. Зупинення перебігу та особливості переривання строків позовної давності / В. Мироненко // Нотаріат для Вас. – 2012. – № 9.

8. Скловский К. Отношения собственника з незаконным владельцем и приобретательная давность / К. Скловский // Хозяйство и право. – 2001. – № 5. – С. 116 – 119.

9. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т. 4: Об’єкти. Правочини. Представництво. Строки / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика». – Х.: ФО-П Колісник А.А., 2010. – С. 579 – 638.

10. Цікало В.І. Давність у цивільних правовідносинах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / В.І. Цікало. – Львів, 2004. – 20 с.

11. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 428 с.

12. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 1 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 444 с.

13. Шовкова О.В. Межі дії позовної давності як прояв диспозтитивних засад цивільно-правового регулювання / О.В. Шовкова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. − № 8.

 

 

Тема: ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ (2 год.)

1. Поняття захисту цивільних прав та інтересів.

2. Об’єкти (предмет) цивільно-правового захисту:

2.1. Суб’єктивне цивільне право.

2.2. Правозгідний інтерес.

2.3. Правопорядок в цілому (публічний інтерес).

3. Право на захист як суб’єктивне цивільне право. Поняття, зміст.

4. Форми захисту цивільних прав та інтересів.

5. Поняття та види способів захисту цивільних прав та інтересів.

 

Контрольні запитання:

1. Що таке цивільно-правовий захист?

2. Як співвідносяться поняття «забезпечення», «охорона», «захист» цивільних прав?

3. Хто може виступати суб’єктами цивільно-правового захисту?

4. Які є форми захисту цивільних прав та інтересів?

5. В яких випадках і за яких умов захист цивільних прав здійснюється судом?

6. Що таке самозахист цивільних прав?

7. Які існують універсальні та спеціальні способи захисту цивільних прав?

 

Задачі

Задача 1. Зленко та Охримюк, виламавши двері квартири відомого колекціонера Горіхова, проникли до неї з метою викрадення антикварних речей та валютних цінностей. В той час, коли грабіжники, не поспішаючи, пакували в сумки викрадене, Горіхов, який забув у домашньому сейфі необхідні документи, і його охоронець повернулись до квартири. У відповідь на слова Горіхова: «Хто ви? Що ви тут робите?» – Зленко та Охримюк відкрили хаотичну стрілянину з пістолетів, але в результаті пострілів у відповідь, вчинених охоронцем, Зленко та Охримюк були вбиті.

Яку форму захисту цивільних прав було використано в даному випадку?

Чи дотримано охоронцем Горіхова умов правозгідності способів самозахисту?

Чи виникає в утриманців Зленка та Охримюка право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника?

 

Задача 2*. Дача Фролова протягом зими була двічі обікрадена невідомими особами. По закінченні чергового дачного сезону Фролов переніс найбільш коштовні речі в темний прикомірок і на горище. При цьому в прикомірку він установив саморобний капкан на великого звіра, а на горищі спорудив пристрій, за допомогою якого з 3-метрової висоти падала важка колода при дотику до складених на горищі речей.

У січні Фролова викликали до міліції, де йому було запропоновано дати пояснення по факту заподіяння тяжких тілесних ушкоджень п. Крючко, що був виявлений на горищі дачі зі зламаним хребтом і відмороженими ногами. Як з'ясувалося згодом, дві попередні крадіжки майна Фролова були також вчинені Крючко. По даному факту була порушена кримінальна справа, але потім вона була закрита за передбаченими кримінально-процесуальним законодавством підставами.

Крючко, визнаний інвалідом I групи, звернувся до Фролова з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної втратою працездатності в зв'язку з отриманою травмою.

Який вид правоохоронювальних заходів був використаний Фроловим?

Чи підлягає позов Крючко задоволенню?

 

Задача 3. В 2001 р. лікарі психоневрологічної лікарні постановили Савельєву діагноз: психічний розлад у формі шизофренії. В цьому ж році Савельєва поставили на облік у психіатра. В 2004 р. він звернувся до головного психіатра області з заявою, в якій прохав, щоб його оглянули і зняли з обліку, проте відповіді не отримав.

