РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРА І СКЛАД ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Аналітична частина дослідження характеристик потенціалу історичної матеріально-просторової структури включає:

— історичну довідку, складену на підставі матеріалів попередніх архівних, бібліографічних і натурних досліджень;

— картографічні й іконографічні матеріали, що відображають основні етапи формування планування і забудови кварталу;

— схему історико-архітектурного аналізу території;

— схему існуючого функціонального зонування і розташування існуючих об’єктів культурно-побутового обслуговування;

— схему транспортного і пішохідного руху;

— топографічну зйомку;

— розгортки по фронтам забудови, які відображають сучасний стан існуючих будівель;

— зведену таблицю, яка відображає основные характеристики існуючих будівель (площадь забудови, будівельний об’єм, поверховість, житлова і корисна площа, кількість квартир, кількість мешканців, будівельні конструкції, ступінь зношування).

Завершенням передпроектної частини роботи повинен стати реферат –текстова частина проекту, иллюстрована архівними документами, старими кресленнями, матеріалами натурного обстеження – графичні замальовки, фотографії обраного об’єкта. До історичного очерку додається визначені в ході обстеженняя кількісні і якісні характеристики, ступінь цінності і збереження конкретної історичної матеріально-просторової форми.

Невід’ємною частиною реферату має бути аналіз і оцінка прийомів регенерації, пристосування історико-архітектурної спадщини у вітчизняній і закордонній практиці реконструкції.

Вибору і розробці програми з використанням історичної підоснови сприяє система завдань – клаузур, що виконують паралельно з написанням реферату.

Під час роботи на підготовчій стадії, на етапі ескізування варіативний пошук базується на методі підбору способів змін конкретної історичної форми і прийомів корекції моделі, складанні проектного сценарію, програми-завдання.

Після утвердження остаточного варіанту, який буде покладено в основу проекту, студенти приступають до виконання етапу творчої розробки і графічної подачі.

Склад ілюстративної частини проекту утворюють вихідні, опорні матеріали (схеми, вимірювальні креслення, фотографії) і проектні пропозиції сучасного функціонального використання.

До складу проекта повинні входити наступні графічні матеріали:

1. Ситуаційний план або схема положення фрагмента історичної збудови в міській структурі (М1:500).

2. Генплан ділянки. В залежності від композиційного плану, габаритів і розмірів, існуючий стан і проектна пропозиція генплану ділянки можуть бути поєднані або виконані окремо в різних масштабах (М1:400, М1:200). Окремо мо­жуть бути подані схеми функціонального зонування, пішохідних і транспортних зв’язків, озеленення кварталів.

3. Плани поверхів. Існуючі нові стіни, перегородки можуть бути показані в різній графічній манері, техниці (М:100, М:200). Фрагменти планів з розміщенням меблів та обладнання виконуються в М1:50.

4. Головний и боковий фасади, фрагменты фасаду, пропозиції щодо вхідної частини, відтворення історичного вигляду – их масштаб изображения определяется композиционным приемом общей экспозиции и варьируется в пределах М1:50; М1:200.

5. Поперечний або продольний розріз по найбільш характерним, з конструктивної точки зору, частинам будівлі – в М1:100 або М1:200.

6. Разгортки стін, план одного з основних приміщень з розміщенням меблів і обладнання, його інтер’єр. Загальний об’єм проекту складає два стандартних аркуші формату А0 або підрамника площею 1÷1,5 м2.

Післе утверджения ескизу, загальної композиції проекта приступають до виконання заключного етапу – графічної подачі, складання пояснювальної записки.

Після завершення графічного виконання проекту проводиться, відповідно до календарного графіку, захист, здача проектної концептуальної пропозиції, обговорення підсумків.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Ауров В.В. Общественные здания. Учеб. пособие /Под общ. ред. Н.Н. Миловидова. Серия: Реконструкция и модернизация зданий и комплексов. - М.: Высш. шк., 1987.- 128с

2. ДБН А.2.2 -6-2008 «Проектирование. Состав, содержание, порядок разработки, согласования и утверждения научно-проектной документации для реставрации объектов недвижимости культурного наследия».

3. Закон України „Про охорону культурної спадщини” № 1805-III от 08.06.2000 г.

4. Методические рекомендации по экспертной оценке стоимости памятников градостроительства и архитектуры для Одесского региона.- Одесса, 2000.- 48с.

5. Методические указания к разработке графической работы «Социальная активизация фрагмента исторической среды под культурно-общественные комплексы» / Ексарева Н.М.– Одесса, 2012 - 38с.

6. Моисеев Ю.М. Шимко В.Т. Общественные центры. Учеб. пособие /Под общ. ред. Н.Н. Миловидова. Серия: Реконструкция и модернизация зданий и комплексов.- М.: Высшая школа,1987.-96 с.

7. Мюллер-Менкенс Г. Новая жизнь старых зданий /Пер. с нем.- М.: Стройиздат, 1981.

8. Пруцын О.И. Рымашевский Б. Архитектурно-историческая среда. - М.: Стройиэдат,1990. - 408с.

9. Гутнов А.Э. Мир архитектуры: Язык архитектуры.-М.,1985.-351 с.

10. ДБН 360-92* «Планировка и застройка городских и сельских поселений»

11. Дэй К. Места, где обитает душа (Архитектура и среда, как лечебное средство) Пер. с англ. В. Л. Глазычева. - М.: Ладья, 2000. -280 с: ил.

12. Ексарева Н.М, Приспособление исторических зданий под культурно-зрелищные объекты./Общественные здания. Обзор, инфор. Вып.12.-М., 1989. -73с.

13. Кантакьюзино Ш. Брандт С. Реставрация зданий.- М.:Стройиздат, 1984.-264с.

14. Ранинский Ю.В. Памятники архитектуры и градостроительства. Учеб.

пособие /Под общ. ред. Н.Н. Миловидова. Серия: Реконструкция и модернизация зданий и комплексов.- М.: Высшая школа,1988.-63 с.

15. Раппапорт А.А.

16. Регамэ С.К., Брунс Д.В. Сочетание новой и сложившейся застройки при реконструкции городов. - М: Стройиздат,1988.-143с