Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі

Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав (1019–1054 рр.), прозваний Мудрим, який єдиновладно правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир:

розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв’язки із західноєвропейськими володарями. Зокрема, він пошлюбив своїх дітей з багатьма королівськими дворами — Польщі, Німеччини, Саксонії, Франції, Скандинавії, Норвегії, Швеції. Про це розповідають скандинавські саги, німецькі хроніки та інші історичні джерела. Скрізь, куди приходили дочки Ярослава, вони несли із собою багатий посаг, міцні моральні засади та високий рівень культури. Історичні хроніки розповідають про шлюб Анни Ярославни з королем Франції Генріхом І. Ще за життя чоловіка вона стала співправительницею Франції. Це підтверджують багато актів погоджувальними записами: “За згодою дружини моєї...” або “... у присутності королеви Анни”. Після смерті Генріха І Анна була регентшею і досить успішно управляла королівством. Із собою вона привезла слов’янське Євангеліє, на якому присягали всі наступні правителі під час коронування. На терени Франції Анна принесла найвищі досягнення культури України-Руси і гідно їх продовжила.

За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, запо-

чатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі

побудований Печерський монастир — майбутній осередок культури.

Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малю-

вання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі

вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо.

Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчали-

ся грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали перепису-

вачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав “многи

книги списав, положив церкви Святой Софии”, зібрав першу в Україні

бібліотеку.

Ярослав зібрав навколо себе освічених людей — Никона, Нестора-

літописця, митрополита Іларіона та ін. Було укладено перший літописний

звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні

та інтелектуальні династії, наприклад Свенельд, його син Малк-Мстиша,

внук Добриня, правнук Костянтин, посадник Новгорода, його син Остро-

мир, для якого переписано відоме Євангеліє, син Остромира воєвода Ви-

шата, син його Ян, діяч часів синів Ярослава — 7 поколінь.

Зібрані Ярославом висококультурні люди, за твердженням М. Гру-

шевського, були першою академією наук України-Руси. Вони уклали

“Руську Правду”, літописи, літературні зводи, які й сьогодні мають ве-

лику цінність.

Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося

кам’яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширив-

ся, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при

цьому було зведено чотири в’їзні брами: Лядську, Жидівську, Угорсь-

ку та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне

будівництво: зводилися дво- і триповерхові будинки з балконами та

галереями. На Подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 рин-

ків. Про це розповідає німецький воїн Тітмар Марзебурзький, що був

у Києві в 1018 р.

Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. Храм

Софії був своєрідним музеєм, однією з найкращих пам’яток Європи

ХІ ст. Впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв

злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим

і нині пишається український народ. Зведення як храмів, так і світських

споруд завдяки старанням Ярослава поширилося в усій Україні.