Бал ввічливості

Ведучий: Здрастуйте, дорогі друзі! Розпочинаємо “свято ввічливості”.

Ведуча: До нас сьогодні завітали казкові герої. Ми вас познайомимо з ними: принцеса Чемність, принцеса Скромність, принцеса Ввічливість, мушкетери, пан Коцький, Баба Яга, червона Шапочка.

Ведучий: Кожний бал, діти, розпочинається “бальним танцем”.

Ведуча: Запросимо короля й королеву на бал, щоб вони розпочали бал ввічливості танцем.

Король: Програма нашого балу різноманітна.

Королева: Ви прослухаєте лекцію на тему: “Чи вмієш ти вітатися?”.

Король: А також будуть смішинки, пісні, вірші.

Ведучий: Шановні мушкетери! Просимо вас прочитати лекцію, будь-ласка, мушкетери. Ми раді вас послухати.

Ведуча: Як приємно тебе бачити таким ввічливим. Молодець! Ми раді вас слухати. (Розповідь про привітання).

Пан Коцький: (вітає) Привіт! А я запізнився! Про що ви тут розмовляєте?

Ведучий: Так, ти запізнився! А ми про ввічливість говоримо.

Пан Коцький: О-о-о! А я ввічливий! Я дуже ввічливий!

Ведучий: Ти ж не вмієш вітатися!

Пан Коцький: Я не вмію? Я ж сказав “Привіт”. А ось другокласник вранці наздогнав іншого. Йдемо покажу (швидко). Він його вдарив по спині ранцем, піддів ногою, схватив за ніс і крикнув у вухо: “Здоров”.

Ведучий: Ну, після такого “Здоров” можна і захворіти.

Принцеса Чемність: Я допоможу Пану Коцькому. Шановний Пан Коцький, ось твої помилки. По-перше, ти не постукав, а це не ввічливо, по-друге, ти не попросив дозволу увійти…

Пан Коцький: (перебиває): Зрозумів! Зрозумів! Зараз виправлюсь. (Стукає, але принцеса Чемність знову звертається до нього).

Принцеса Чемність: Ти знову недослухав до кінця. А це не ввічливо. І ти неправильно привітався.

Пан Коцький: Зрозумів! (стукає). Можна зайти? Добрий день! Вибачте що запізнився. Дозвольте сісти на своє місце.

Принцеса Чемність: Сідай. Ось тепер ти був дуже приємною і чемною людиною.

Ведучий: Продовжуємо лекцію. Вибачте, будь-ласка.

1-й мушкетер: З давніх давен і до тепер під час вітання люди обіймаються різними рухами: декотрі вклонялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом. Треті підносили руку до лоба, четверті - торкалися носами, інші - показували язик, а в Україні клали руки на груди і вклонялися.

2-й мушкетер: І в наші дні вітаються по-різному: тиснуть руки і просто кажуть добрі слова:

“Доброго ранку!” мовлю за звичаєм.

“Доброго ранку!” - кожному зичу я,

“Доброго дня вам!” - людям бажаю.

“Вечором добрим!” - стрічних вітаю.

І посміхаються у відповідь люди!

Добрі слова ж бо для кожного любі!

Принцеса Ввічливість: Молодці! Дуже дякую мушкетерам. Вони гарно розповіли нам про привітання.

Ведучий: Дійсно, вітання бувають різні. Але чи то уклін, чи слова — вітання, чи лагідна усмішка. Спільне в них те, що привітання означає!.. Ти мені приємна людина. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров'я, миру, радості, щастя”. Ось, що означають прості слова: “Доброго ранку”, “Доброго дня”, “Ми раді вас вітати”.

Принцеса Ввічливість: Вклонившись, ми один одному сказали,

Хоча були і не знайомі “Доброго дня”.

Що особливого ми один одному сказали?

Простого “Доброго дня” і більше нічого.

Від чого ж на краплину щастя збільшилось у світі?

Від чого ж на краплину сонця збільшилось у світі?

Від чого на краплину радіснішими стало наше життя?

Ведуча: Ось бачимо, звичайне привітання може бути таким приємним, що хоч на краплину стає радіснішим наше життя.

Ведуча: А зараз хочу з вами провести гру. Я буду задавати питання, а той у кого є стрічка з відповідним словом, повинен прикласти її до промінчика сонця, яке світить сьогодні нам.

Ситуації:

Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати? (“Добрий день”).

Вам допомогли роздягнутися, повісити одяг. Що треба сказати? (“Дякую”).

Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що треба сказати? (“Вибачте”).

Людина зробила добро вам і їй потрібно віддячити. Які слова ви скажете? (“Щиро дякую”).

Щоб вам із задоволенням допомогла людина, не слід забувати одне чарівне слово. (“Будь ласка”).

Ведуча: Я дуже задоволена, що ви відгадали ці слова ввічливості.

Бачите, слова ці коротенькі,

Їх ви чуєте щодня

Вони століттями живуть на світі.

Запам'ятати їх давно пора.

Баба Яга: Добрий день! Можна до вас на свято!

Ведучий: Якщо ви ввічливі, знаєте і вмієте поводитись чемно, то заходьте, бо в нашому королівстві тільки так треба поводитись.

Баба Яга: Не вмивайтеся ніколи

І не мийте навіть рук —

Непотрібне це заняття!

Не вартує стільки мук.

Знов замурзаються руки,

Шия, вуха, все у вас,

То навіщо сили тратить

І даремно гаять час?

Стригтися також не варто,

Та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість

Облисіє голова.

Без запрошення йти в гості,

Не вітатись нам ні з ким

І нізащо слів “Будь-ласка!”

І “пробачте” не кажіть…

Ведуча: Ну то як, діти підходить нам такі наради? А я вам розкрию таємницю. Нещодавно вчені зробили дивовижні відкриття — на світі є багато упертих, неслухняних дітей, які все роблять навпаки. Ось чи слід їм давати не корисні, а шкідливі поради.

Ведучий: Але в нашому королівстві таких дітей немає і нам такі поради не потрібні.

Ведуча: Чи знаєте ви який зв'язок між ввічливістю та правилами дорожнього руху? Напевне правила зрозумілі всім. Тільки ж чому люди порушують їх? Перш за все за невихованість та нечемність

Ведучий: коли людина починає мислити, вона обов'язково дійде висновку, що ввічливим бути значно корисніше, ніж неввічливим.

Ведуча: Ви знаєте, що на початку нашого тисячоліття в Німеччині почалися досить запекла боротьба за культуру поведінки на вулиці. Штрафи не допомагали — пішоходи не чекали на зелене світло і переходили вулицю як заманеться. І тоді проблемою зайнявся один мудрець. Він одразу відмінив силу-силенну законів, покарань, а натомість встановив один єдиний. “Пішохід, яки перейшов вулицю на червоне світло, повинен зразу ж повторити цей вчинок”. Порушники, яким пощастило вижити, категорично заповідали дітям і онукам суворо дотримуватися правил дорожнього руху.

Ведучий: В одному французькому місті священик примушує віруючих на сповіді зізнаватись у порушенні правил. Це вважається тяжким гріхом, накладає на людину церковне покаяння.