Вважаючи свої права порушеними, Савельєв звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов’язати головного психіатра області зняти його з обліку як такого, що не страждав і не страждає жодним психічним розладом.

Суддя в прийомі скарги громадянина Савельєва відмовив, мотивуючи дане рішення тим, що дії головного психіатра області необхідно оскаржити в адміністративному порядку до вищестоящої інстанції.

Який порядок та засіб захисту використав Савельєв?

Дайте правову оцінку діям судді.

 

Задача 4. В січні 2004 р. помер Шкірук – відомий художник. За життя він орендував велику майстерню. Його дочка попросила об’єднання художників, яке виступало орендодавцем майстерні, про відстрочку і сказала, що вона звільнить майстерню через три місяці, тобто після того, як розбере документи, ескізи, полотна та інші предмети, котрі зберігались в майстерні померлого. В серпні 2004 р. об’єднання художників надало майстерню в оренду народному художнику України Гришаніну. У вересні 2004 р. Гришанін попросив дочку Шкірука передати йому ключі від майстерні. На прохання художника дочка Шкірука відповіла відмовою, вказавши при цьому, що не буде звільняти майстерню, оскільки право оренди, на її думку, є спадщиною після померлого батька.

Гришанін звернувся до прокурора з проханням вжити заходів щодо дочки Шкірука, з тим, щоб вона не перешкоджала йому у здійсненні його права на оренду майстерні.

Кому належить право на оренду майстерні?

Яким способом можна захистити порушене право на оренду майстерні?

Як повинен діяти прокурор у даній ситуації?

 

Задача 5*. Родина Новаківських, що складалася з 3 осіб, займала 3-кімнатну квартиру в будинку комунального житлового фонду. Син Новаківських одружився з Рижовою, яка за згодою всіх, хто проживав у помешканні, оселилася в ньому. Через рік молода сім’я розпалася, і Рижова, яка не має іншої житлової площі, запропонувала зробити обмін квартири. Новаківські відповіли на це відмовою. Тоді Рижова пред'явила позов про примусовий обмін житлової площі, подавивши суду два конкретних варіанти обміну.

Новаківські, заперечуючи проти обміну, вказували на те, що проживають на даній площі вже понад 40 років і не збираються переїжджати з центрального району міста в райони новобудов. Крім того, на їхню думку, запропоновані Рижовою варіанти обміну ущемляють їхні інтереси, тому що їм доведеться користуватися менш впорядкованим житлом і проживати з дорослим сином у суміжних кімнатах.

Рижова наполягала на задоволенні позову, вважаючи, що знайдені нею варіанти обміну не порушують прав Новаківських, тому що на кожного з них буде приходитися така ж за розміром житлова площа, якою вони користувалися і раніше. До того ж житлова площа в даних квартирах є впорядкованою відповідно до вимог діючого законодавства.

Як вирішити дану справу?

Що являє собою охоронюваний законом інтерес як предмет цивільно-правового захисту?

 

Задача 6. В результаті зіткнення двох автомобілів, що належать Куликовій і Ярошенко, обидві машини отримали серйозні ушкодження. Винуватцем ДТП за висновком ДАІ був Ярошенко, що не справився з керуванням. Ярошенко погодився в добровільному порядку відшкодувати Куликовій вартість ремонту автомобіля відповідно до оцінки, даної експертною фірмою. Проте Куликова заявила, що її влаштовує лише надання їй іншого автомобіля тієї ж моделі з аналогічним ступенем зносу. Не прийшовши до згоди, сторони звернулися до суду.

Чию позицію підтримає суд?

Яким буде рішення, якщо в судовому засіданні Куликова змінить свої вимоги і погодиться лише на те, щоб їй був повернутий її автомобіль у відремонтованому вигляді?

 

Нормативно-правові акти:

1. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 41, 42. – Ст. 492.

2. Кодекс адміністративного судочинства: від 06 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35 – 36, № 37. – Ст. 446.

