Б) формувальний етап експерименту

На даному етапі експерименту нашу роботу ми побудували, використовуючи рекомендації учених Т.М. Байбари, Н.М. Бібік, О.А. Біди, Н.С. Коваль, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної, Л.К. Нарочної, М.М. Скаткіна щодо формування у дітей уміння спостерігати. Також ми враховували визначені чинною навчальною програмою мету та завдання курсу «Природознавства» для початкової школи [23, с. 246]; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; встановлені під час констатувального експерименту вихідні рівні сформованих природничих знань учнів та умінь спостерігати за змінами в природі; загально-дидактичні і спеціальні принципи навчання.

Експериментальне навчання передбачало:

– проведення систематичних щоденних спостережень за погодою: хмарність, опади, температура повітря, наявність вітру, інші явища. Під час спостережень використовували термометр і гномон;

– використання завдань щодо перевірки народних прикмет;

– проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей;

– записування всіх спостережень учнями в індивідуальних «Щоденниках спостережень» та в класний календар природи;

– проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці;

– використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях та в позаурочний час.

Розглянемо методику організації та проведення спостережень учнів, яку ми використовували в 3 (експериментальному) класі під час формування природничих знань.

На уроках «Природознавства» молодші школярі пізнають природу і суспільство в їх єдності, взаємодії та взаємозв’язках. Вони отримують безліч нових вражень, щоб запобігти перевантаженню їх, ми поступово вводили завдання для щоденних систематичних спостережень. Результати записували в класний календар природи і праці людей, а також в індивідуальні «Щоденники спостережень», які були спеціально заведені для фіксування результатів спостережень учнів.

З календарями природи діти працювали щодня протягом 2-3 хвилин у формі фронтальної бесіди на першому уроці. При цьому один учень, як правило черговий, доповідав результати своїх спостережень, а інші учні при потребі доповнювали відповідь. Дані заносили в класний та індивідуальні календарі.

На кожному уроці «Природознавства» відводили час на стислі бесіди про зміни в природі, узагальнення результатів спостережень за тиждень та пояснення, як записувати ці результати в зошиті. Учитель постійно вказував, що і як спостерігати, давав індивідуальні, групові завдання. Пропонуючи учням певні завдання, ми неодмінно перевіряли результати їх виконання.

Розглянемо, за якими об’єктами природи спостерігали учні 3 класу. Перш за все – за Сонцем.

В 3 класі ми починали вести систематично один раз на тиждень спостереження за Сонцем: спостерігали, де сходить Сонце вранці, і зазначали час, коли воно зійшло; де воно заходить ввечері і час заходу. Місце сходу і заходу Сонця діти визначали за якимись певними предметами чи орієнтирами (ліс, будинок, школа і т.д.).

Другим важливим об’єктом спостережень третьокласників є погода. Спостереження за погодою діти проводили щоденно: вимірювали температуру повітря за допомогою термометра, що висить за вікном класу, визначали тип погоди за температурою, наявність і силу вітру (за коливанням листя і гілок дерев), стан неба (хмарність), опади та інші явища (туман, роса, іній тощо). Результати записували в загальнокласному календарі природи і праці (це робив черговий учень) та в індивідуальних «Щоденниках спостережень». Діти навчалися розрізняти, яке небо вважати ясним, яке хмарним, яке похмурим. Відразу ж знайомили їх з умовними позначеннями стану неба, опадів, вітру тощо.

Ми проводили весняну екскурсію. У зміст якої входять: вступна і узагальнююча бесіди про пори року, ознайомлення з ранньоквітучими рослинами, самостійні спостереження учнів та завдання додому.

Вступна бесіда проводилася за такими запитаннями:

Яка зараз пора року? Який місяць?

Скільки місяців триває весна? Назвіть весняні місяці.

Як змінилася погода порівняно із зимовою екскурсією? Минулим місяцем?

Як змінився сніг із приходом весни?

Чому сніг поблизу дороги тане швидше, ніж у лісі?

Як вплинула нежива природа на живу і чому?

Чим зайняті люди весною?

