Методика традиційного проектування виробу

Лабораторна робота №1

ПРОЕКТУВАННЯ ПРОДУКТУ

Мета роботи: вивчити етапи проектування виробів, їх відмінності та особливості застосування відповідно до діючих факторів

Обладнання робочого місця: методичний матеріал, навчальні посібники, довідникова література, плани виробництв

Зміст роботи

1. Навчитись вирізняти етапи проектування продукту традиційним способом.

2. Навчитись оцінювати значимість критеріїв та параметрів проектованого виробу.

3. Розібратись з сучасними методами прискореного проектування продукту.

4. Навчитись вирізняти типові фази створення нового продукту.

5. Зрозуміти основні засади проектування продукту очима споживача.

6. Вивчити базові ознаки сегментації ринку та правила оцінки кожної складової сегменту залежно від зовнішніх факторів.

7. Навчитись виконувати порівняльний аналіз ринкових конкурентів за основними показниками продукту.

Зміст звіту

1. Дати коротку характеристику етапам проектування продукту традиційним способом.

2. Записати зміст існуючих типових фаз створення нового продукту.

3. Описати відомі методи прискорення процесу розроблення нового продукту.

4. Записати основні принципи сегментації ринку та методику визначення долі підприємства на ринку.

Методична довідка

Методика традиційного проектування виробу

Проектування виробів повинно бути націлене на задоволення потреб покупця. Підприємство у своїй повсякденній діяльності зобов'язане вести спостереження за попитом на кожен вид про­дукції, яка випускається, а також зауважувати зміни в то­варній пропозиції конкурентів і зміни в технології виробництва.

Чутлива реакція на стан ринкового попиту змушує підприємство прово­дити цілеспрямований пошук нових ідей і нових товарів.

З огляду на те, що розроблення нового продукту здійснюється протягом деякого часу (від зародження ідеї до момен­ту одержання чистого прибутку), підприємство значною мірою зацікавлене в скороченні цього періоду, прагне всіляко прискори­ти плин процесу, не допускаючи надмірного ризику. Крім того, необхідно також рахуватися з тим, що нові продукти і вироби лег­ше «адаптуються» до умов функціонування виробництва, якщо вони аналогічні попереднім з погляду виробництва і збуту. І набагато складніша справа з «чужорідними» товарами, з виробництва яких підприємство не має ні досвіду, ні знань.

З врахуванням вищевикладеного, процес створення нового продукту можна розділити на такі основні етапи:

1) Аналіз потреб і прогнозів щодо нових виробів.

2) Пошук ідеї нового товару.

3) Попереднє оцінювання ідеї і вибір найбільш прийнятного шляху її здійснення.

4) Дослідження споживчих властивостей нового продукту і попередній аналіз ринку.

5) Вибір критеріїв проектованого виробу відповідно до вимог ринку.

6) Визначення необхідних властивостей виробу на підставі вибору альтернатив проектних характеристик.

7) Вивчення особливостей процесу виробництва і можливості адаптації нового продукту до існуючих умов фірми.

8) Проектування нового продукту.

9) Проектування процесу виробництва.

10) Організація дослідного виробництва і пробного збуту.

11) Перехід до серійного виробництва і здійснення комплекс­ної програми збуту.

Варто мати на увазі, що після закінчення кожного етапу проводиться всебічна ревізія досягнутих результатів, на підставі яких можна повернутися з будь-якого етапу на будь-який попе­редній етап повторенням викладених процедур. Таким чином, ці дії носять ітеративний характер і дозволяють досягти досить надійного результату.

Розглянемо коротко суть кожного етапу.

Аналіз потреб і прогнозів щодо нових виробів. На виникнення потреб звичайно впливають наукові дослідження, рішення цент­ральних органів, думка споживачів, продукція конкуруючих підприємств чи їх поєднання.

Вихідна інформація повинна бути максимально конкретною і релевантною. Дуже важливо на даному етапі враховувати не тим­часові запити споживачів, а перспективні потреби завтрашнього дня на підставі прогнозування. На цьому етапі також рекомен­дується визначити виробничі можливості структурних підрозділів, оцінити їх потужності і здатності до майбутніх пе­редбачуваних змін.

Практично, одночасно з цією роботою виконується й інший етап створення нового виробу - етап пошуку ідеї нового това­ру. Характерною рисою цього етапу є організація постійного над­ходження нових ідей, що повинні відповідати можливостям підприємства. Крім того, їх повинно бути достатньо, щоб забезпечити свободу вибору.

Основним джерелом надходження нових ідей можна назвати опитування існуючих і потенційних клієнтів, дослідження окре­мих і взаємозалежних ринків, фахівців даної сфери, комівоя­жерів, співробітників - патентознавців, винахідників.

Не можна також забувати і про зовнішні джерела ідей, таких як професійні асоціації і товариства, виставки, ярмарки, друкування і література. Необхідно також пам'ятати, що освоєння нового про­дукту завжди пов'язане з ризиком, і кандидатів на включення в розглянутий перелік варто відбирати з великою обережністю.

Попереднє оцінювання ідеї. На етапі попереднього оцінювання нового товару зважуються два завдання. По-перше, оцінюються явно неприйнятні проекти, по-друге, з кількості ідей, що залишилися після відсівання, відбираються найбільш вдалі і багатообіцяючі.