3. Кримінальний кодекс України: від 05 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

4. Житловий кодекс Української РСР: від 30 червня 1983 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 28. – Ст. 573.

5. Господарський процесуальний кодекс України: від 06 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

6. Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

7. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

8. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41−42, № 43, № 44−45. – Ст. 528.

9. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Cт. 272.

10. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 року № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – Ст. 412.

11. Про захист прав споживачів: Закон України 12 травня 1991 року № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.

12. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 року № 1489-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 143.

13. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Затверджено Постановою КМУ від 29 червня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 26.

 

Судова практика:

1. Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Р.М., Ярошенко П.П, та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненням жителів міста Жовті води) // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – № 1. – С. 3 – 12.

2. Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Г.П. щодо офіційного тлумачення статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – № 1. – С. 34 – 38.

3. Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 17 – 20.

4. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972 – 2004). Офіц. видання. – у 2-х томах. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – С. 9

 

Література:

1. Антонюк О.І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О.І. Антонюк. – Харків, 2004. – 20 с.

2. Боднарчук О.І. Проблемні питання реформування системи закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в контексті захисту прав дитини / О.І. Боднарчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» – 2012. – Вип. № 20. – Ч. ІІ. – Т. І. – С.150 – 153.

3. Василина Н.В. Охорона та захист права власності нотаріусом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. / Н.В. Василина. – К., 2012. – 18 с.

4. Венедіктова І. Співвідношення категорій охорони і захисту охоронюваних законом інтересів / І. Венедіктова // Право України. – 2011. – № 10. – С. 192 – 198.

5. Відшкодування моральної та матеріальної шкоди: [навч. посіб.] / М.К. Галянтич, А.Б. Гриняк, А.І. Дрішлюк, Л.О. Єсіпова, Т.С. Ківалова; Ред.: М.К Галянтича. — К.: Юрінком Інтер, 2011. − 619 с.

6. Желіховська Ю. Виконавчий напис як засіб захисту цивільних прав нотаріусом / Ю. Желіховська // Мала енциклопедія нотаріуса. − 2011. − №5(59). − С. 28−30.

7. Пашук Т.І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Т.І. Пашук. – Львів. – 2006. – 16 с.

8. Підлубна Т.М. Захист законного інтересу за допомогою категорії абстрактних збитків / Т.М. Підлубна // Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство. – 2009. – Вип. 492. – С. 63 – 67.

9. Підлубна Т.М. Право на захист цивільних прав та інтересів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03/ Т.М. Підлубна. – К., 2009. – 20 с.

10. Підлубна Т. М. Право на захист цивільних прав та інтересів: [монографія] / Чернівці, 2010. − 191 с.

11. Приватноправові механізми здійснення та захисту суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб: [колективна монографія] / В.Л. Яроцький, В.І. Борисова, І.В. Спасибо-Фатєєва, І.В. Жилінкова та ін. / За наук. ред. проф. В.Л. Яроцького. – Х.: Юрайт, 2013. – 272 с.

12. П'янова Я. В. Судовий захист майнових цивільних прав: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Я.В. П'янова; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. − Х., 2009. − 20 с.

13. Сидоренко М.В. Судовий захист цивільного права та інтересу як загальна засада цивільного законодавства України: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / М.В. Сидоренко. – Одеса, 2012. – 19 с.

14. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т. 1: Загальні положення / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика». – Х.: ФО-П Колісник А.А., 2010. – С. 166-297.

15. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 1 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 444 с.

16. Федоренко Т.В. Нотаріат як форма захисту прав і законних інтересів громадян / Т.В. Федоренко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» – 2012. – Вип. № 20. – Ч. ІІ. – Т. І. – С. 263 – 266.

17. Чепис О.І. Інтереси в цивільному праві: сутність, місце та особливості захисту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О.І. Чепис. – Х., 2010. – 16 с.

18. Ярова Т.М. Критерії розмежування способів захисту суб’єктивних цивільних прав та інтересів / Т.М. Ярова // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 8. – С. 12 – 15.

