Глобалізація міжнародного туризму. 8 page

Ставлення польських властей до українського краєзнавчого руху в 30-ті pp. XX ст. було прохолодним. У чиновників викликали підозру будь-які прояви національного руху, особливо в тих випадках, коли він мав елементи військово-спортилної або м просто спортивної підготовки.

За час свого існування краєзнавчо-туристське товариство "Плай" відпрацквділо численні форми й методи популяризації та пропаганди пам'яток місцевої історії, природи та культури засобами туризму. Досвід роботи товариства переконливо засвідчив необхідність координації діяльності окремих любителів туризму та мандрівництва, зосередження зусиль, скерованих на вивчення рекреаційного та пізнавального потенціалу рідного краю. Діяльність краєзнавчо-туристська го об'єднання "Плай" вписала важливу сторінку в історію вітчизняного туризму.

У 1925 р. в Тернополі було утворено Подільське туристичне товариство, яке мало свої філії в інших містах. В складі Товариства були секції - туристична, екскурсійна, охорони природи, догляду за старовиною, краєзнавчу товариство багато уваги приділяло пропаганді туристсько-краєзнавчої роботи,, організовувало та проводило екскурсії та мандрівки, займалося охороною природи та старовини, мало пункти прокату туристського спорядження. Подільське товариство мало тримало бази та. притулки в околицях Тернополя, а також в Чорткові, Заліщиках, Теребовлі, Бережанах, Бучачі, Кривче та ін. поселеннях, де надавались платні послуги (ночівля, харчування, екскурсії, транспортні послуги тощо).

Молодіжна організація "Пласт" відновлює діяльність у Західній Україні в 1918 р. Навколо цієї організації гуртувалась українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Розпиваючи власну філійну мережу, "Пласт" організовує мандрівні та постійні табори. Перший такий табір було організовано в 1924 р. у Кам'янці біля с. Підлютого під проводом І. Чколи, а перший похід був спрямований до Писаного Каменя, поблизу Верховини.

Дуже часто пластуни здійснювали одноденні походи на вершини гір Грофа, Висока, Ігровище, Сивуля та ін. Поряд з одноденними, широко практикувалися багатоденні походи в Ґорганами. Було розроблено кілька багатоденних карпатських туристичних маршрутів. Найвідоміші з них - с. Осмолода - Грофа - Паренки -Попадя - Сплай - Висока - Ігровище - с. Гута - Ріпна - Чоргка - Бухтивецький водоспад — Манявський водоспад - с. Манява - с. Сливки - с. Перегінське; другий маршрут - с. Підлюте - Висока - Ігровище - Сивуля - с. Зелена - Довбушанка -Хом'як - м. Яремча - с. Манява; третій маршрут - с. Підлюте - Висока - Ігровище і - Сивуля — Клива - Попадя - Піскава - Яворова - Кичера - Мілана - Яйце - с. Людвіківка - Магура - с. Либохора - Маківка; четвертий маршрут - с. Підлюте -Висока - Ігровище - Сивуля - Боярин - м. Яремча - с. Микуличин - с. Ворохта -Говерла - Туркул - Шпиці - Піп Іван - с. Бистрепь - с. Жаб'є - с. Яворів - с. Косів (протяжність 170 км, 7-денний); п'ятий - с. Підлюте - Висока ■- Ігровище - с. Гута ~с. Пороги - с. Кричка — с. Манява |4, с. 47].

Широко практикувалися подорожі-зустрічі, що давали змогу пластунам обмінюватися туристичним досвідом і зміцнювати національну патріотичну самосвідомість. Зокрема, популярними були зустрічі куренів старших пластунів із Львівщини і Станіславщини на вершині Говерли з закарпатськими пластунами. Після таких зустрічей прикордонні стовпи на Говерлі змїнювапи свої символи і написи, aaN'ticTb польського орла і літери "П" на одному боці та лева і літер "ЧСР" на другому, з'являлися з обох боків тризуби і написи "Україна".

Із завершенням табірного вишколу пластуни здавали іспити з табірництва, які включани в себе такі елементи туристичної підготовки, як встановлення намету, будівництво куреню, розведення ватри, приготування їжі у похідних умовах, надання першої медичної допомоги. З кінця 1928 р. з'являються зимові пластові

табори.

Пластунами організовувались водно-туристичні пластові табори, зокрема,

перший -- у 1924 р. на р. Стрий біля с. Іванівці. А перший водний пластовий табір відбувся у 1927 р. в с. Монастирець на Дністрі. У цьому таборі проводилися заняття з плавання, веслування, шкіперування. Пластом організовуються мандрівки човнами Західним Бугом на Волинь і Полісся.

Паралельно зі спортивно-табірним вишколом пластуни проводили активну культурно-просвітнищ.ку роботу в навколишніх селах, збирали краєзнавчі та етнографічні матеріали. Учасники літніх і зимових таборів, які складали табірний іспит, отримували спеціальні табірні листки (посвідченая), які надавали їм право виступати організаторами пластового руху серед новачків.

Програма табірних занять з кожним роком урізноманітнювалася. Удосконалювалися вимоги до проведення туристичних походів. Кожен пластун повинен був пройти пробу-іспит на:

1. Самостійний тижневий похід пластуна з усім спорядженням.

2. Нічліг без намету під відкритим небом, а у випадку дощу, можливо, під

деревом.

3. Проходження за день мінімум 10 км.

4. Проведення записів, складання стрічки маршруту з детальними записами.

