юмзний іі$/£іпм в

* Туризм в Україні. Статистичний збірник. — ІС: Державний комітет статистики України, 2006. -С. 48.

Але переважно іноземні туристи подорожують приватно, кількість тих, хто звертається до туристичних фірм є незначною.

Постійні зміни в динаміці потоку іноземних туристів до України зумовлені низкою чинників, зокрема:

- загальною економічною ситуацією в Україні, погіршення якої призвело до

зниження інтересу потенційних ділових партнерів і, як наслідок, скорочення обсягів "лілового туризму";

- невдрішеністю проблем, пов'язаних з механізмом отримання віз для в'їзду
в Україну, та високою вартістю віз і консульських зборів;

- високими цінами на туристські послуги в Україні порівняно з країнами
аналогічнім турисісько-рекреадійних можливостей;

- відсутністю належної реклами туристсько-рекреаційних можливостей

України на державному рівні;

- відсутністю системи реалізації послуг іноземним туристам санаторно-
курортними закладами.

Загальним гальмівним чинником розвитку туризму, насамперед його матеріально-технічної бази, є проблеми, пов'язані з податковим законодавством України. Це стосується передусім сплати податку на додану вартість, земельного податку, готельного та курортного зборів. Не відпрацьовано механізм заохочувального оподаткування шформаційно-рекламноГ діяльності, стимулювання інвестицій у туристичну галузь.

На початку 2005 р. в Україні працювало 900 туроператерів та близько 1300 турагетнів,

Важливим для розвитку туристської галузі України є формування потужної інфраструктури, що в першу чергу пов'язано з місцями розміщення.

Хоча готельне господарство дає досить швидке повернення вкладених коштів, в Україні воно розвивається недостатньо швидкими темпами. Протягом 1999-2002 pp. доходи готельного господарства складали щорічно близько 0,3 % валової доданої вартості всіх галузей економіки України, у 2003 р. цей показник дещо збільшився і склав 0,4 %, у 2004 р. та 2005 р. - близько 0,5 %.

Однією з головних проблем розвитку готельного господарства України є створення сприятливою інвестиційного клімату та пошуку джерел фінансування для будівництва нових і реконструкції вже діючих підприємств.

*

Мотелі; 1,4

Починаючи з 1995 р. зберігалась тенденція скорочення числа підприємств готельного господарства через збитковість, надання в оренду іншим підприємствам тощо. З 2005 р. ситуація змінюється в бік стабілізації і росту числа закладів розміщення. Всього в 2005 році функціонувало вже 1232 готельні господарства, з яких майже 64 % — це готелі, 20 % - гуртожитки для приїжджих, решта - інші місця короткотермінового розміщення. Найбільша кількість готелів розміщена в м. Києві - 8,8 %, Дніпропетровській (8,6 %), Одеській (6,4 %) областях га АР Крим (6,3 %). Щодо місткості готелів, то не зважаючи на ріст їх чисельності, кількість місць скоротилась -- з 130,9 тис. в 1995 році до 106 тис. - в 2005 році. Загалом в готелях України в останні роки зупиняється до 4 млн осіб щорічно. Найбільша їх кількість с в м. Києві та причорноморських регіонах.

Велике відставання спостерігалося й у сегменті дешевих готельних закладів, розрахованих переважно на молодь. Цс: гак звані хостелі - заклади «коном-класу з мінімальним набором послуг. Вартість проживання в хостелі у три-п'ять разів менша, ніж у тризіркових готелях, що збільшує можливість молоді та інших малозабезпечених категорій населення подорожувати. В Україні в 2005 р. планується відкриття костелів в Києві, Одесі, Ужгороді, Львові, Івано-Франківську, Алушті, Євпаторії та Харкові.

Важливе значення для туристської сфери України мас розвиток санаторно-курортних закладів. Всього їх налічується до 3,2 тис, з яких 465 - санаторії та 59 пансіонатів з лікуванням. В останні роки такі заклади за рік прийміши до 3,5 млн відвідувачів та відпочиваючих. Традиційно лідерами серед таких закладів є АР Крим, Одеська та Донецька області.

Тільки в останні роки в Україні активно почали готувг.ти працівників для туристської галузі. Якщо в 2001/2002 навчальному році в таких закладах навчалось

понад 2300 осіб, то в 200.V2006 навч. році - до 10 тис. (в розрахунку на 10 тис. студентів припадає близьке 35 студентів, що навчаються за спеціальністю туризм).

Важливою склазовою туристської діяльності в Україні є соціальний туризм -організація змістовного оздоровлення та відпочинку широких верств населення за найнижчими ді.іступними цінами, зорієнтованими лише на потреби відновлення ча.теріальної бази.

