Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Книги Лаврської друкарні
Починаючи з ХІ ст., часу свого заснування, Києво-Печерська лавра була релігійним та освітнім центром. Як свідчать “Києво-Печерський Патерик” та “Синопсис”, при Лаврі працювали скрипторій (майстерня для переписування книг) та школа, де навчали- ся не лише монахи, а й діти із світських сімей. Особливо активізувала- ся діяльність Лаври як просвітницького центру в період визвольної війни 1648–1654 рр., боротьби проти засилля католицизму в Україні. Із 1614 р. тут почала працювати друкарня, що відіграла велику роль у розвитку освіти, науки і культури українського народу. Популярність виданих нею книг була великою, адже їх мова максимально наближа- лася до розмовної. Лаврські видання відзначають високий поліграфічний рівень, гарний шрифт, професійне оформлення. Перші датовані книги, видані цією друкарнею, — “Каноник” (1614) та “Часослов” (1616). У ХVІ ст. розгорнулася гостра ідеологічна боротьба проти уніатства, в яку активно включилася й Лавра. Було видано цикл антиуніатських книг: “Книга о вере” (1620–1621), “Києво-Печерський Патерик” (1625), “Тератургима” (1638), “Постановление запорожцам” (1629), “Синопсис” (1674). У них розповідається про боротьбу українського народу проти поневолювачів. Характерна особливість видань цього періоду — звернення до читача, де в популярній формі впроваджувались ідеї державності та переваги православ’я. Вони розміщувались на початку або в кінці тексту і були видрукувані виключно українською мовою. Поряд з теологічною літературою Лаврська друкарня видавала для братських шкіл букварі та граматики, за якими навчалися діти в шко- лах церковнослов’янської, грецької та латинської мов. Продуктивність друкарні Києво-Печерської лаври була чи не най- більшою в Україні. Так, починаючи з 1615 р. до кінця ХVIII ст. цією друкарнею було випущено 517 видань, Львівською і Братською дру- карнями у Львові (1573–1593) — 146 видань, Острозькою (1680– 1686) — 21, Почаївською (1732–1798) — 101, Чернігівською (1646–1658) — 35 видань. Отже, Лаврська друкарня за кількістю перевершила всі інші. Навколо друкарні гуртувалися видатні діячі української культури: Є. Плетенецький, П. Беринда і С. Беринда, Т. Земка, Л. Баранович, І. Гізель та ін. Поряд із книгами, надрукованими старослов’янською та українською мовами, друкувалися видання польською, грецькою, ла- тинською мовами та їх переклади, що набагато розширювало культурні набутки українського народу. Лавра випускала також світські книги. Книжка “Вірші”, що була складена з віршів ректора Київської братської школи К. Саковича, присвячених гетьману П. Сагайдачному і Війську Запорозькому, вийшла 1622 р. Укладений П. Бериндою “Лексикон словеноросский и имен толкование” побачив світ 1627 р. Відома також історична хроніка “Киє- во-Печерський Патерик” — колективна праця монахів Києво-Пе- черської лаври, “Синопсис” І. Гізеля — історичний огляд України до 70-х років ХVII ст., де висвітлюється боротьба українського народу з іноземними поневолювачами. Лаврська книга була багато оздоблена. Великий внесок у цю справу зробив відомий гравер Ілля. Вражає не лише його висока майстерність, а й працездатність: понад 500 гравюр, які й донині цінуються не тільки як мистецькі твори, а й як документи епохи. На багатьох з них зображе- но життя, побут і пам’ятки Печерського монастиря. Над оформленням книг для Лаврської друкарні працювали також Федір і Макарій (на жаль, прізвища невідомі), Леонтій Тарасевич, Данило Галяховський. Поряд з канонічними зображеннями вони вводили побутові сцени, порт- рети сучасників. Чільне місце в оздобленні лаврських видань посідають українська орнаментика, зразки народного мистецтва. Окремо варто наголосити на мистецтві виготовлення оправ для книг. Вони були кількох типів: масова книга випускалася в недорогих, влас- не серійних обкладинках, а книги для престижних замовників “одя- галися” в дорогоцінні матеріали: парчу, шовк, шкіру з прикрасами з коштовних металів, каменів, перлів та емалевими накладками із сюжет- ними малюнками. Виготовлені з металу елементи декору оздоблюва- лися карбуванням, гравіюванням, філігранню та фініфтю. При Лаврській друкарні працювала школа, яка готувала друкарів, граверів, майстрів книги, що несли це високе мистецтво по всій Україні.
Date: 2015-07-22; view: 428; Нарушение авторских прав |