Необхідність охорони праці та забезпечення безпеки молодших школярів під час проведення спостережень за змінами в природі

Наше байдуже ставлення до небезпек техногенного, природного, біологічного характерів – не що інше як усталена частина нашого буття. І змінити цю драматичну ситуацію зможе тільки все суспільство. Основне завдання сім’ї, навчального закладу – виховання з раннього дитинства громадянина, який здатний самостійно й свідомо протистояти небезпекам різного характеру, що дозволить йому активно брати участь у суспільному житті, відстоювати основні принципи безпечного життя, діяльності та відпочинку.

Учнівська молодь повинна знати про світ небезпек, який її оточує, мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою. В основі терміну «безпека життєдіяльності» лежить співвідношення «людина – середовище проживання». Частіше жертвами нещасних випадків, аварій, стихійних лих стають діти. Як правило, вони не знають елементарних правил поведінки або просто бездумно та безпечно поводять себе на вулиці, на воді, під час купання, на дорозі, в побуті тощо. Разом з тим вони і самі створюють небезпечні ситуації. Щоб протистояти такому явищу в суспільстві, треба змінити наше ставлення до нещасних випадків, озброївши підростаюче покоління певним багажем знань, забезпечивши сприятливі умови для життя, навчання, відпочинку [15, с. 78].

Відповідно до Положення про організацію охорони праці особисту відповідальність за створення безпечних умов навчально-виховного процесу несе керівник навчального закладу. Учителі несуть відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інвентарю тощо. Вони здійснюють заходи для створення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, забезпечують виконання чинних правил і норм з безпеки і гігієни праці та навчання. [43, с. 721].

Порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів визначається Положенням про організацію роботи з охорони праці. Інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять переважно учителі.

На початку навчального року перед початком проведення спостережень за змінами в природі проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Мета проведення первинного інструктажу – формування відповідального ставлення учнів до питань особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збереження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій, і уміння надати першу допомогу і самодопомогу у разі нещасних випадків. Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в школі.

Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними вимог норм і правил, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів.

Під час проведення позанавчальних заходів, зокрема спостережень в природі, з учнями проводиться цільовий інструктаж. Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів. Метою проведення інструктажів є використання здобутих знань щодо збереження працездатності та здоров’я підростаючого покоління в умовах впливу негативних факторів середовища проживання.

Проведення з дітьми інструктажу з БЖД спрямоване на створення здорових і безпечних умов під час навчально-виховного процесу, який досягається шляхом:

> формування у дітей уявлення про можливі небезпечні ситуації природного, техногенного, медичного та біологічного характерів;

> виховання психологічної готовності адекватно діяти у разі наближення чи виникнення небезпек;

> формування умінь і навичок свідомого прийняття рішень;

> набуття навичок і досвіду з самозахисту і рятування;

> виховання гуманного ставлення до людини, яка потрапила у біду.

Перед тим, як організувати спостереження в природі, треба:

● ознайомити учнів з вимогами щодо охорони природи; з місцевими отруйними рослинами і грибами, такими як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і не дозволяти учням пробувати на смак будь-яку рослину із зібраного матеріалу. Для цього доцільно підготувати стенд із фотографіями місцевих отруйних рослин та грибів;

● ознайомити учасників екскурсії з місцевими отруйними тваринами (зміями, павукоподібними, багатоніжками), переносниками (наприклад, гризунами) або передавачами (кліщами, комахами) інфекційних захворювань. Для цього доцільно мати альбом з фотографіями, що супроводжуються відповідними текстами, які пояснюють, чим небезпечна дана тварина і як запобігти цій небезпеці;

● звернути увагу учнів на запобігання механічним пошкодженням сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, тощо, а також укусам отруйних тварин (наприклад, змій, тарантулів, сколопендр тощо) і попередити, щоб учні приходили у взутті, яке захищає ноги від пошкоджень, і в спортивному одязі.

Слід також відмітити, що часто трапляються випадки коли під час проведення спостереження в природі за межеми навчального закладу настає гроза, тому кожен учень повинен знати, як уберегти себе під час грози від ураження блискавкою. Під час грози треба знаходитися якнайдалі від стержня блискавковідводу, від залізничних стовпів, від високих дерев та інших предметів, які блискавка вибирає у першу чергу. Найбільше вона полюбляє дуб, навіть у місті, де багато громовідводів та інших високих предметів, «шукає» саме це дерево. На рівнині вона частіше вдаряє там, де грунт більш електропровідний, наприклад, глинистий. Небезпечно у цей час бути у воді й біля води. Під час грози не слід мати коло себе металеві предмети, радіоприймачі (особливо з витягненими антенами). Мокрий одяг електропровідний, а, отже, під час грози, небезпечніший. У людину, яка пересувається, блискавка потрапляє частіше.

Ознаки удару блискавки – на шкірі потерпілого є бурі знаки входу електрики діаметром до 3 сантиметрів у вигляді розгалужених червоних ниточок. Загальний стан – опіки, судоми, занепад серцевої і дихальної діяльності, втрата притомності. У разі нещасного випадку, що трапився з учасником подорожі, керівник групи повинен терміново організувати надання першої допомоги потерпілому відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків.

Отже, дотримання безпеки під час проведення спостережень в природі відіграє важливу роль у процесі охорони життя та здоров’я учнів, а знання щодо збереження власного здоров’я, уникнення небезпеки в надзвичайних ситуаціях у природі є важливою складовою всебічного розвитку молодших школярів.