Рекомендації з призначення перехідних посадок

Перехідні посадки повинні забезпечувати легке складання і демонтаж нерухомих з'єднань при високій точності центрування. Поєднати ці вимоги важко, тому що легкість складання і демонтажу вимагає зазору в з'єднанні, а це знижує точність центрування. У перехідних посадках поля допусків отвору і вала перекриваються і у з'єднанні можлива поява як зазору, так і натяту. Величина максимального натягу значно нижче, ніж у нерухомих посадок, і складання деталей звичайно можливо за допомогою молотка. Найбільший можливий у з'єднанні зазор також не великий, він незначно погіршує центрування. Передача зусиль і моментів у з'єднанні досягається за допомогою штифтів, шпонок і т.ін.

Перехідні посадки дуже чутливі до зміни натягу і зазору, тому передбачені тільки в точних квалітетах (4...8).

Посадки типу у з'єднанні майже завжди дають зазор (близько 99% випадків). Застосовуються при частому розбиранні з'єднання. Задовільне центрування може бути отримано лише при малих навантаженнях.

Посадки високої точності використовуються у відповідальних вузлах точних приладів і машин досить рідко.

Посадка застосовується в змінних зубчастих колесах на валах, знімних шківах і муфтах тощо.

Посадка iноді застосовується при зниженні вимог до точності центрування.

Посадки типу характерні тим, що імовірність появи в з'єднанні зазору або натягу приблизно однакова. Забезпечують добре центрування при досить легкому складанні (за допомогою молотка). З цієї причини застосовуються частіше iнших перехідних посадок.

Посадки підвищеної точності i мають обмежене застосування – у відповідальних з'єднаннях чи високоточних приладах.

Посадка використовується в з'єднаннях зубчастих коліс, зірочок, шківів, муфт із валами, причому передача обертового моменту, забезпечується штифтами, шпонками, гвинтами.

Посадка меншої точності може застосовуватися, коли вимоги до точності центрування знижені.

Посадки типу займають проміжне положення між посадками i . Вони характеризуються значно більшою імовірністю появи в з'єднанні натягу (близько 96 %), ніж зазору. Однак це ускладнює складання і розбирання з єднання в порівнянні з посадками , що забезпечують цілкомзадовільне центрування. З іншого боку, натяги в з'єднанні порівняно малі і не дозволяють передати помітних обертаючих моментів, без додаткового кріплення.

Рекомендовані посадки: . Приклади застосування: посадки штифтів, з'єднання тонкостінних втулок з валами тощо.

Посадки типу дають натяг у 99 % випадків. Вони є найбільш міцними з перехідних посадок. Розбирання з'єднань відбувається рідко. Можуть передавати зусилля і моменти середньої величини без додаткового кріплення при спокійних умовах роботи. Посадки, що рекомендуються: , , .

Приклад застосування: з'єднання кондукторних втулок з корпусом, муфт на валах електродвигунів, черв'ячних коліс на валах тощо.