19. Ярова Т.М. Поняття і види форм захисту суб’єктивних цивільних прав та інтересів / Т.М. Ярова // Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство. – 2007. – Вип. 375. – С. 63 – 67.

 

Тема: ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНИХ ОСІБ (4 год.)

1. Поняття, ознаки та види особистих немайнових правовідносин. Класифікація особистих немайнових прав.

2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

4. Захист честі, гідності та ділової репутації:

- дії, що порушують право на честь, гідність та ділову репутацію;

- позивачі та відповідачі у справах про захист честі, гідності, ділової репутації;

- способи захисту честі, гідності та ділової репутації;

- «презумпція добропорядності» та розподіл обов’язків з доказування.

 

Контрольні питання:

1. Які ознаки особистих немайнових прав?

2. Які підстави виникнення особистих немайнових прав?

3. Які права відносяться до особистих немайнових, що забезпечують природне існування фізичної особи?

4. Який цивільно-правовий зміст має право на життя?

5. Які особливості здійснення права на безпечне для життя та здоров'я довкілля?

6. Які права відносяться до особистих немайнових, що забезпечують соціальне буття фізичної особи?

7. У чому полягає зміст права на особисте життя та його таємницю?

8. Які передбачені ЦК України спеціальні способи захисту особистих немайнових прав?

 

Задачі

Задача 1. Сергієнко, яка має десятирічну дочку від першого шлюбу, вирішила вдруге вийти заміж за Сергія Петровича Попова. Попов поставив перед нею декілька умов, наряду з іншими була вимога змінити прізвище і по-батькові її доньки Ірини. Попов хотів, щоб доньку Ірину Сергієнко звали Іриною Сергіївною Поповою. Ірина, яка часто бачилася зі своїм рідним батьком, не хотіла міняти прізвище та по-батькові.

В яких випадках можлива зміна прізвища та по-батькові дитини?

Чи необхідна при цьому згода рідного батька дитини і самої дитини?

 

Задача 2. Мармура працював водієм автобази тресту, звільнився з роботи за власним бажанням. У виданій службовій характеристиці, знаходилися відомості про погану роботу Мармури: про порушення трудової дисципліни, неправильну поведінку в колективі. Мармура був не згоден з характеристикою, оскільки зауважень по виконанню його трудових обов’язків не було зі сторони адміністрації, дисциплінарні стягнення на нього не накладалися, єдиний за всі 5 років конфлікт з товаришем був визнаний серйозними особистими причинами і потім врегульований. Мармура звернувся до суду з позовом до автобази тресту про заперечення компрометуючих його фактів, які є в службовій характеристиці.

Чи порушено право Мармури на честь і гідність?

До кого має пред’являти позов?

 

Задача 3. В обласній газеті був опублікований матеріал про працю місцевого консервного заводу. В ній говорилось про низьку якість продукції, про погане зберігання сировини – фруктів та овочів, про їх псування. Директор заводу звернувся в редакцію газети з вимогою надрукувати заперечення. В роботі заводу хоча і є вказані недоліки і часто вони являються результатом псування вантажу в дорозі, проте надрукований в газеті матеріал, на думку директора, ганьбить честь заводу і, крім цього, кореспондент газети повинен був повідомити його про опублікування такого матеріалу.

Чи має редакція газети задовольнити вимоги директора заводу?

 

Задача 4. Солтанов, проходячи по вулиці, побачив в вітрині фотоательє, де він колись фотографувався, свою фотокартку. Фотокартка Солтанову не сподобалась і він вимагав, щоб її негайно зняли з вітрини. Директор ательє відповів, що у вітрині виставлені кращі роботи майстрів ательє, і знімати фотокартку він не буде, так як розміщення її на вітрині ніяк не торкається гідності Солтанова. Солтанов звернувся в юридичну консультацію з питанням, чи він має право через суд вимагати захисту своїх прав.

Які права Солтанова були порушені?

