Оцінка результату і похибки опосередкованих вимірювань

Опосередковані вимірювання виконуються у два етапи. На першому етапі внаслідок прямих одноразових або багаторазових вимірювань знаходять значення аргументів (початкових величин) . В окремих випадках для їх визначення можуть застосовуватися сукупні або сумісні вимірювання. При прямих багаторазових вимірюваннях аргументів масив експериментальних даних для кожного аргументу обробляють за методикою і отримують оцінки результатів вимірювань аргументів, а також точкові або інтервальні оцінки похибок цих результатів. При прямих одноразових вимірюваннях аргументів як їх оцінки (результати вимірювань) використовують покази ЗВТ, а для оцінки похибок цих результатів вимірювань — границі допустимих похибок, визначених за НМХ ЗВТ. На другому етапі виконання опосередкованих вимірювань обчислюють їх результат, а також точкові або інтервальні оцінки похибок. Методи знаходження результату і характеристик похибки опосередкованих вимірювань зумовлені функціональною залежністю (лінійна або нелінійна) і наявністю кореляційних зв’язків між аргументами. За цими ознаками відрізняють лінійні і нелінійні опосередковані вимірювання, опосередковані вимірювання з залежними і незалежними аргументами [58].

Для більш точного обчислення результату опосередкованих вимірювань Y необхідно було б знати густину розподілу всіх аргументів , щоб визначити густину розподілу Y. Проте це пов’язано з великими математичними і експериментальними труднощами, тому обмежуються приблизними визначеннями оцінок числових характеристик результату опосередкованих вимірювань, цілком достатніх для практичних вимірювань.