Упродовж останніх років розвитком соціального туризму опікується чимало структур, об'єднань, підприємств і організацій різних форм власності. Однак найповніше і найефективніше соціальний туризм знаходить свій прояв у межах профспілкової системи, що входить до системи "Укрпрофтур". Основним напрямками ділшості підгриємства ЗАТ "укрпрофтур" є оздоровлення: у власних господарствах, організація транспортних туристських подорожей Україною, екскурсійне обслуговування усіх верств населення, надання автотранспортних послуг та послуг підприємств масового харчування, а також інші види діяльності.

Путівки на оздоровлення в Пішсіонатах і оздоровчих комплексах профспілкового туризму найдешевші серед закладів такого профілю інших відомств, що визначені постановою Кабінет} Міністрів України від 5 серпій 1997 року № 835 як заклади лікування та відпочинку дітей.

Сьогодні значна увага також приділяється молодіжному та дитячому туризму. Державна туркстична адміністрація України, інші міністерства та відомства реалізують державну молодіжну політику в контексті виконання загальнодержавної програми "Молодь України".

Значна увага приділяється оздоровленню та відпочинку підростаючого покоління. Так за період з 2000 до 2005 року кількість дітей, що оздоровилось в санаторно-курортних закладах України зросла з 1 млн дітей до 2,2 млн осіб. Екскурсійні послуги в 2005 р. було надано 4 млн дітей.

Серед туристських підприємств, які спеціалізуються на молодіжному туризмі, найбільшим залишається AT "Супутник-Україна".

Сільський зелений туризм є одним з видів екологічного туризму. Він дає можливість міським жителям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. Плановий розвиток цього виду туризму почався в 1996 р., коли було створено Спілку сприяння розвитку сільського зеленого туризму, що об'єднала регіональні осередки України.

Сільський зелений туризм може стати візитною карткою нашої держави на міжнародному туристському ринку, про що свідчить бажання як міських мешканців так і іноземців познайомитись з історичним та природним потенціалом України. Основою для підготовки екскурсій у сільській місцевості можуть стати матеріали краєзнавчих і меморіальних музеїв. В останні роки проводиться активна рекламна кампанія щодо популяризації відпочинку в сільській місцевості.

Унікальним сегментом вітчизняного туризму виступає оздоровчо-спортивний туризм, о виник на самодіяльних засадах з ініціативи туристів-аматорів.

Оздоровчо-спортивний туризм має не лише велике соціальне значення, а й економічну ефективність. Підраховано, що людина, яка активно займається оздоровчо-спортивним туризмом, щороку заощаджує дга державного бюджету кошти, еквівалентні 400 $ (виплати з фонду соціального страхування на лікування, непрацездатність, оздоровлення тощо), в той час як держава витрачає на це лише 1 $ в рік.

Курує цей напрямок Туристична спортивна спілка, що була створена в 1990 р. Характерною ознакою спортивно-оздоровчого туризму є різноманітність форм і багатоваріантність програм його організації та розвитку: спортивні походи, чемпіонати, змагання тощо. Загальна доступність спортиино-оздоровчого туризму сприяє масовій участі у природничо-пізнавальних походах, експедиція); та інших туристських акціях з активними засобами пересування на маршрутах.

Збільшення платоспроможності населення, покращання стану господарств української транспортної галузі, збільшення доступності автотра j юпортних перевезень, поступове повернення йодного та повітряного транспорту до масового споживачі!, покращення у сфері готельного господарства, переосмисленій багатьох історичних подій і реставрація та реклама численних маловідомих пам'яток історії та культури і низка інших чинників позитивно позначилися на темпа;< розвитку внутрішнього туризму.

Завдяки економічному зростанню в Україні збільшились обсяги й поглибилась диференціація ділового туризму. Українські комерційні компанії дедалі більше влаштовують для свого персоналу кількаденні спільні корпоративні заходи, в яких відпочинок органічно поєднується з нарадами та різними формами обмін)' досвіду.

На початку XXI ст. значну частину тих, хто користується послугами українських баз відпочинку, санаторіїв, пансіонатів та інших подібних закладів, складали учасники різноманітних з'їздів, конференцій, симпозіумів, гренінгів, проведення яких у курортних місцевостях стало дуже поширеним явищем, адже інтенсивна робота має компенсуватися і стимулюватися високоякісним відпочинком.

1. Коли було прийнято першу редакцію Закону України "Про туризм.
Наведіть основні його положення. Які інші державні документи з гопань туризму
Ви знаєте?

2. Коли Україна була прийнята до Всесвітньої туристської організації?

3. Які сучасні тенденції розвитку туристської галузі України?

4. Охарактеризуйте керівні органи туристської сфери в Україні

5. Назвіть області України, які є найбільш перспективні для розвитку туризму-

6. Визначте основні завдання та перспективи розвитку українського туризм; •