Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури
Починаючи з ХІV ст. розвиток української культури стримувався тим, що етнічні землі нашого народу були розчленовані, опинилися під владою різних держав. У 1387 р. Галичину, а в 1434 р. Західне Поділля поневолило Поль- ське королівство. З ХІІ ст. угорські феодали намагалися встановити свою владу над Закарпаттям, і це їм вдалося. Наприкінці ХІІІ — на початку ХІV ст. землі Буковини потрапили під владу Молдавії. З 50-х років ХІV ст. розпочався наступ Литовської держави на По- дніпров’я; на початку ХVІ ст. більшість українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. На північному узбережжі Чорного моря запанували татари. Розшарпані українські землі опини- лися під соціальним та національно-культурним гнітом. Планомірно велося духовне поневолення українського народу, приниження та вико- рінення української мови, звичаїв, традицій. Особливо тяжкими були експансія католицизму та спроби полонізації українців після об’єднання Польщі й Литви 1569 р. в єдину державу — Річ Посполиту. Віра була основою світогляду, ознакою належності людини до пев- ної культури та народу. Державною релігією в межах Речі Посполитої визнавалася лише католицька, православний люд виключався з гро- мадського та суспільного життя. Страшного удару по українській куль- турі завдала Берестейська церковна унія 1596 р., яка проголосила єдність православної та католицької церков під верховенством Папи Римського, призвела до поділу українців на православних та уніатів. Чвари й незгоди між ними не вщухають і донині. Якщо окремі українські феодали, заможні шляхтичі та міщани при- стали до унії під тиском погроз, репресій або з огляду на свої станові інтереси, поступово відмовилися від свого історичного коріння та куль- тури, яка здавалася їм “мужицькою”, то козацтво, дрібні міщани та селяни залишилися прихильниками православ’я. Обурені нестерпним становищем “глупих русинів”, вони не хотіли миритися з примусовою полонізацією та покатоличенням, розуміючи, що це загрожує самому існуванню народу та його культури. В освічених колах українців виз- рівало переконання в необхідності розвивати писемність, організовува- ти українські школи і друкарні, створювати підручники тощо. Боротьба українців проти асиміляції значно посилюється в останній чверті ХVІ ст. із появою братств. Вони згуртували навколо себе про- гресивні сили, які рішуче виступили за розвиток національної культу- ри. Велику роль у цьому відігравали братські школи та друкарні. Саме для шкіл І. Федоров видав у 1574 р. “Буквар”, а в друкарні князя К. Острозького — славнозвісну Острозьку Біблію. Усього в Україні діяло 25 друкарень, 17 з них видавали книги українською мовою. Особливе місце в боротьбі проти нівелювання української культури посідала полемічна література, яка виникла в ході дискусій з прихиль- никами унії та католицизму. Важливим центром православної культури була Острозька школа. Вона стала першим світським навчальним закладом нового типу на зра- зок європейських. На початку ХVII ст. основним культурним центром стає Київ. Тут велику просвітницьку та культурну роботу виконували братство та осе- редок учених при Києво-Печерській лаврі. Продовжуючи традиції Львова та Острога, вони невтомно боролися проти асиміляторських заходів католиків та уніатів: українською мовою друкувалися букварі, граматики, словники, історична та полемічна література. Гетьман Війська Запорозького Петро Сагайдачний 1620 р. здійснив у Києві історичний акт: відновив Київську митрополію і всю православну ієрархію, яку 25 років тому було скасовано — замінено на уніатську. Величезний вплив на відродження української культури справила Києво-Могилянська академія. Вона була першим навчальним закладом в Україні. Викладання тут велося національною мовою, з глибокою шаною до вітчизняної історії та культури, на засадах всестановості. Намагання уряду Речі Посполитої полонізувати та покатоличити українців виявилися марними. Культурні осередки, братства, полеміч- на література, мережа шкіл, Академія сприяли розвитку національної самосвідомості українців, не дали загинути православній вірі та ук- раїнській культурі.
Date: 2015-07-22; view: 488; Нарушение авторских прав |