Та дієздатність іноземців

1. Зазвичай під цивільно-процесуальною правоздатністю розуміється

здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки, а

здатність особисто здійснювати ці права та виконувати свої

обов'язки в суді прийнято позначати як цивільну процесуальну

Див.: Федішяк Г. С, ФедшіякЛ. С. Цит. праця.- С. 464.

" Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000). Офіційне

видання: Том 1.- К.: А.С.К., 2000.-С. 313.

дієздатність. Вважається, що цивільну процесуальну правоздатність

мають усі фізичні та юридичні особи, а цивільну процесуальну

дієздатність, за загальним правилом, - фізичні особи, що досяг-

ли повноліття, та юридичні особи.

Наголошую ще раз, що питання про те, чи має відповідна фізична

або юридична особа цивільно-процесуальну правоздатність та

дієздатність виникає тільки після того, як вирішено питання,

пов'язане з міжнародною підсудністю. Згідно з правилами національного

цивільного процесу, і це підкреслено у ст. 28 нового тексту

ЦПК України, оскільки всі особи мають цивільну процесуальну

правоздатність, то, як тільки доведено їх цивільну процесуальну

дієздатність, їм не може бути відмовлено у праві стати сторонами,

третіми особами або заявниками у цивільному процесі та здійснювати

свої права чи виконувати свої обов'язки в суді особисто (ст. 29)

разом зі своїм представником або через нього (ст. 38 ЦПК України).

Між тим, у міжнародному цивільному процесі здатність осіб

стати стороною у процесі підпорядковано, перш за все, вирішенню

питання про те, чи мають ці особи право звернутись з позовом до

суду (а це залежить від наявності у національного суду компетенції

на розгляд відповідної справи, ускладненої іноземним елементом),

а вже тільки після цього розглядаються питання про цивільну

процесуальну право- та дієздатність зазначених осіб.

Так, у англійському праві питання про можливість бути стороною

у цивільному процесі вирішується за законом суду (принцип

lex fori). Проте додатково суд враховує, при цьому, чи знаходиться

іноземець в Англії або Уельсі, чи ні. В обох цих випадках діє ще

додаткове обмеження, яке полягає в тому, можливо чи ні у відповідному

місті вручити цьому іноземцю повістку до суду.

Із здатності іноземця бути стороною у процесі в англійському

праві виокремлено питання про його здатність звертатись з позовом

до суду. Оскільки це питання тісно пов'язане з матеріальним

правом, воно і вирішується з використанням відповідної колізійної

прив'язки. Для фізичних осіб це закон громадянства або закон доміцилію,

а для юридичних осіб - закон місця інкорпорації, реєстрації

статусу і т. ін. Тобто, здатність особи звернутися з позовом до суду не

призведе обов'язково до її визнання стороною у процесі і навпаки.

2. Існує ще одне питання, яке безпосередньо пов'язане зі статусом

іноземця, а саме - питання щодо об'єму дієздатності іноземця

у міжнародному цивільному процесі. Про що йдеться? Мається на

увазі застереження, що зараз сприйнято багатьма національними

иіконодавствами, яке, наприклад, сформульовано у німецькому

процесуальному праві таким чином: іноземець, цивільно-процесуальна

дієздатність якого обмежена згідно з його національним

законом, вважається все ж дієздатним, якщо це випливає із законодавства

суду. Повинно бути зрозумілим, що сферою дії цього

застереження є вік фізичної особи та правове положення філії

юридичної особи, коли зазначені особи або філії не мають права

на повну дієздатність за національним законодавством.

3. Питання правового захисту і цивільно-процесуальної правота

дієздатності осіб у Мінській конвенції (ст. 1 цієї Конвенції) вирішено

таким чином:

• громадяни кожної зі сторін, що домовляються, а також особи,

які проживають на її території, користуються на території всіх інших

Договірних Сторін стосовно своїх особистих та майнових прав

таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Держави;

• громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи,

які проживають на їх території, мають право вільно та без перешкод

звертатися до судів, у прокуратуру та інші установи Договірних

Сторін, до компетенції яких належать цивільні, сімейні і кримінальні

справи, можуть виступати в них, подавати клопотання,

позови та здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і

власні громадяни Договірних Сторін;

• положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичних

осіб, створених згідно з законодавством Договірних Сторін.

4. Відповідно до ст. 74 Закону від 23.06.2005 р. процесуальна правоздатність

і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються правом

України. Цю лаконічну імперативну формулу в Законі доповнено лише

однією вказівкою: на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна

юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13

цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктностіюридичної

особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).