В) контрольний етап експерименту

Наступний етап нашого дослідження – перевірка ефективності організації та проведення спостережень учнів 3 класу в процесі формування природничих знань молодших школярів – був спрямований на доведення припущення, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна сформувати у дітей правильні уявлення про тіла і явища природи й взаємозв’язки і залежності між ними і на цій основі формувати природничі знання.

Результати контрольного експерименту визначалися шляхом зіставлення рівнів сформованості відповідних природничих знань в учнів контрольного та експериментального класів. При цьому для учнів обох класів ми пропонували тотожні завдання, ступінь виконання яких визначав рівень сформованості певних знань.

Наприкінці нами була проведено контрольний зріз, який мав на меті:

– виявити рівень сформованості природничих знань учнів 3 класу;

– виявити рівень умінь учнів 3 класу спостерігати за змінами в природі;

– зіставити результати проведеної роботи з даними, отриманими на початку експериментального дослідження (див. рис.1).

Контрольний зріз проводився у формі письмового опитування учнів. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал із курсу «Природознавство» в 3 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості природничих знань у молодших школярів на кінець навчального року, відповідно до вимог, зазначених у чинній навчальній програмі.

Завдання для підсумкового опитування були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України «Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів» (див. додаток Е).

Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних робіт була якість виконання учнями завдань, а саме правильність і повнота відповіді.

На основі аналізу учнівських робіт ми визначили рівні сформованості їхніх навчальних досягнень із курсу «Природознавства» в 3 класі (див. рис.2).

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 3 класів із курсу «Природознавства» наприкінці експериментального дослідження.

Дані діаграми (рис. 2) свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості природничих знань досягли 36% (10 учнів), то в експериментальному класі цей показник становить 41% (11 учнів). Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі не виявлено учнів із низьким рівнем сформованості природничих знань, тоді як в контрольному класі цей показник становить 3% (1 учень).

Для того щоб прослідкувати вплив запропонованої методики на процес формування природничих знань у молодших школярів, ми порівняли результати опитування, проведеного перед початком формувального експерименту (див. рис.1), та результати, отримані наприкінці експериментального навчання (див. рис.2). Зіставивши ці результати (див. рис. 3 і рис. 4), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі на 8% (2) збільшилась кількість учнів із високим рівнем сформованості природничих знань і на 4% (1) – з достатнім рівнем. Кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості природничих знань зменшилась на 12% (3) в обох випадках, тобто на 3 учні. У контрольному класі теж відбулися певні зміни, проте вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань зросла лише на 4% (1 учень); достатнього рівня – на 4% (1 учень). Кількість учнів із середнім рівнем сформованості природничих знань зменшилась на 4% (1 учень), а учнів із низьким рівнем – 3% (1 учень).

Рис. 3. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів експериментального класу.

Рис. 4. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів контрольного класу

Порівняння вихідних та кінцевих результатів експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики проведення систематичних спостережень молодших школярів на рівень сформованості природничих знань.

Таким чином, порівнюючи дані, отримані на початку проведення експерименту і наприкінці його, можна стверджувати про ефективність ведення учнями систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування природничих знань.

Результати експериментального дослідження підтвердили, що:

– під час цілеспрямованого і систематичного проведення спостережень як на уроках, так і в позаурочний час, зростає рівень сформованості природничих знань молодших школярів;

– у контрольному класі, де не проводились систематичні спостереження за змінами в природі, рівень сформованості природничих знань значно нижчий, ніж в учнів експериментального класу;

– вірною є висунута гіпотеза: що формування природничих знань буде ефективним, якщо спостереження проводитимуться систематично й послідовно у зв’язку з сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

Date: 2015-10-18; view: 1790; Нарушение авторских прав