Книги Лаврської друкарні

Починаючи з ХІ ст., часу свого заснування, Києво-Печерська лавра була релігійним та освітнім центром. Як свідчать

“Києво-Печерський Патерик” та “Синопсис”, при Лаврі працювали

скрипторій (майстерня для переписування книг) та школа, де навчали-

ся не лише монахи, а й діти із світських сімей. Особливо активізувала-

ся діяльність Лаври як просвітницького центру в період визвольної війни

1648–1654 рр., боротьби проти засилля католицизму в Україні. Із

1614 р. тут почала працювати друкарня, що відіграла велику роль у

розвитку освіти, науки і культури українського народу. Популярність

виданих нею книг була великою, адже їх мова максимально наближа-

лася до розмовної.

Лаврські видання відзначають високий поліграфічний рівень, гарний

шрифт, професійне оформлення.

Перші датовані книги, видані цією друкарнею, — “Каноник” (1614)

та “Часослов” (1616).

У ХVІ ст. розгорнулася гостра ідеологічна боротьба проти уніатства,

в яку активно включилася й Лавра. Було видано цикл антиуніатських книг: “Книга о вере” (1620–1621), “Києво-Печерський Патерик” (1625), “Тератургима” (1638), “Постановление запорожцам” (1629), “Синопсис” (1674). У них розповідається про боротьбу українського народу проти поневолювачів. Характерна особливість видань цього періоду — звернення до читача, де в популярній формі впроваджувались ідеї державності та переваги православ’я. Вони розміщувались на початку або в кінці тексту і були видрукувані виключно українською мовою.

Поряд з теологічною літературою Лаврська друкарня видавала для

братських шкіл букварі та граматики, за якими навчалися діти в шко-

лах церковнослов’янської, грецької та латинської мов.

Продуктивність друкарні Києво-Печерської лаври була чи не най-

більшою в Україні. Так, починаючи з 1615 р. до кінця ХVIII ст. цією

друкарнею було випущено 517 видань, Львівською і Братською дру-

карнями у Львові (1573–1593) — 146 видань, Острозькою (1680–

1686) — 21, Почаївською (1732–1798) — 101, Чернігівською

(1646–1658) — 35 видань. Отже, Лаврська друкарня за кількістю

перевершила всі інші.

Навколо друкарні гуртувалися видатні діячі української культури:

Є. Плетенецький, П. Беринда і С. Беринда, Т. Земка, Л. Баранович,

І. Гізель та ін. Поряд із книгами, надрукованими старослов’янською та

українською мовами, друкувалися видання польською, грецькою, ла-

тинською мовами та їх переклади, що набагато розширювало культурні

набутки українського народу.

Лавра випускала також світські книги. Книжка “Вірші”, що була

складена з віршів ректора Київської братської школи К. Саковича,

присвячених гетьману П. Сагайдачному і Війську Запорозькому, вийшла

1622 р. Укладений П. Бериндою “Лексикон словеноросский и имен

толкование” побачив світ 1627 р. Відома також історична хроніка “Киє-

во-Печерський Патерик” — колективна праця монахів Києво-Пе-

черської лаври, “Синопсис” І. Гізеля — історичний огляд України до

70-х років ХVII ст., де висвітлюється боротьба українського народу з

іноземними поневолювачами.

Лаврська книга була багато оздоблена. Великий внесок у цю справу

зробив відомий гравер Ілля. Вражає не лише його висока майстерність,

а й працездатність: понад 500 гравюр, які й донині цінуються не тільки

як мистецькі твори, а й як документи епохи. На багатьох з них зображе-

но життя, побут і пам’ятки Печерського монастиря. Над оформленням

книг для Лаврської друкарні працювали також Федір і Макарій (на

жаль, прізвища невідомі), Леонтій Тарасевич, Данило Галяховський.

Поряд з канонічними зображеннями вони вводили побутові сцени, порт-

рети сучасників. Чільне місце в оздобленні лаврських видань посідають

українська орнаментика, зразки народного мистецтва.

Окремо варто наголосити на мистецтві виготовлення оправ для книг.

Вони були кількох типів: масова книга випускалася в недорогих, влас-

не серійних обкладинках, а книги для престижних замовників “одя-

галися” в дорогоцінні матеріали: парчу, шовк, шкіру з прикрасами з

коштовних металів, каменів, перлів та емалевими накладками із сюжет-

ними малюнками. Виготовлені з металу елементи декору оздоблюва-

лися карбуванням, гравіюванням, філігранню та фініфтю.

При Лаврській друкарні працювала школа, яка готувала друкарів,

граверів, майстрів книги, що несли це високе мистецтво по всій Україні.