Кричалки

1. Вожатий: ”Здрастуйте, діти!” Діти: “Здрась!”

2. Хтось з дітей: “Парам, парейрум!” Уcі: ”Гей!”

3. Хтось з дітей: “Парам, парейрум!” Усі: “Гей!”

4. Хтось з дітей: ”Парам, парейрум!” Усі: “Гей! Гей! Гей!”

5. Хтось з дітей: “Зум!” Усі: “Зум!”

6. Хтось з дітей: ”Зум! Зум! Зум!” Усі: “Зум! Зум! Зум!”

7. Хтось з дітей: “Оля, оля, део!”(розспівуючи) Усі: “Оля, оля, део!”(розспівуючи)

8. Хтось з дітей: “Умбарі, умба!” Усі: “Умбарі, умба!”

9. .Хтось з дітей: “Флі!” Усі: “Флі!”

10. Хтось з дітей: “Фліфлай!” Усі: “Фліфлай!”

11. Хтось з дітей: “Комала, комала, комала де вісте!” Усі: “Комала, комала, комала де вісте!”

12. Хтось з дітей: “Комала, комала, комала на вісте!” Усі: “Комала, комала, комала на вісте!”

13. Хтось з дітей: “Міні, міні єтто! Міні, міні, зотто!” Усі: “Міні, міні єтто! Міні, міні, зотто!”

14. Хтось з дітей: “О, ноне, о ноне, і до вісте, зум!” Усі: “О, ноне, о ноне, і до вісте, зум!”

Ми маленькі ”Веселята”.

Спритні хлопчики й дівчата.

Любимо ми пустувати.

І веселі ігри грати!

ЛІТЕРАТУРА

1. Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків. – К.:Дніпро,1991. –335с.

2. Артикула В. Бій під назвою „гопак". // Україна. – 1992. № 12, – с. 24 – 25.

3. Бабишин С. Д. Школи Запорозької Січі // Рідна школа. – 1991. – № 6. – с. 83 – 85.

4. Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – Львів: Каменяр, 1990. – 301 с.

5. Боржковський. Парубоцтво как особая группа в Малорусском сельском обществе // Киевская старина, 1887. – Т. 8. – 767 с.

6. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К. – Оберіг, 1991.

7. Гуслистий К., Апанович О. Запорозька Січта її прогресивна роль в історії українського народу. – К.: Держполітвидав, 1954. – 88 с.

8. Давидюк В.Ф., Аркушин Г.Л. Поліська дома. Фольклорно-діалектичний збірник. – Луцьк, 1991.

9. Історія українського війська: У 2 т. Т. І. – Львів, 1936. – 288 с.

10. Кащенко А. Ф. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове. – К: Веселка, 1992.-271 с.

11. Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні. – К.:Наукова думка, 1990.

12. Крип'якевич І. П. Історія України. 2-е вид., перероб. і доп. – Львів, Світ, 1992. – 560с.

13. Лясота Е. Щоденник // Жовтень. – 1984. – № 10. – С. 97 – 110.

14. Максимов С. В. Нечистая, неведомая и крестная сила. – Спб. 1903.

15. Мюллер Й. Історична дисертація про козаків». // Всесвіт, – 1988. – №6. – С 131 – 137.

16. Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка. – К: Дніпро, 1992. – 495 с.

17. Описание Дона вице-адмиралом Крейсом. //Сев. Архив, 1824 Т. ІІ. – С. 283-296.

18. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 1. До середини ХVII століття. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1993. – 640 с.

19. Приступа Є. Н., Пилат B.C. Традиції української національної фізичної культури. — Львів: Троян, 1991. – 104 с.

20. Путешествие актиохийского патриарха Макария в Россию в половике ХVII века, описанное его сыном, архидьяконом Павлом Алепским. – М, 1897,

21. Савчук Б. П. Збройні сили України: етапи вічного походу. Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємство, 1992. – С 104.

22. Сергійчук В. І. Морські походи запорожців. – К.: Фотовідеосервіс, 1992. – 62 с.

23. Січинський В. Ю. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992. – 256 с.

24. Скуратівський В. Погостини, або дванадцять мандрівок у глибину століть. – К.: Веселка, 1990.

25. Скуратівський В. Покуть. – К.: Довіра, 1992.

26. Туленков М, Зубалій М. Гопак – мистецтво бойове // Гарт. – 1993. – 30 січня.

27. Українська козацька педагогіка // Народознавство: газета в газеті "Освіта", випуск №9. – 1 вересня 1992 р.

28. Франчук І. Як воювали запорожці. – К., 1917.

29. Шанин Ю.В. От эллинов до наших дней. – М: Физкультура и спорт. 1975.

30. Єфіменко А.Я. На Україні. – Москва, 1901. Вип. III. – С.43 – 44.

31. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. І. – К.: Наук. думка, 1990. – 580 с

32. Ястребов В. Новые данные неженатой молодежи на юге России // Киевская старина, 1896. – Т.5. – С. 110-128.

ГАБРУК Зоя Василівна народилася 17.03. 1954 р. у с. Кличка Приаргунського р-ну Читинської обл. Педагогічну освіту здобула у 1991 р., навчаючись у Тернопільському педагогічному інституті на факультеті російської мови і літератури. Працює в Теребовлянському вищому училищі культури з вересня 1989 р. Пройшла різні ступені педагогічної та виховної роботи. Починаючи з вихователя гуртожитку, викладача російської, пізніше зарубіжної літератури. З 1995 р. – заступник директора з виховної роботи ТВУК, де невтомно з вогником творчої фантазії та безмірної доброти працює і сьогодні. Зарекомендувала себе грамотним і творчим спеціалістом. Згуртувала студентське самоврядування. Органічно поєднує якості педагога і психолога, використовуючи в своїй роботі інноваційні методи освітньої технології. За її ініціативою створено клуби правових знань “Закон і я”, молодої сім‘ї “Я + Ти”, які активно працюють, не втрачаючи своєї актуальності. Про це неодноразово висвітлювалось на шпальтах районної та обласної преси. Є активним дописувачем до газет і журналів, у яких висвітлює актуальні проблеми студентства.

Автор робочих програм курсу “Світова література” для училищ культури на базі 9 кл., методичних розробок “Нове осмислення теми Другої світової війни у творах російської літератури”, “Особливості літератури США. Роман Д.Стейнбека “Зима тривоги нашої”, “Людина та її відносини зі світом, що оточує її у творі Чеслава Мілоша “Поневолений розум”, “Виховний калейдоскоп (збірник сценаріїв урочистостей та розважальних дійств)” Вип.1.

Працюючи на посаді заступника директора з виховної роботи, розробила “Концепцію національного виховання студентів в училищі” (2002); “Положення про кращого студента групи” (2001); Впроваджує новітні форми національно-патріотичного виховання студентів в навчальному закладі. Цим досвідом поділилась, виступаючи на обласному семінарі заступників директорів з питань гуманітарної освіти і виховання ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації за темою “Роль духовного відродження у національному та моральному вихованні молоді” (Тернопіль. 15.05.1998).

Поєднуючи широкий спектр впливу на формування особистості, використовуючи різні форми і методи виховання, забезпечує виховний процес у навчальному закладі.

М.Виннічик, відмінник освіти України,директор Теребовлянського вищого училища культури