ВИСНОВКИ. З перших днів перебування дітей в школі вчитель повинен допомагати їм пізнавати навколишнє середовище

З перших днів перебування дітей в школі вчитель повинен допомагати їм пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й охороняти природу, в доступній для розуміння дитини формі розкрити складну систему взаємозв’язків об’єктів і явищ, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти цієї мети можна лише шляхом організації систематичних спостережень молодших школярів за змінами в природі під керівництвом вчителя.

Проаналізувавши стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі слід зазначити, що спостереження за тілами і явищами природи – один із найважливіших компонентів у сучасній системі методів вивчення природознавства. Методика організації спостережень спрямовується передусім на розвиток пізнавального інтересу і довільної уваги учнів. Це досягається постановкою посильних завдань перед дітьми, чітко розробленою програмою, послідовністю, наступністю і різноманітністю методів. Із року в рік спостереження поширюються, поглиблюються, встановлюються все більш складні причинно-наслідкові зв’язки у природі й суспільстві. Час від часу дітям потрібно давати завдання, які вимагають від них творчого підходу до спостережень, поєднувати з усною, письмовою творчістю, образотворчою діяльністю.

Спостереження вимагає значних вольових зусиль учня для зосередження уваги на заданому об’єкті. Тому особливе значення має мотивація цього виду діяльності. Згадаємо, що один із сильних мотивів для молодших школярів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати об’єкт спостережень; зміни, що відбуваються з ним; причини цих змін; усвідомлення вагомості результатів спостережень особисто для дитини і для виконання наступних завдань, засвоєння нових знань, способів діяльності.

Оскільки інтерес відіграє важливу роль у здійсненні будь-якої діяльності, то в процесі розвитку спостережливості він є найістотнішим стимулом, що покращує якість сприймання та сприяє кращому запам’ятовуванню. А зі сприймання ознак, властивостей об’єктів та явищ природи і починається процес формування знань. Сприймання відіграє важливу роль у навчальній діяльності, оскільки будь-який навчальний матеріал має бути, перш за все, сприйнятий учнями. Тільки після цього можна говорити про засвоєння знань.

Щоб правильно організувати спостереження у процесі навчання вчитель повинен постійно дотримуватись основних дидактичних принципів, структури спостереження, не допускати як відставання спостережень відносно вивчення теми в класі, так і значного випередження. Потрібно пам’ятати, що коли діти розпочали спостереження необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти в природі ті предмети, які йому відповідають.

Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. В завданні повинна чітко формуватися мета, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. У процесі здійснення спостережень учнів потрібно привчати до точності, ретельного фіксування результатів спостережень. Спостереження повинні вирішувати певні завдання, лише тоді вони зміцнюють і розширюють пізнання дітей, викликають інтерес до природи в цілому.

Проаналізувавши сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи, можна зробити висновок, що сьогодні вчителі часто нехтують таким важливим практичним методом, як спостереження. Хоча навчальною програмою курсу «Природознавства» в початковій школі передбачено проведення спостережень у природі.

Поспостерігавши за навчальним процесом та відвідавши ряд уроків із курсу «Природознавства», нами було з’ясовано, що в учнів практично не сформовані вміння самостійно спостерігати за змінами в природі, а рівень сформованості природничих знань є переважно середнім або достатнім. Тому в нашому експериментальному дослідженні значна увага приділялась систематичним спостереженням, з метою підвищення рівня природничих знань в учнів початкової школи.

Враховуючи зміст програмового матеріалу з курсу «Природознавства», вікові особливості молодших школярів та вимоги щодо проведення спостережень у природі, ми організували експериментальне навчання на базі 3 класу. Експериментальне навчання передбачало: проведення систематичних щоденних спостережень за погодою; використання завдань щодо перевірки народних прикмет; проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей; записування всіх спостережень учнями в індивідуальних «Щоденниках спостережень» та в класний календар природи; проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці; використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях і в позаурочний час.

У процесі дослідження було експериментально доведено ефективність запропонованої методики проведення систематичних спостережень молодших школярів. Джерелом отримання інформації про хід та результати формувального експерименту були бесіди з учителями та учнями, письмові контрольно-перевірні роботи школярів та аналіз їх результатів.

Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, є зростання кількості учнів експериментального класу, порівняно з контрольним. Результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості дослідницьких умінь між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовлені впливом експериментальної методики навчання.

Таким чином, як на уроках «Приролознавства», так і в позаурочний час потрібно організовувати цілеспрямовані систематичні спостереження учнів за змінами в природі. Адже, вони, по-перше, дозволяють сформувати конкретне і образне мислення, уявлення і поняття про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення молодших школярів. По-друге, спостереження сприяють формуванню основ наукового світосприймання, переконують дітей у постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності того, що відбувається в природі. По-третє, спостереження дозволяють формувати одну з важливих якостей особистості – спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам’яті, допитливості, вміннями встановлювати зв’язки між різними природними явищами.

Правильно організоване спостереження допомагає виховувати такі необхідні якості, як працелюбність, охайність, забезпечує формування в учнів уміння систематично працювати, розвивати ініціативу та самостійність. Також у дітей розвиваються навички користуватися деякими метеорологічними приладами (термометром, гномоном), уміння, необхідні для оформлення записів про погоду тощо. Всі ці вміння і навички мають велике значення в процесі формування природничих знань учнів та у їх підготовці до самостійної практичної діяльності.

Отже, як бачимо, спостереження є чи не ключовим методом для оволодіння учнями знань про природу, є невід’ємним компонентом методичної бази навчання учнів. Також слід вчити учнів самому процесу правильного спостереження, адже такі знання є необхідними у подальшому їх житті.

Отже, ефективне використання спостережень в початковій школі на уроках природознавства забезпечує правильну, чітку та методично обґрунтовану систему роботи з молодшими школярами.

Date: 2015-10-18; view: 461; Нарушение авторских прав