Учні одержували завдання перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди (див. додаток В). На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень учні занотовували у таблиці в «Щоденнику спостережень»:

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про уже відоме.

Основні завдання, які ставилися під час проведення спостережень за змінами в природі та праці людей – це встановлення доступних третьокласникам зв’язків і залежностей між явищами природи та виділення характерних сезонних ознак всіх елементів природи.

Узагальнення спостережень учні проводили наприкінці кожного тижня, заповнюючи таблицю спостережень за погодою і виявляючи фенологічні особливості кожного тижня. Узагальнення результатів спостережень потребує ретельної підготовки як зі сторони вчителя, так і зі сторони учнів. Учні вдома обробляли свої записи в «Щоденниках спостережень»: підраховували кількість ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, вітряних днів, зазначають найнижчу і найвищу температуру повітря. Крім того, в «Щоденнику спостережень» діти записували підсумки спостережень за рослинами й тваринами та робили висновки про зміни в неживій природі, в житті рослин і тварин і як зміни в неживій природі пов’язані із змінами в житті рослин і тварин (див. додаток Г). Такі зведення дають можливість скласти чітке уявлення про характер погоди за кожен місяць.

Проводили підсумкові уроки за результатами спостережень за весняною погодою, які ми проводили дуже детально. Наведемо зразок такого уроку (див. додаток Д).

Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в «Щоденнику спостережень» оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень.

Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Набувши певних навичок спостереження у 3 класі, школярі могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад – яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні – навпаки), а й випадають деякі фази.

Із метою формування у молодших школярів прийомів спостереження доцільно пропонувати їм плани-орієнтири, за якими учні будуть виконувати ті чи інші дії. Такі плани сприяють формуванню у дітей молодшого шкільного віку прийомів розумової діяльності, зокрема аналізу, спрямованого на визначення істотних ознак, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків тощо.

Розглянемо приклади планів-орієнтирів, які ми використовували під час проведення спостережень у 3 класі.

План-орієнтир для вивчення зовнішнього вигляду рослин:

Як називається рослина, до якої групи відноситься?

Уважно розглянь і визнач органи рослини: корінь (у трав’янистих рослин), стебло, листя, квіти, плоди, насіння, якщо є.

Опиши зовнішній вигляд органів рослини: колір, величина, форма, твердість стебел, кори у дерев, кущів, кількість стебел, квітів.

Склади розповідь про зовнішні ознаки рослини.

План-орієнтир для вивчення зовнішнього вигляду тварин

Як називається тварина і до якої групи вона належить?

Розглянь уважно зовнішній вигляд тварини за таким планом: колір тіла, величина, форма, чим вкрите тіло, визнач частини тіла і уважно розглянь їх.

Поспостерігай, чим харчується, як пересувається, як добуває їжу.

Склади розповідь про зовнішні ознаки тварини, що вивчається.

План-орієнтир для виділення істотних ознак об’єктів, що спостерігаються

Виділи частини об’єкта.

Уважно розглянь зовнішні ознаки об’єкта.

Порівняй ознаки відповідних частин, об’єкта однієї рослини (тварини) з іншою.

Виділи ознаки, які відрізняють даний об’єкт від іншого.

Перевір, якщо одну із виділених тобою суттєвих ознак подумки вилучити в об’єкта, то чи залишиться він сам собою. Якщо так, то суттєва ознака виділена неправильно, якщо ні, то правильно.

Основне значення дитячих спостережень полягає в тому, що вони є основою формування в учнів елементарної системи знань про природу. Головною думкою, ідеєю цієї системи є причина зміни пір року від положення Сонця на небозводі і послідовна залежність інших об’єктів природи від цієї причини. Засвоєння і розуміння цих зв’язків у природі складають стержень узагальнень результатів спостережень учнів у природі.

Систематичні спостереження за природою, екскурсії, накопичення природничих фактів і уявлень безпосередньо у природі розширює кругозір дітей, розвиває їхнє мислення і мовлення, допомагає вихованню позитивних якостей особистості. Тому вчитель початкової школи, організовуючи спостереження за змінами в природі, повинен продумати все до найменших деталей.

Date: 2015-10-18; view: 871; Нарушение авторских прав