Механізми порушення процесів саморегуляції: інтроекція, проекція, ретрофлексія, дефлексія, конфлуенція

Интроекция -бессознательный психологический процесс, относимый к механизмам психологической защиты. Включение индивидом в свой внутренний мир воспринимаемых им от других людей взглядов, мотивов, установок и.

Прое́кция -психологический процесс, относимый к механизмам психологической защиты, в результате которого внутреннее ошибочно воспринимается как приходящее извне^[1]. Человек приписывает кому-то или чему-то собственные мысли, чувства, мотивы, черты характера и пр., полагая, что он воспринял что-то приходящее извне, а не изнутри самого себя.

Ретрофлексия – проекция наоборот. Субъект возвращает себе то, что было адресовано окружающей среде. Речьтакого человека пестрит возвратными глаголами с частицей «ся», и в поведении обычно есть характерные особенности – навязчивые движения, вредные привычки. Обращая на себя то, что хотел бы сделать другому, человек бьет себя по руке или пинает ногой стул, вместо того чтобы ударить кого-то, грызет ногти вместо того, чтобы укусить. Высшая форма ретрофлексии – самоубийство: человек убивает самого себя вместо того, чтобы уничтожить того или то, что заставляло его страдать.

Дефлексия (отклонение) - это неосознаваемый механизм ухода, направленный на прекращение контакта и усиление изоляции человека как от других, так и от его собственного опыта. Это способ снятия накала актуального контакта. Интенсивность контакта уменьшается от долгих разглагольствований, нарочитого вышучивания, избегания прямого взгляда на собеседника. Человек абстрагируется от ситуации, отпускает реплики не по существу, произносит банальности, проявляет минимум эмоциональных реакций вместо живого участия

Конфлюенція (злиття) — захисний механізм психіки (або способи переривання контакту), що полягає в «розмитті» психологічних границь суб'єкта, тобто немає усвідомлення де «Я», а де «Інший». Проявляється в неможливості розрізнити власні потреби/бажання.

В «нормі» спостерігається в період виношування (мати та плід представляють єдиний організм) та грудного годування дитини, можливий під час сексу (оргазму).В «патологічному» варіанті у особи не чітко сформовані психологічні границі.

19 Психотерапевтичні шляхи розкриття індивідуальності людини. Гештальт-молитва
Гештальт Метод, створений американським психологом і психотерапевтом Перлсом (Perls F. S.) під впливом ідей гештальт-психології, екзистенціалізму, психоаналізу і, зокрема, теорії Райха (Reich W.) про фізіологічних проявах витісненого психологічного матеріалу. Р.-т. виникла в руслі феноменологічного підходу, підкреслює необхідність усвідомлення пацієнтом цього і важливість безпосереднього емоційного переживання. Інформацію, необхідну для терапевтичного зміни, отримують з безпосереднього поведінки пацієнта. Феноменологічний підхід Р.-т. протиставляється каузальному — традиційного підходу, при якому зусилля психотерапевта спрямовані на пошуки причин розладів у пацієнта в його минулому.
В процесі Г.-т. на шляху до розкриття своєї істинної індивідуальності пацієнт проходить через п'ять рівнів, які Перлс називає рівнями неврозу.

Перший рівень — рівень фальшивих відносин, рівень ігор і ролей. Невротична особистість відмовляється від реалізації свого «Я». Хворий неврозом живе згідно з очікуваннями інших людей. У результаті власні цілі й потреби людини виявляються незадоволеними, він відчуває фрустрацію, розчарування і безглуздя свого існування. Перлсом належить наступний афоризм: «Божевільний каже: "Я Авраам Лінкольн", а хворий неврозом: "Я хочу бути Авраамом Лінкольном", здорова людина говорить: "Я — це я, а ти — це ти"». Відмовляючись від самого себе, хворий неврозом прагне бути кимось іншим.

Другий рівень — фобічний, пов'язаний з усвідомленням фальшивого поведінки і маніпуляцій. Але коли пацієнт уявляє собі, які наслідки можуть виникнути, якщо він почне вести себе щиро, його охоплює почуття страху. Людина боїться бути тим, ким є, боїться, що суспільство піддасть його остракізму.

Третій рівень — глухий кут. Характеризується тим, що людина не знає, що робити, куди рухатися. Він переживає втрату підтримки ззовні, але ще не готовий або не хоче використовувати свої власні ресурси, знайти внутрішню точку опори. В результаті людина дотримується статус-кво, боячись пройти через безвихідь.

Четвертий рівень — імплозія. Це стан внутрішнього сум'яття, розпачу, відрази до самого себе, зумовлене повним усвідомленням того, як людина обмежив і стримав себе. На цьому рівні індивід може відчувати страх смерті. Ці моменти пов'язані із залученням величезної кількості енергії в зіткнення протиборчих сил всередині людини; виникаючий внаслідок цього тиск, як йому здається, загрожує його знищити.

П'ятий рівень — эксплозия (вибух). Досягнення цього рівня означає сформувати автентичної особистості, яка знаходить здатність до переживання і вираження своїх емоцій. Эксплозия — це глибоке й інтенсивне емоційне переживання. Перлс описує чотири типи эксплозии: скорботу, гнів, радість, оргазм. Эксплозия щирої скорботи є результатом роботи, пов'язаної з втратою або смертю близької людини. Оргазм — результат роботи з особами, сексуально заблокованими. Гнів і радість пов'язані з розкриттям автентичної особистості і справжньої індивідуальності.

Основним теоретичним принципом Р.-т. є переконання, що здатність індивіда до саморегуляції нічим не може бути адекватно замінена. Тому особлива увага приділяється розвитку у пацієнта готовність приймати рішення і робити вибір.

гештальт молитва должна применяться, когда вы чувствуете обиду либо вину. Обычно эти чувства возникают, когда вы чувствуете себя обязанными кому-то или делаете обязанными других людей. Это не касается контрактов и реальных договорённостей. Главным образом это касается случаев, когда близкие вам люди ведут себя не так, как вы ожидали, либо вы не оправдываете их ожидания. Результат всегда один – одна из сторон обижается, а другая становится виноватой.

«Я делаю своё дело, а ты делаешь своё.
Я живу в этом мире не для того, чтобы соответствовать твоим ожиданиям,
а ты живёшь в нем не для того, чтобы соответствовать моим.
Ты это ты, а я это я.
И если нам посчастливилось найти друг друга, то это прекрасно.
А если нет, этому ничем нельзя помочь.»