 

Задача 5. За один місяць до виборів міського голови м. Доброполя по місту були розклеєні листівки, у яких один із кандидатів на посаду міського голови, Леонід Корнійчук, був названий лідером злочинної організації. У листівці навіть містилася його кличка, якою нібито його називали у злочинних колах. Під листівкою був підпис “Патріоти міста”. Оскільки поширювачів інформації встановлено не було, то Корнійчук звернувся з проханням до прокуратури дати офіційне спростування цієї інформації як недостовірної у місцевих ЗМІ. Прокуратура йому відмовила.

Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

Задача 6. На урочистому засіданні до дня медичного працівника, яке проводилося у конференц-залі районної лікарні, головний лікар привітав нещодавно прийняту на роботу лікарку із 29-річчям і побажав їй до 30 років одружитися. Лікарка вважає, що цим самим головний лікар втрутився в її особисте життя, а той вважає, що він ніяких протиправних дій не вчинив.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

Задача 7. У газеті «Високий замок» була надрукована стаття «Громадське харчування Львова: вчора, сьогодні, завтра». У ній, зокрема, йшлося про те, що в кав’ярні «Малина», де працює всього троє працівників, систематично обраховують покупців і до того ж варять низькоякісну каву.

Всі троє працівників (вони працювали за трудовим договором) звернулися до суду з вимогою до спростування недостовірної інформації. Суд відмовив у розгляді позовної заяви, мотивуючи відмову тим, що оскільки у статті жодного прізвища названо не було, то до суду може звертатися тільки власник кав’ярні.

Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

Нормативно-правові акти:

І. Міжнародно-правові документи:

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Рим. 21.11.50) // Голос України, 10 січня 2001 року. – № 3 (2503). – С. 6 — 8.

 

ІІ. Законодавчі акти України:

1. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 року № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.

2. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.

3. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 року № 1489-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 143.

4. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 23. – Ст. 183.

5. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 листопада 1999 року № 1007-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 377.

6. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.

7. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

8. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3792-XI // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.

9. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

10. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.

11. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20 листопада 2003 року № 1296–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – Ст. 192.

12. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.

13. Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.

14. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2004.– № 15. – Ст. 232.

15. Про громадські об’єднання: Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 1. – Ст. 1.

16. Про політичні партії в Україні: Закон України від 05 квітня 2001 року № 2365-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001.– № 23. – Ст. 118.

17. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 95.

18. Програма подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 955 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 28. – Ст. 1324.

19. Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 // Офіційний вісник України. – 2007. – №52. – Ст. 2115.

20. Правила опіки та піклування: Затверджено Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 // Офіційний вісник України. – 1999. – №26.

21. Інструкція Міністерства охорони здоров’я України з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості: Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2006 року №179 // Офіційний вісник України. – 2006. – №15. – Ст. 1150.

 

Судова практика:

1. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972 – 2004). Офіц. видання. – у 2-х томах. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – С. 52 – 60.

2. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 29 лютого 1996 року // Юридичний вісник України. – 28 – 29 квітня 1999 року. – С. 11 – 19.

3. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09.

 

Література:

1. Бірюков І. Межі цивільно-правового регулювання відносин, об’єктом яких є життя, здоров'я і тілесна недоторканість / І. Бірюков // Право України. – 2011. – № 1. – С. 209 –215.

2. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я як об’єкт цивільно-правової регламентації: порівняльно-правовий аналіз регулювання в Україні, Угорській, Словацькій та Чеській республіках: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / С.Б. Булеца. – Одеська нац. юрид. академія. — Одеса, 2005. — 24 с.

3. Волинець Т.В. Цивільно-правові засоби здійснення права на медичну допомогу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Т.В. Волинець. – Львівський нац. ун-т. – Львів, 2008. – 16 с.

4. Давидова Н.О. Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав фізичних осіб, що забезпечують її природне існування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Н.О. Давидова. – К., 2005. – 18 с.

5. Крилова О.В. Цивільно-правове регулювання відносин по наданню медичної допомоги: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О.В. Крилова. – Одеса, 2006. – 20 с.

6. Лісніча Т.В. Захист особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Т.В. Лісніча. – Х., 2007. – 19 с.