5. Складання карти пройденого маршруту та визначення місця ночівлі [4.,

C.48J.

Швидкий широкомасштабний розвиток пластового руху на Галичині викликів

неабияке занепокоєння польсьхих чиновників. 26 вересня 1930 р. була заборонена легальна діяльність "Пласту" в Галичині. У 1930-1944 pp. "Пласт' продовжував працювати нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру.

9 грудня 1924 р. у Львові було засновано спортивне- товариство "Карпатський Лещатарський Клуб" (КЛК) для розвитку лешатарського спорту на галицьких теренах. Шршим головою КЛК було обрано відомого старшину УГА Льеа

Шепаровича.

Клуб відкрив свої філії у Турці, Сколе, Ворохті, Спавсьсу, Грабівцях»

Лавочному, Стрию, Космачі. У звіті за 1937 р. КЛК об'єднував 11! філій, а в 22

регіонах краю філії були в стадії організації. Під егідою товариства зусиллями любителів лешатарського спорту розпочалося будівництво трампліна для стрибків з лещатами в Розлз'чі (відкрито у 1933 р.) і Турці (відкрито у 1939 p.). Крім тренувань з ле татарського бігу, організовуються зимові лещатарські туристичні походи в Карпати й околицями Львова. У березні 1931 р. КЛК влаштував перші "з'їздові змагання" (змагання з гірськолижного спорту) на горі Тростян поблизу Славська і змагання у "«коках" (стрибків з трампліна). Найвідомішими серед членів КЛК були талановиті Микола Бойчук, Іван Мриц, Грииь Млчерняк, Роман Рнбачик, Анна Говикович-Рожанковська, Дарія Федак, Дарія та Богдан Славицькі тощо.

Таким чином, систематично працюючи з молоддю, за невеликий проміжок свого існування, КЛК у Галичині став одним із найкращих спортивних клубів Західної України.

З приходом на Галичину у вересні 1939 р. радянської влади були знищені практично всі діючі тоді українські краєзнавчі, культурні, наукові, спортивні, господарські організації, ш;о мали і туристське спрямування і котрі розглядалися як вогнища українського сепаратизму і націоналізму, Напад фашистської Німеччини на Польщу і початок Другої світової війни припинили діяльність краєзнавчо-туристичних організацій на західноукраїнських землях.

В 1940 р. було утворено у Кракові Український Центральний Комітет (УЦК), що представляє собою український заклад соціального забезпечення, освіта тощо; очолив його відомий географ Володимир Кубійович. Під егідою УЦК була заснована організація "Виховна Спільнота Української Молоді" ("ВСУМ"), збудована за пластовим зразком.

Відновлено організацію літніх таборів для молоді, вишкільні табори й курси, а сітка гуртків і куренів ВСУМу поширилася на всі галицькі терени. Німецька окупаційна влада не дозволила українському "Пласту" офіційно здійснювати свою діяльність, і пластуни змушені були продовжувати нелегальну діяльність.

Як підсумок, слід зауважити, що в П пол. XIX - на поч. XX сг. відбувся процес станоіїлення краєзнавчо-туристської роботи в Галичині, почалося вироблення її теоретичних і методичних принципів, як засобу засвоєння та популяризації історичного досвіду народу, як форми наукової і громадської Діяльності, як школи пізнання і виховання національно свідомої української молоді, йшов процес удосконалення її організаційних форм і методів. Нажаль, геополітичні перетворення на початку 40-их років XX ст. знищили «же досить міцну краєзнавчу школу, що розвивалась в Галичині, активно впроваджуючи ідею 'єдиної радянської нації" без права на національне коріння та власну історію.

Pound;з& Питаннядлясамоконтролю

1. Охарактеризуйте політичні та соціаіьно-економічні умови розвитку ожей та туризму на зііхідиоукраїнських землях.

2. Хто зініціював діяльність "Руської Трійці" в напрямку туристсько-
краєзнавчої роботи.

3. Опишіть особливості готельних послуг у Галичині в другій полоз пні XIX -

початку XX ст.

4. З чим пов'язана визначальна роль громадських діячів у розвитку

туристсько-краєзнавчої роботи в Галичині.

5. Чому І.Я. Фіранко відіграв важливу роль в розвитку західноукраїнського

туристсько-краезнавчого руху.

6. Розкажіть про спортивно-туристські товариства "Січ" та "Ш аст",

7. Розкажіть про створення та діяльність туристсько-краєзнавтого товариства

"Плай".

Рекомендована література:

1. Кузишин А.В 3 історії організації туристичко-краезіиавчої роботи в Галичині
(друга пол. XIX - поч. XX ст.) // Історія Української географії. - Тернопіль: Підручник і

посібники, 2002. - №. 5. - С. 42-44.

2. Куций І.П. Українська науково-історична думка Галичини (1830-1894 pp.):

рецепція національної історії. —Тернопіль: Джура, 2006. -220 с.

3. Мацьків Т. Українські гімназії в Станіславові / Альманах Схаиіславівснюї землі. -
Нью-Йорк - Торонто - Мюнхен, 1975. - Т. 1. - С. 261-266.

4. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За
ред. проф. Ф.Д. Заставного. — К.: Знання, 2006. — 575 с.

5. Федорченко В.К., Дьорова Ї.А. Історія туризму в Україні. - К.: Виша школа, 2002.

-С. 35-39,66-75.

6. Устименко Л.М., Афанасьева І.Ю. Історія туризму. - К.: Альтерпрес, 2005. - С.

163-182.