Висновки по роботі. 1. Реакція на стан ринкового попиту змушує підприємство про­водити цілеспрямований пошук нових виробів і нових товарів

1. Реакція на стан ринкового попиту змушує підприємство про­водити цілеспрямований пошук нових виробів і нових товарів. Проектування продукту потребує чіткого визначення критеріїв і добору оптимальних варіантів. Процес проектування нового про­дукту має складний ітеративний характер. Роботи різних етапів можуть бути поєднані і поєднуватися. Тому в ході роботи над продуктом необхідна гнучкість при виникненні факторів і ситу­ацій, що впливають на проектований продукт, а іноді необхідно змінювати й ідеї, що лежать в основі рішення.

2. Процес проектування виробів ведеться з урахуванням бага­тьох факторів, конфліктності цілей, завдань, критеріїв і містить у собі ряд компромісів. Звичайно, єдино прийнятним підходом є (у вигляді складності проблем) прагнення до «єднального», а не до «оптимізованого» результату

3. Одним з головних недоліків вітчизняного розвитку переробного комплексу варто вважати низьку здатність більшості підприємств досить швидко і з мінімально необхідними капітальними вкладеннями реагувати на потреби ринку. Більшість вітчизняних підприємств виявилися нездатними ні вивчати ринок, ні зробити продукцію, що відповідала б потребам цього ринку, і, виходить, виявилися неготовими до умов твердої конкурентної бо­ротьби. У сформованій ситуації один з природних і найбільш ефективних і швидко реалізованих напрямів подальшого розвитку вітчизняної промисловості - підвищення ступеня адаптації і гнучкості підприємств до потреб ринку.

4. Важливим є розкриття концепції «поведінки» підприємства в галузі, тобто: загальна характеристика підприємства (стратегічні й так­тичні цілі, види діяльності, стадія розвитку бізнесу, географія діяль­ності); опис продукту фірми (споживчі параметри продукту, привабливість для покупця, ступінь готовності до вихо­ду на ринок). Характеризуючи продукцію, доцільно привернути увагу заінтересованих осіб до наявності патентів (авторських свідоцтв), «ноу-хау», товарних знаків, комерційних та­ємниць, ексклюзивних прав на продаж товарів тощо.

5. До найважливіших складових оцінки ринку входять:

- загальна характеристика ринку продукції підприємства;

- цільовий ринок підприємства;

- місцезнаходження підприємства;

- оцінка впливу зовнішніх факторів.

6. загальними параметрами оцінки ринку є:

- потенціал (очікувані сукупні обсяги продажу певного товару за конкретний період на тій чи тій території);

- тенденції розвитку (динаміка місткості) під впливом зовнішніх чинників;

- основні способи задоволення попиту споживачів певної продукції і джерела конкуренції.

7. Під сегментацією ринку, як правило, розуміють розподіл спо­живачів (покупців) на певні групи. Кожний сегмент ринку має відповідати певним вимогам: відображувати специфічні потреби конкретної групи споживачів; співвідноситися з купівельною спроможністю покупців та бути однорідним за іншими ознаками (потребами, пріоритетами, звичками тощо); становити практичний інтерес для бізнесу, що започатковується. Залежно під типу товару (індивідуального або виробничого спо­живання) сегментація ринку може здійснюватися за такими ознака­ми, зокрема: у першому випадку – географічними, демографіч­ними, соціально-економічними, культурними; у другому – типом та організаційно-правовою формою підприємства, рівнем ділової активності, обсягом мінімальної партії поставки товарів, моти­вацією рішення клієнтів про закупівлю товарів на ринку.

8. Задля визначення цільового ринку підприємства попередньо роблять порівняльну оцінку привабливості кожного з виокремлених сег­ментів ринку. Така оцінка може здійснювався за такими напрямка­ми: відповідність цілей підприємства можливостям конкретного сегмен­та ринку; сильні і слабкі сторони стосовно даного сегмента ринку; кошти, необхідні длярозробки продукту та його реклами; сильні й слабкі сторони конкурентів та їх позиція на ринку; динаміка попиту; можливості захоплення певної частки ринку.

9. Ідентифікація цільового ринку є необхідною передумовою для правильного вибору місцезнаходження підприємства. Тому обґрунтування місця локалізації підприємства є обов'язковим, насамперед стосовно бізнесу у сфері обслуговування на­селення. З урахуванням особливостей цільового ринку бізнесу, що започатковується, вибір місця для фірми здійснюється за традиційною схемою. Він охоплює кілька етапів, коли послідовно вибира­ють: регіон країни (на основі аналізу демографічної ситуації, економічного потенціалу, купівельної спроможності спожива­чів); область у регіоні (з урахуванням наближення до споживачів і постачальників сировини й ресурсів, наявності сировинних ресур­сів, наявності трудових ресурсів і рівня оплати праці, сприяння ді­лового клімату розвитку даного бізнесу); населений пункт в обла­сті (виходячи з оцінки місцевої конкурентної ситуації, транспортних комунікацій і рівня забезпечення комунальними послугами); кон­кретні вимоги щодо облаштування фірми (можливі витрати на орен­ду, купівлю й ремонт наявних приміщень, на нове будівництво, вар­тість комунальних послуг, земельний податок тощо). Для цього ви­користовують спеціальну матрицю вибору місця, яка враховує основні фактори розміщення та їх рейтингову оцінку.

10. У процесі оцінки впливу зовнішніх факторів стисло визнача­ють: ступінь конкуренції у сфері бізнесу, що започатковується; потенційно можливі (майбутні) джерела конкуренції; інші фак­тори зовнішнього впливу (наприклад, необхідність отримання ліце­нзії для певного виду діяльності).

11. Порівняльний аналіз ринкових конкурентів реко­мендується проводити за певною процедурою, що враховує приваб­ливі оцінні показники продукту (якість, низькі ціни, широкий асор­тимент, післяпродажне обслуговування, продаж у кредит тощо). Такий порівняльний аналіз дає змогу чіткіше визначити сильні й слабкі сторони конкурентів; визначити власний спосіб побудови конкурентоспроможної ринкової стратегії.