7. Малюга Л.В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Л.В. Малюга. – К., 2004. – 22 с.

8. Михайлов С.В. Цивільно-правова відповідальність у сфері надання медичних послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Михайлов С. В. - Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2010. — 17 с.

9. Паліюк В.П. Особисті немайнові права фізичної особи у контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод / В.П. Паліюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» – 2013. – Вип. № 21. – Ч. ІІ. – Т. І. – С. 233 – 239.

10. Пунда О.О. Поняття та проблеми здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини: [Монографія] / О.О. Пунда. – Хмельницький-Київ: Вид-во Сергія Патюка, 2005. – 436 с.

11. Самофал М.М. Особливості процесу прийняття медичних рішень щодо дитини: пропозиції до законодавства / М.М. Самофал // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» – 2013. – Вип. № 21. – Ч. ІІ. – Т. І. – С. 266 – 268.

12. Саприкіна І. Цивільно-правові способи захисту честі, гідності, ділової репутації у новому Цивільному кодексі України / І. Саприкіна // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 55 – 58.

13. Сенюта І.Я. Право людини на охорону здоров’я та його законодавче забезпечення в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / І.Я. Сенюта. – Львів, 2006. – 16 с.

14. Сліпченко С. Економічний зміст особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи / С. Сліпченко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 14 –17.

15. Соловйов А.В. Право людини на життя: цивільно-правові аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / А.В. Соловйов. – Львів, 2005. – 17 с.

16. Стефанчук Р.О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): [монографія] / Р. Стефанчук / Відп. ред. Я.М. Шевченко. – К: КНТ, 2008. – 626 с.

17. Тиріна М.П. Ембріон як суб’єкт біологічних прав у сучасному законодавстві / М.П. Тиріна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» – 2012. – Вип. № 20. – Ч. ІІ. – Т. І. – С. 258 – 261.

18. Федюк Л. В. Система особистих немайнових прав у цивільному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Л.В. Федюк. – К., 2006. – 16 с.

19. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т. 4: Об’єкти. Правочини. Представництво. Строки / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика». – Х.: ФО-П Колісник А.А., 2010. – С. 639 – 766.

20. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 1 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 444 с.

 

Тема: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЧОВЕ ПРАВО.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ (4 год.)

1. Поняття та ознаки речового права. Види речових прав за українським законодавством.

2. Право власності і абсолютні права, право власності і майнові права, право власності і зобов’язання.

3. Особливості законодавчої конструкції права власності та його змісту. «Тріада» повноважень власника і межі здійснення цих повноважень.

4. Форми і види права власності в Україні. Цивільно-правове значення категорії «приватна власність» та її співвідношення із публічною власністю.

 

Контрольні питання:

1. Які види речових прав передбачено чинним законодавством?

2. Якими нормативно-правовими актами регулюється право власності?

3. У чому полягає зміст права власності?

4. Які форми власності закріплені чинним законодавством?

5. В чому суть конституційного принципу «власність зобов’язує»?

6. Які законодавчі гарантії здійснення права власності?

 

Нормативно-правові акти:

1. Про управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 46. – Ст. 456.

2. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 15. – Ст. 99.

3. Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України від 19 червня 1992 року № 2482-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 524.

4. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20 – 21. – Ст. 190.

5. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

6. Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 // Урядовий кур'єр від 01 жовтня 1998 року.

 

Література:

1. Васькович Й. Чи передбачені цивільним законодавством форми права власності? / Й. Васькович // Право України. – 2006. – № 10. – С.123 – 125.

2. Кузнєцова Н. Власність як основа громадянського суспільства і демократичної держави / Н.Кузнєцова // Право України. – 2011. – № 5. – С. 4 – 12.

3. Майданик Р. Довірча власність і фідуція: місце і перспективи в системі права України / Р. Майданик // Право України. – 2011. – № 5. – С. 18 – 28.

4. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: [монографія] / В.В. Носік. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 554 с.

5. Розгон О.В. Межі та обмеження права власності: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О.В. Розгон. – Х., 2005. – 225 с.

