Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Рекомендації з призначення посадок із зазором
Посадки з зазором широко застосовуються в машинобудуванні для забезпечення відносного переміщення з'єднаних деталей під час роботи машини або для їх переміщення під час регулювання вузла, або для полегшення складання і розбирання. Різноманітність задач, зміна швидкостей відносного переміщення в широких межах, коливання температурного режиму роботи з'єднання, різні вимоги до точності центрування роблять цю групу посадок найбільш поширенішою. Псадки типу становлені у всіх квалітетах, що передбачають комендовані посадки, тобто в 4...12 квалітетах. Вони забезпечують мінімальні зазори в з'єднанні (гарантований найменший зазор дорівнює нулю), їх застосовують при частому розбиранні вузла, наприклад, коли деталь, що приєднується - змінна. Застосовуються вони і при нерухомому з'єднанні деталей, якщо вимоги до центрування невеликі, а передача зусиль і моментів забезпечується додатковим кріпленням (штифти, шпонки і т. ін.), їх використовують, коли при складанні та настроюванні необхідно регулювати взаємне розташування сполучених деталей. Посадки високої точності і застосовують при особливо високих вимогах до точності центрування одночасно з необхідністю легкості складання і розбирання. Так установлюють, наприклад, еталонні зубчасті колеса на шпинделях зубцевимірних приладів, так з'єднується піноль з корпусом задньої бабки токарського верстата. У загальному машинобудуванні використовуються рідко. Посадка застосовується при високих вимогах до центрування з'єднань, що часто піддаються розбиранню чи регулюванню. Приклади використання: зубчасті колеса на валах верстатів чи редукторів, поверхні що центрують корпуси під підшипники кочення, кулачки на валах, фрикційні муфти і дистанційні кільця на валах і т.ін. Посадка забезпечує високу легкість складання і регулювання вузла,але дає меншу точність центрування. Посадки , часто застосовуються в машинах і механізмах зниженої точності, де не потрібно точне центрування, а також при центруванні циліндричних виступів у фланцевих з'єднаннях і т.ін. Вони забезпечують легке складання і регулювання. З їхньою допомогою встановлюються змінні шківи на валах і змінні колеса на валах сільськогосподарських машин. Посадки застосовуються досить рідко. Найчастіше вони замінюють посадку , якщо умови роботи з єднання допускають деяке зниження точності. Посадки низької точності , застосовуються в нерухомих з'єднаннях для фланців кришок, що центрують, і корпусів з'єднань арматури, для з'єднань під наступне зварювання чи пайку. Посадки типу гарантують невеликий зазор при збереженні важливості центрування. Дуже чутливі до збільшення зазору, тому передбачені тільки в точних квалітетах. Найчастіше застосовуються для забезпечення осьового переміщення сполучених деталей. Рекомендованих посадок у системі отвору три: . Приклади застосування: шпинделі точних верстатів у направляючих ковзання, рухливі зубчасті колеса на валах коробок швидкостей, золотникові пари гідро- і пневмоапаратури. Посадки типу гарантують зазор, достатній для обертання з'єднаних деталей із середньою швидкістю. Високоточна посадка застосовується рідко - у точних машинах і механізмах. Посадки , застосовуються значно частіше, особливо перша. Їх використовують для підшипників ковзання при середній швидкості обертання, для зубчастих коліс, що вільно обертаються на валах, для з'єднання шатуна з пальцем кривошипа та у багатьох інших випадках. Якщо вимоги до точності центрування знижені, то застосовують посадки зниженої точності: , наприклад, для з єднання з валами шківів, що вільно обертаються, зчіпних муфт, а також для підшипників ковзання зі збільшеною довжиною з'єднання. Посадки цієї групи не дуже чутливі до збільшення зазору. Посадки забезпечують значно більший мінімальний зазор, ніж посадки . Застосовуються в сполученні деталей, що швидко обертаються, при значній довжині сполучення, їх використовують також у випадках багатоопорних валів. Посадки , використовують в опорах валів турбогенераторів, відцентрових насосів, у підшипниках корінних шийок колінчатих валів і розподільного вала двигунів внутрішнього згорання.
