Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Літературні пам'ятки Київської Русі
Високий розвиток культури Київської Русі мав міцне підгрунтя, створене попередниками: розвинену писемність, образне бачення явищ, уміння трансформувати в мистецькі образи історичні події та персоналії. Усе це зумовило формування унікального явища — літератури періоду Київської Русі. У літописах поряд із дещо сухувато викладеними фактами, укладе- ними в хронологічному порядку, знаходимо безцінні творіння високого поетичного слова. Це, зокрема, “Повчання Володимира Мономаха ді- тям”, яке зберіг для нас суздальський монах Лаврентій. У ньому князь Володимир закликає своїх дітей невтомно працювати, вчитися, бо це єдина можливість бути господарем і утримувати державу. Коли клят- вовідступництво і сваволя були майже нормою співжиття, він учив бути вірними слову, не давати сильним губити людину, стверджуючи те, що сам не кривдив “ані бідного смерда, ані бідну вдову”. Перед нами по- стає мудрий державець, освічена, відважна людина, яка не знала спо- кою і віддавала всі сили на зміцнення і розбудову країни. Такий за- повіт міг з’явитися тільки в середовищі, де культура посідала чільне місце в житті держави. Літературні традиції гідно розвивав митрополит Іларіон у “Слові про закон і благодать”. Іларіон працював разом з Ярославом Мудрим, що засвідчується уставом князя: “се яз князь Великий Ярослав, син Володимерь... сгадал есьм с митрополитом Ларионом...” Геніальність його незаперечна, адже він був перший, хто на такому високому рівні, з такою духовною віддачею написав твір, який пізніше став взірцем для наслідування. До речі, “Слово...” Іларіона на півтора століття старше за “Слово о полку Ігоревім”. Вражають пластична ясність і конструктивна цілісність “Слова...”. Тричастинна композиція дає змогу розвинути основну тему, проспівати славу землі руській, її “каганам”, Володимиру та князю Ярославу. Усі частини взаємопов’язані й логічно входять одна в одну. Тема розвиваєть- ся від цілого до часткового, від загальнолюдського до національного, пов’язуючи все з долею народу руського. У першій частині йдеться про взаємозв’язок двох заповітів: старо- го — “закону” — і нового — “благодаті”. Взаємозв’язки подаються в усталених символічних схемах того часу. Через світову історію про- славляється Русь. Наголошується, що для нової віри потрібні нові люди. У другій частині розповідається про руське християнство. Третя части- на — похвальне слово Володимиру та землі Руській, яка посідає гідне місце серед країн світу, утвердження рівності всіх народів, хвала за одержану можливість уведення в обіг на Русі набутків християнства. Богословська думка і політична ідея, єдність народів становлять жан- рову своєрідність “Слова...” Іларіона. Вершина поетичної творчості київської доби — “Слово о полку Іго- ревім”. Його автор палко любить свій край і співвітчизників, досконало володіє літературною формою, вміло поєднує епос із лірикою. Скрізь у тексті відчувається його присутність і вболівання за події, про які йдеть- ся. Такий твір міг бути написаний лише в суспільстві, яке мало значні культурні, зокрема літературні, традиції. Основна тема твору — єднання в ім’я утвердження державності, збереження культурних набутків, гуртування кращих сил для того, щоб не повторювати уже зроблених помилок. На особливу увагу заслуговує літературна пам’ятка “Слово о поги- бели русской земли”, написана приблизно в 40-ві роки ХІІІ ст. у зв’яз- ку з татаро-монгольською навалою. Вона становить науковий інтерес як сама по собі, так і у зв’язку зі “Словом о полку Ігоревім”. Обидва твори характеризують високий патріотизм, ліричне сприйняття приро- ди, досконалість художньої форми, своєрідні деталі поетичної фразео- логії. Ці світські твори поєднують елементи уславлення і плачу, голов- ний герой у них — земля руська, обидва написані після поразок. Па- м’ятку знайдено у Псково-Печорському монастирі; уперше опубліковано 1892 р. у “Памятниках древней письменности” (СПб. — Вип. 84).
Date: 2015-07-22; view: 461; Нарушение авторских прав |