Ігрові навчальні ситуації в екологічному вихованні дітей

Використовувати сюжетно-рольової гри й різноманітні ігрові навчальні ситуації в практиці роботи з екологічного виховання дошкільників запропонували педагоги – екологи С.Н.Миколаєва й І.А.Комарова.

На їхню думку, ігрова навчальна ситуація - це повноцінна, але спеціально організована сюжетно-рольова гра. Її характеризують наступні моменти:

- вона має короткий і нескладний сюжет, побудований на основі життєвих подій або казкового, або літературного твору, який добре знайомо дошкільникам;

- оснащена необхідними іграшками, атрибутикою; для неї спеціально організують простір і предметне середовище;

- у зміст гри закладені дидактична мета, виховне завдання, яким підлеглі всі її компоненти - сюжет, рольова взаємодія персонажів та ін.;

- гру проводить вихователь: повідомляє назва й сюжет, розподіляє ролі, берет одну роль на себе й виконує її, підтримує уявлювану ситуацію відповідно до сюжету;

- вихователь керує всією грою: стежить за розвитком сюжету, виконанням ролей дітьми, рольовими взаєминами; насичує гру рольовими діалогами й ігровими діями, через які й здійснюється дидактична мета.

За допомогою ігрових навчальних ситуацій можна розв'язати різні програмні завдання по екологічнім вихованню дітей.

Виділяють наступні види ігрових навчальних ситуацій (Рис.1)

Ігрові навчальні ситуації з іграшками різного типу мають на увазі використання іграшок-аналогів.

Аналоги - це такі іграшки, які зображують об'єкти природи: конкретних тварин або рослини. Іграшкових аналогів тварин безліч, вони існують у всілякім виконанні (м'які, гумові, пластмасові, заводні та ін.).

Використання даного виду іграшок формує в дітей виразні уявлення про особливості живих істот на основі ряду істотних ознак. За допомогою таких іграшок педагог може легко продемонструвати можливі дії із предметом і дії з живою істотою, тобто показати відмінності у формах дії з живими й неживими об'єктами.

Даний вид ігрових навчальних ситуацій використовують при ознайомленні дітей із птахами, рибками й іншими тваринами, а також при зіставленні іграшкових і живих дерев.

Іграшки – аналоги можна зіставляти не тільки з живими об'єктами, але й з їхнім зображенням на картинах, наочними приладдя. Наприклад, у бесіді по картинах про особливості життя зайця в умовах лісу, його пристосованості до різних пір року може брати участь іграшковий зайчик. Екологічний зміст зіставлення полягає в тому, що іграшковий зайчик «живе» у куточку, йому ніхто й ніщо не загрожує, він не пристосовується до навколишніх його умов, тобто це його середовище проживання. Створюється ситуація в ході якої діти навчають белочку, розповідають їй, використовуючи картини, те, що їм знайомо, педагог доповнює їхні розповіді новими, незнайомими дітям відомостями й тим самим непомітно навчає дітей.

Даний вид іграшок може включатися в будь-який вид діяльності дітей: заняття, спостереження, праця в природі, екскурсії, читання художньої літератури.

Іграшки-Аналоги - це дидактичні іграшки, їх слід збирати й зберігати в методичному кабінеті. Рекомендується мати набори рибок, пташок - вони послужать роздавальним матеріалом на заняттях у будь-якій віковій групі. Можна підібрати однойменні іграшки, зроблені з різного матеріалу (наприклад, зайці м'які, гумові, пластмасові), різного розміру й різного декоративного оформлення.

Другий тип ігрових навчальних ситуацій пов'язаний з використанням ляльок, що зображують персонажів добутків, добре знайомих дітям. Герої казок, що полюбилися, розповідей, діафільмів, мультфільмів сприймаються дітьми емоційно, хвилюють уява, стають об'єктами наслідування.

У такому виді ігрових навчальних ситуацій казкові герої дію в нових, аналогічних сюжету казки ситуаціях. Поведінка героя характерно поведінці в сюжеті казки, з якої даний персонаж.