Посадки зниженої точності застосовуються в підшипниках ковзання невідповідальних машин. Посадки типу забезпечують великий гарантований зазор і застосовуються, в основному, у тих випадках, коли необхідно компенсувати похибки складання чи температурні деформації. Точні посадки використовуються обмежено. Вони застосовуються для точних з'єднань, що працюють при значному перепаді температур і важких режимах роботи. Приклади: підшипники турбін, валків прокатних станів і т. ін. Посадки і використовуються при монтажі приводних валів у підшипниках, для з’еднання холостих шкивів з валами і в інших аналогічних випадках. Посадки низької точності , застосовуються у випадку не точних рухливих з’єднань. Посадки типів характеризуються дуже великими гарантованими зазорами. Застосовуються, в основному, у грубих квалітетах 11 і 12, у зв'язку з чим коливання зазорів дуже великі, їх зрідка використовують для легкого з'єднання невідповідальних деталей для компенсації похибок складання, температурних деформацій, для забезпечення відносного переміщення деталей в умовах забруднення і т. ін.
4.2.2 Розрахунок посадок з зазором (підшипник ковзання)
Даним розрахунком передбачається визначення оптимального зазору для забезпечення рідинного тертя в з'єднанні вал-вкладиш, а також найменшого і найбільшого зазору і вибір стандартної посадки. На рисунку 4.2, а представлене положення вала в підшипнику в стані спокою під дією зовнішнього навантаження і власної ваги. Вал видавлює змащення і контактує з підшипником по нижній утворюючій, по верхній частині утвориться зазор S івісь вала знаходиться нижче осі вкладиша на величину S/2.
У парі, що працює, олива прагне потрапити в зазор між валом і вкладишем, розклинює їхні поверхні і зміщує вал у бік обертання. При цьому товщина шару оливи буде визначатися величиною hmin, а зазор на протилежній стороні буде дорівнювати S-hmin (рис. 4.2, б). Послідовність розрахунку наведено нижче. 1) Визначити оптимальний зазор, що забезпечує максимальну товщину шару оливи, мм, , де d - номінальний діаметр з'єднання, мм; - оптимальний відносний зазор: , де μ - динамічна в'язкість олії, Па, (табл. 4.3);
Таблиця 4.3 - Значення в'язкості олії
п - частота обертання, хв -1; R - радіальне навантаження на підшипники, Н; l - довжина підшипника, мм; - коефіцієнт, що враховує кут охоплення і відношення l/d (табл.4.4). Таблиця 4.4 - Значення для половинних підшипників
Для значень температури, відмінної від 50 °С, динамічну в'язкість варто підрахувати по формулі , де t - фактична температура олії; m - показник ступеня, що залежить від кінематичної в'язкості (табл. 4.5) олії v, приймати по табл. 4.3;
Таблиця 4.5 - Значення показника ступеня m
Р - середній тиск на опору, Па: Параметр R необхідно приймати в Ньютонах, d i l - y метрах. 2) Визначити максимально можливу товщину шару олії між де Hmax - максимально можлива для даного режиму відносна товщина шару олії (безрозмірна величина): Hmax= 0,252 . 3) Розрахувати середній зазор при номінальній температурі (20 °С) для де , мм; α А і α В - коефіцієнти лінійного розширення матеріалів відповідно вкладишу і валу; t - температура олії; можна прийняти її рівною 50 °С, що в цілому відповідає промисловим умовам експлуатації підшипників ковзання. 4) По таблицях ГОСТ 25347-82 вибрати посадку, у якій середній зазор (при середніх значеннях допусків вала і отвору) найбільш близький до розрахункового Scp, а коефіцієнт відносної точності η максимальний: , де - допуск посадки. При виборі посадок рекомендується, щоб по можливості: а) посадка відносилася до системи отвору або вала, а поля допусків відносилися до переважних; б) при неоднакових допусках отвору і вала в посадці, необхідно більший допуск був у отвору, і допуски отвору і вала відрізнялися не більше ніж на два квалітета. При визначенні SСР можна користуватися [3]. 5) Обчислити мінімальне і максимальне значення зазору з урахуванням шорсткості поверхонь, що сполучаються, а також їх температурних деформацій, мкм ; . 6) Визначити товщину шару олії (мкм) при і . де і - значення відносного ексцентриситету вибираються з табл. 4.6. у залежності від коефіцієнта навантаження CR підшипника:
Таблиця 4.6 - Значення коефіцієнта навантаження CR
; . Точні значення і находять при використанні методу екстраполяції. 7) Перевірити умову наявності рідинного тертя, обчисливши коефіцієнт запасу надійності по товщині шару олії (необхідно, щоб Кжт≥ 2): де - добавка, що враховує вплив прогину вала й інші невраховані фактори, = (2-3) мкм. Визначену посадку необхідно проаналізувати за методикою, що викладена в розділі 4.1, а приклад розрахунку наведений в додатку А. Date: 2015-09-18; view: 483; Нарушение авторских прав |