Дається приблизна оцінка обсягів попиту, тенденції його роз­витку, оцінка технічної здійсненності запропонованої ідеї, ймовірності успіху у вирішенні технічних завдань. В деяких ви­падках можуть виникнути проблеми юридичного плану як з по­гляду патентної ситуації, так і у зв'язку з можливим ризиком і безпекою в процесі використання товару клієнтами.

Дослідження споживчих властивостей нового продукту і по­передній аналіз ринку. Після схвалення ідеї приступають до про­ведення досліджень технологічного й економічного характеру, а та­кож до дослідження ринку. Чим ближче товар до виробів існую­чого асортименту, тим менша потреба в таких дослідженнях. Деякі товари можуть поставлятися пробними партіями на ринок обмеженому колу клієнтів для попе­реднього оцінювання їх споживчих властивостей.

Для аналізу конкретних вимог споживача до даного виробу розроблювач повинен розглянути відносну значимість таких кри­теріїв проектованого виробу: вартість; економічність; якість; розмір; дизайн; термін придатності (довговічність) і ін.

Для визначення необхідних властивостей виробу на підставі вибору альтернатив проектних характеристикрозроблювач розглядає і враховує параметри: розміри і форми; матеріали; співвідношення складових; модульні компоненти; надлишкові компоненти для підвищення якості виробу.

Наведені параметри і критерії можуть вступати в протиріччя, тому часто розроблювачі змушені іти на компроміс. Так, застосу­вання найбільш дорогих компонентів збільшить споживчі якості, але приве­де до подорожчання товару вцілому.

Вивчення особливостей процесу виробництва і можливості адаптації нового продукту до умов функціонування діючого підприємства чи наново створюваногоє дуже важливим. На цьо­му етапі аналізується стан технічної бази підприємства, її го­товність довиробництва розглянутого виробу. Чим менше має бу­ти змін в удосконалюванні виробництва, тим менше буде витратна освоєння нового продукту, тим легше і менш болісно сприйме його підприємство.

Фахівці-технологи вивчають прийнятні способи виробництва нового товару і приступають дооформлення інформації, не­обхідної для подачі заявки на патент. Досліджуються проблеми якості і розробляються заходи для її забезпечення в новому про­дукті. Фахівці збуту продовжують пошуки потенційних спожи­вачів, застосовуючи, якщо це можливо, випробовування у робочій обстановці обмежених партій нового товару.

Проектування нового продукту. Роботи на цьому етапі з ор­ганізаційної точки зору доцільно розділити на дві великі групи. Допершої відносяться роботи, пов'язані з підготовкою завдань на проектування (розроблення пропозицій, обґрунтувань, виконання передпроектної і проектної підготовки), а до другої - ро­боти, пов'язані з підготовкою, забезпеченням, виготовленням і випробуванням прототипів виробів.

Проект містить у собі всі основні результати проектних робіт з їхнім детальним проробленням, а також повну, уточнену харак­теристику властивостей, яких буде надано проектованому виробу. Заключною частиною проекту є розроблення технологічної й еко­номічної частин проекту, його оформлення й оцінювання проекту за результатами випробувань прототипу.

Проектування процесу виробництва починається на за­ключній стадії розроблення нового продукту і сполучається з цією стадією. Даний етап є найважливішим, тому більш детально цей процес буде розглядатись в наступних роботах.

Організація дослідного виробництва і пробного збуту. Одне з основних завдань даного етапу полягає в перевірці прийнятності і придатності пропонованої технології виготовлення продукту. Для цього розгортають невелике дослідне виробництво, на якому виготовляють обмежені партії новинки.

Маючи у своєму розпорядженні порівняно достатню кількість товару, фахівці з організації збуту проводять практично всебічні натурні досліди серед вузького кола клієнтів. Ця робота, як пра­вило, дає повний обсяг вихідної інформації для запуску нового товару в серію, дозволяє досить точно визначити фактичний рівень витрат виробництва, встановити ціну і намітити шляхи й способи просування товару.

Якщо результати дослідного виробництва одержують схва­лення, то проект передається на затвердження вищому керівницт­ву компанії. Саме в цей момент компанія приймає рішення про виділення великих сил і засобів для продовження робіт і серійно­го виробництва даної продукції.

Масове виробництво і початок комплексної програми збуту. Затвердження проекту вищим керівництвом є сигналом його пе­редачі в серійне виробництво і здійснення комплексної програми його збуту.

У процесі розгортання серійного виробництва закінчуються роботи, початі на попередніх етапах процесу (створення упаку­вання, тари, розроблення реклами, підготовка товаросупроводжу­вальної документації, технічних інструкцій і т.п.). Іншими слова­ми, закінчується комплексна підготовка до випуску новинки на ринок у повному обсязі.

Таким чином, розглянутий процес носить складний ітератив­ний характер. Роботи на різних етапах можуть бути поєднані чи проводитися паралельно. Тому в ході роботи над про­дуктом необхідна гнучкість при виникненні факторів і ситуацій, в наслідок чого доводиться проводити переоцінку отриманих ре­зультатів, а іноді змінювати й ідеї, що лежать в основі рішення.