6. Скловский К.И. Собственность в гражданском праве / К.И. Скловский. – 5-е изд. – М.: Статут, 2010. – 893 с.

7. Спасибо-Фатєєва І.В. Право власності профспілок / І.В. Спасибо-Фатєєва // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького ун-ту управління та права. – 2007. – № 2. – С. 147 – 155.

8. Сулейменов М. До питання про місце права власності у системі цивільних прав / М. Сулейменов // Право України. – 2011. – № 5. – С. 13 – 17.

9. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т. 5: Право власності та інші речові права / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика». – Х.: ФО-П Лисяк Л.С., 2011. – 624 с.

10. Цивільне право України: підручник [Текст]: в 2 т. Т. 1 / кол. авторів; за ред. Г. Б. Яновицької,В. О. Кучера. – Львів: «Новий Світ-2000», 2014. – 444 с.

11. Щербатюк О.Є Актуальні проблеми виникнення права власності на знахідку / О.Є. Щербатюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» – 2013. – Вип. № 21. – Ч. ІІ. – Т. І. – С. 311 – 315.

12. Яворська О.С. Правове регулювання відносин власності за цивільним законодавством України: [навчальний посібник] / О.С. Яворська. – К.: Атіка, 2008. – 256 с.

 

 

Тема: ПІДСТАВИ НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ (8 год.)

1. Поняття та класифікація підстав виникнення права власності:

2. Первинні способи виникнення права власності.

3. Похідні способи виникнення права власності.

4. Момент виникнення права власності.

5. Припинення права власності:

5.1.Добровільне припинення права власності.

5.2. Втрата права власності з незалежних від власника причин.

5.3. Примусове позбавлення права власності.

 

Контрольні питання:

1. Які підстави набуття права власності закріплено ЦК України?

2. Які особливості набуття права власності на об’єкти незавершеного будівництва?

3. Які правочини спрямовані на передачу права власності?

4. З якого моменту виникає право власності, набуте за договором?

5. Які умови набуття права власності за набувальною давністю?

6. Які підстави припинення права власності закріплені у ЦК України?

7. Які особливості відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації?

8. За яких умов може бути застосована реквізиція?

 

Задачі

Задача 1. Сестра подарувала Петру на день народження мобільний телефон та 150 доларів США.

Визначте правові наслідки цього правочину. Чи виникло у Петра право власності на 150 доларів США? Які законодавчі вимоги до форми договору дарування (ст. 719 ЦК)?

 

Задача 2. До фермерського господарства Валуєнка пристала корова. З огляду на те, що її не було чим годувати, фермер забив корову, м’ясо продав на ринку, а шкіру передав на шкіряний завод в обмін на вироби зі шкіри.

Через два місяці з’явився власник корови.

До кого та які вимоги він може пред’явити?

 

Задача 3. Між гр. А. та гр. Б. було укладено договір купівлі-продажу 3-х кімнатної квартири загальною площею 151 м2. А. передав Б. половину вартості квартири і домовився, що наступного дня вони посвідчать договір в нотаріальній конторі і гр. А. передасть ще половину суми. Але ні наступного дня, ні в інші дні гр. А. не вдалося розшукати гр. Б., а згодом гр. А. стало відомо, що гр. Ш. виїхав в Італію на роботу.

Гр. А. звернувся до суду про спонукання гр. Б. до нотаріального посвідчення договору і передачу квартири у власність.

Проаналізуйте ст. ст. 209, 220, 334, 657 ЦК України.

Яке можливе вирішення спору?

 

Задача 4. Після смерті гр. Л. залишив заповіт, за яким належні йому квартиру, банківський вклад, бібліотека рідкісної літератури переходили до неповнолітньої онучки Оленки.

Батьки Оленки прийняли спадщину як його законні представники і отримали свідоцтво про право на спадщину. Чи стала Оленка власником успадкованого майна?

Як впливає обсяг цивільної право-дієздатності на набуття та здійснення права власності?







Date: 2015-10-19; view: 1488; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.124 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию