Теми рефератів. 1. Нерухоме майно як складовий елемент потенціалу підприємств

1. Нерухоме майно як складовий елемент потенціалу підприємств.

2. Сутність і специфіка нормативної та експертної грошової оцінки землі.

3. Зарубіжний досвід використання методів доходного підходу до оцінки нерухомості.

4. Витратні методики оцінки вартості землі, будівель і споруд: зміст і сфера застосування.

5. Умови застосування та особливості порівняльного підходу до оцінки вартості нерухомого майна

Питання для обговорення:

1. Що входить до складу нерухомого майна підприємства? Назвіть особливості нерухомості, які слід враховувати в процесі її оцінки.

2. Чому виникає необхідність державного регулювання діяльності, пов’язаної з оцінкою землі?

3. Охарактеризуйте методичні підходи, що застосовуються в процесі оцінки земельних ділянок.

4. Які фактори впливають на вартість земельної ділянки?

5. Назвіть елементи порівняння в процесі застосування методу зіставлення продажів щодо оцінки будівель та споруд.

6. З чим пов’язана необхідність внесення поправок до вартості об’єкта оцінки в процесі використання методів порівняльного підходу? Охарактеризуйте методи розрахунку поправок.

7. Що таке валовий рентний мультиплікатор?

8. В яких випадках доцільно застосування витратного підходу до оцінки вартості будівель і споруд?

9. Охарактеризуйте види зносу, який слід враховувати в процесі оцінки вартості будівель та споруд?

10. Які існують основні методу визначення зносу?

Тестові завдання для самоперевірки знань:

1. Особливістю землі як об’єкта оцінки є:

а) необхідність врахування зносу;

б) суттєва залежність вартості від фактору місцезнаходження;

в) наявність активного ринку купівлі-продажу аналогічних об’єктів;

г) необхідність врахування відповідності вимогам стандартів та нормативно-технічної документації.

2. На чому ґрунтується визнання земельних ділянок, будівель і споруд складовими елементами потенціалу підприємств:

а) на порівнянні структури витрат;

б) на дослідженні характеру участі в виробничому процесі;

в) на аналізі можливостей результативного використання;

г) на порівнянні загальносистемних рис потенціалу та специфічних рис нерухомості.

3. Визначення розміру земельного податку передбачає проведення:

а) нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

б) оцінки витрат на створення земельних поліпшень;

в) експертної грошової оцінки земельної ділянки;

г) порівняння цін продажів аналогічних земельних ділянок.

4. Застосування методу прямої капіталізації рентного доходу доцільно за умов:

а) наявності ідентичних об’єктів оцінки;

б) постійності ті незмінності грошового потоку від використання об’єкта;

в) змінності потоку доходів від використання об’єкта;

г) непередбачуваності змін зовнішнього середовища.

5. Чистий операційний дохід – це:

а) дохід, який можна отримати від 100 %-го використання об’єкта власності;

б) дохід, який можна отримати за умов найбільш ефективного використання об’єкта власності;

в) потік грошових коштів від операційної діяльності;

г) дохід, який можна отримати від використання об’єкта власності за винятком втрат та операційних витрат, пов’язаних з його отриманням.

6. Метод, відповідно до якого вартість об’єкта визначається шляхом внесення поправок до цін продажу подібних земельних ділянок, – це:

а) метод капіталізації доходу;

б) метод зіставлення цін продажу аналогів;

в) метод скоригованих чистих активів;

г) індексний метод.

7. Метод залишку для землі передбачає:

а) виділення та капіталізацію доходу від використання земельної ділянки, що є складовою частиною об’єкта нерухомості;

б) розрахунок середньозваженого коефіцієнту капіталізації для визначення загального доходу від використання об’єкта нерухомості;

в) метод скоригованих чистих активів;

г) індексний метод.

8. Вартість продажу об’єкта в постпрогнозному періоді – це:

а) вартість аналога;

б) дисконтована вартість;

в) вартість реверсії;

г) майбутня вартість інвестицій.

9. Що з нижченаведеного не є об’єктом коректування при оцінці нерухомості методом порівняльного аналізу продажів:

а) наявність додаткових приміщень;

б) умови фінансування;

в) час продажу об’єкта-аналога;

г) функціональне призначення об’єкта оцінки.

10. Валовий рентний мультиплікатор розраховується як відношення:

а) ціни продажу об’єкта на потенційний або дійсний валовий доход;

б) потенційного або дійсного валового доходу до ціни продажу об’єкта;

в) потенційного валового доходу до дійсного валового доходу;

г) операційних витрат до ціни продажу об’єкта.

11. Вартість будівництва об’єкта нерухомості, визначена в поточних цінах на дату оцінки об’єкта із корисністю, яка дорівнює корисності об’єкта оцінки, з використанням сучасних матеріалів, стандартів, сучасних планувальних рішень, – це:

а) вартість заміщення;

б) відновлювальна вартість;

в) кошторисна вартість;

г) залишкова вартість.

12. В оцінній діяльності виділяють втрати вартості, пов’язані з:

а) фізичним застаріванням, функціональним застаріванням, прискореним зносом;

б) фізичним застаріванням, функціональним застаріванням, зовнішнім зносом;

в) застаріванням оточуючого середовища, неусувним застаріванням, фізичним застаріванням, зносом довгострокових активів;

г) фізичним та технологічним застаріванням.

13. Знос може бути двох видів:

а) внутрішній і зовнішній;

б) матеріальний і нематеріальний;

в) усувний і неусувний;

г) фактичний і розрахунковий.

14. На які види основних фондів не нараховується амортизація:

а) передаточні пристрої;

б) споруди;

в) земельні ділянки;

г) жодної вірної відповіді.

15. Формою якого зносу є застарівання конструкції (дизайну):

а) фізичного;

б) функціонального;

в) зовнішнього;

г) економічного.

16. Часовий період від дати введення об’єкта будівництва в експлуатацію до моменту, коли об’єкт перестає додавати вартість до загального майнового потенціалу – це:

а) строк фізичного життя об’єкта;

б) строк, що залишився до повного фізичного руйнування об’єкта;

в) ефективний вік об’єкта;

г) строк економічного життя об’єкта.

17.Співсиавлення і порівняння нерухомого об’єкта оцінки з аналогами проводиться у розрізі таких основних компонентів:

а) одиниць і елементів порівняння;

б) часу проведення угоди і якісних характеристик;

в) юридичного статусу та способу господарського використання;

г) площі та наявності комунікацій.