Підбирати персонажів літературних творів випливає так, щоб сюжет казки, з якої вводиться герой, було пов'язане із природою, а персонаж мав лялькове втілення. Для дітей середньої групи можна використовувати персонажів з таких добутків, як «Ріпка», «Пригоди Незнайки», «Айболит», «Колобок» і ін.

З образом героя мультфільму Кота Матроскина в дітей зв'язані вистави про господарський, турботливому, працьовитому коту. Цей персонаж може бути включений у різноманітні ігрові навчальні ситуації. Роблячи ігрові дії Кота «господарника», герой виконує дуже важливу функцію – заводить і містить свійських тварина. Він знайомить дітей зі свійськими тварина, розповідає, як потрібно за ними доглядати. Діти знайомляться з домашніми водоплавними птахами.

Дюймовочку діти знають, як добру, тендітну, працьовиту дівчинку. У ході створення ігрових навчальних ситуацій, у яких головним героєм виступає Дюймовочка діти знайомляться з посадкою рослин. Дюймовочка розповідає, як потрібно саджати квіти, як за ними доглядати, щоб квіти були гарними.

Дюймовочка запрошує дітей відправитися в подорож по казці, з якої вона прийшла. У ході цієї подорожі діти знайомляться із представниками тварину й рослинного миру, довідаються про істотні відмінні риси середовища проживання героїв казки.

Використовуючи літературного персонажа Незнайку, не він учить дітей, а діти вчать його. Наприклад, діти знайомлять Незнайку з мешканцями куточка природи, розповідають йому про те, що можна робити з ними, а що ні. Вихователь вносить доповнення в розповідь дітей, тим самим він збагачує знання й Незнайки й вихованців.

Важливим є та обставина, що кожний літературний герой в окремо взятій ігровій навчальній ситуації може виступати в одній із двох функцій: виконувати роль знаючого, добре обізнаного в якому-небудь матеріалі героя або, навпаки, нічого не знаючого наївного простака.

Щоб ігрова навчальна ситуація з будь-яким літературним персонажем дійсно виконала дидактичну функцію, вона повинна бути добре розіграна. У кожній такій ігровій навчальній ситуації вихователь виконує дві ролі - ляльки й свою власну. Він одночасно говорить і діє за персонажа й за вихователя. Як педагог, він розмовляє з дітьми й лялькою; як персонаж, він говорить із дітьми й вихователем. При цьому успіх виконання ролі ляльки залежить від мінливих інтонацій і різноманітних ігрових дій, які вона робить. Лялька повинна бути «живий» - повертатися те до дітей, то до вихователя, простягати руки, нахиляти голову, вступати в контакт із дітьми (гладити їх по голові, по щоці, ляскати по плечі, здороватися за руку та ін.).

Ще одним поважним виглядом ігрових навчальних ситуацій є ігри-подорожі. Подорожі тут виконують функцію екскурсій. Діти відвідують музеї, виставки, зоопарк, зооферму.

У процесі ігор-подорожей діти відвідують нові, цікаві місця й розширюють наявні й одержують нові знання про природу.

Вихователь у цій грі виконує головну роль- екскурсовода, начальника експедиції, завідувача ферми. Саме через нього дошкільники знайомляться з новими місцями й представниками тварину й рослинного миру.

Гра захопить дітей, якщо вихователь спеціальними прийманнями постійно підтримує уявлювану ситуацію того простору, у якім вона протікає (зимового засніженого лісу, літнього лісу із завалами або болотистими місцями, жаркої пустелі, арктичних льодів).

Наприклад, інсценуючи подорож у літній ліс, вихователь пропонує дітям ходити по лісу обережно, намагатися дивитися під ноги, щоб не настати на змію; нахилятися, щоб не зачепити гілки дерев; прислухатися до лісової тиші. Крокуючи під час уявлюваної екскурсії по болотистім місці, керівник просить екскурсантів піднімати вище ноги, іти обережно, щоб не провалитися (при цьому сам робить те, що потрібно).

Навчання з використанням ігор-подорожей може в ряді випадків виходити за рамки відведеного часу - це не небезпечно, тому що якісне проведення гри, створюючи певний емоційний настрой у дітей, забезпечує максимальний розвиваючий ефект.