Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ІІ варіант
Чорній М.М Виховний захід на тему: « БЕЗ ВЕРБИ І КАЛИНИ НЕМА УКРАЇНИ » Мета: ознайомити учнів з одвічними символами України, українського народу. Показати, що це є обереги нашої країни. Виховувати любов до Батьківщини. Хід проведення. Святково прибрана світлиця. В центрі великий вінок. У вінку кетяги калини. Вишиті рушники. Звучить фонограма пісні «Виростеш ти, сину». Ведуча: кожен народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи птахів, дерев, квітів, тварин. Одвічні символи мальовничої України – Верба, Тополя, Калина. Вони віддавна уособлюють красу її, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі. Ведучий: «Без верби і калини нема України», - каже прислівя. Справді, важко уявити собі нашу землю без верби. Не випадково Великий Кобзар, перебуваючи на засланні в Орській фортеці, висадив у степу гілочку верби, виходив її і оспівував у багатьох творах. Перший читець: А верби ген понад садами Тихесенько собі купають Зелені віти…. Другий читець: І досі сниться: під горою, Між вербами та над водою Біленька хаточка… Третій читець: Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють. Четвертий читець: Крізь верби сонечко сіяє І тихо гасне. День погас, І все почило… Перший читець: На городі коло броду Верба похилилась Зажурилась чорнобрива, Тяжко зажурилась. Другий читець: Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива. Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. (Виконується уривок з пісні «Ой вербо, вербо») Ой вербо, вербо, вербо крутая На тобі листя зелене. Де ж ти їдеш, де відїжджаєш, Ти, мій миленький, від мене? 2р. Ведуча: здавна на Україні використовували легку, дзвінку, голосисту і гнучку вербову деревину для виготовлення музичних інструментів. Особливо прославилися кобза та бандура з верби. Ведучий: добре відомо, також, які легкі човни-довбанки із могутніх вербових стовбурів виготовляли в давнину на Україні. А сьогодні із вербової деревини роблять легкі та зручні меблі. Ведуча: у великій пошані завжди була верба у людей. А стародавні слов’яни вшановували її святом - Вербною неділею. Тиждень перед Великоднем називається Вербною неділею. Тоді освячують вербу, б’ють нею дівчат, промовляючи: «Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко». Цим нагадують, що після Великодня можна справляти весілля. Ведучий: з давніх-давен зберігся на Україні звичай: на честь приходу весни водити хороводи, ігри, співати веснянки, в яких також оспівується поетичний образ верби. Перший читець: Не стій, вербо, над водою – Бистра вода під тобою Удень, вночі прибуває, Все коріння вимиває. Другий читець: з верби гілочка всихає, З верби листячко спадає, Стань, вербо, ти на риночку, Хрещатому барвіночку. Четвертий читець: де рута-м’ята кохається, До челядоньки збирається. (Виконується пісня «Зацвіла в долині» на слова Т.Шевченка) Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо-любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину. І вийшов до неї З зеленого гаю Козак молоденький; Цілує, вітає, І йдуть по долині І йдучи співають. Як діточок двоє, Під тую калину Прийшли, посідали І поцілувались. Ведуча: найбільше шанували на Україні калину. Не було такої хати, біля якої вона б не росла. Дівчата цвітом калини прикрашали коси: достиглі кетяги розвішували під стріхами і вони червоніли мов намисто. Ведучий: В калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. Матері привчають дітей саджати калину і доглядають за нею. Василь Скуратівський, автор книги «Берегиня», згадує: «Мама казала: посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі і мені. А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але є калина – її мудрість, її безсмертя». (виконується пісня «Ой у лісі калина») Ведуча: дуже любив калину Тарас Шеченко. В Кирилівці, неподалік од місця, де стояла хата Шевченків, росте і досі величезинй кущ калини – такий же, як той, що в ньому ночував малий сирота Тарас, коли мачуха виганяла його з хати. У багатьох віршах Шевченка є образ калини. Перший читець: тече вода з-під явора Яром на долину, Пишається над водою червона калина. Другий читець: защебече соловейко В лузі на калині Заспіває козаченько Ходя по долині. Ведучий: здавна калина була і символом кохання. Тому без неї не обходилося жодне весілля. Весільні короваї прикрашали гронами калини. Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали весільне гільце молодої. А весільні рушники так і рясніли цими красивими гронами – бо вони символ невмирущого роду. Ведуча: хлопцям на весілля дарували рушники та сорочки-вишиванки, де калина в парі з дубом. Це поєднання символів сили незвичайної і краси невмирущої. Адже дуб – священне дерево, в давнину воно уособлювало Перуна, бога сонячної енергії, розвитку життя. Ведучий: а хто не знає відомої козацької пісні часів Хмельниччини «Розлилися круті бережечки», де калина симвоолізує любов до рідного краю, дух боротьби за національну незалежність? Слова з неї стали основою широко відомої нині пісні січових стрільців «Ой, у лузі червона калина». Так одвічними символами нашої держави були, є і будуть – верба, тополя і калина. Чи не від нас залежить, щоб шуміли верби біля гребель, річок і ставків. Щоб весною білим цвітом цвіли кущі калини, а обабіч доріг росли стрункі, мов дівчата, тополі. Хай задумом для всіх будуть слова В.Симоненка з його опезії «Лебеді материнства», що стали піснею Перший читець: Виростеш ти сину, вирушиши в дорогу І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Ведуча: невипадково поет сказав: «прийдуть з України верби і тополі». Тополя – також символ рідної землі. Але ще слід додати, що дуб символізує незламність сили, могутність та довголіття, а добрих духів-оберегів символізує нам одна з найпопулярніших, шанованих на Україні ромен-барвінок. А серед квітів – це мальви, чорнобривці, червона рута, троянда, лілея, півонія. Любисток – говорить про любов і злагоду в сім’ї, чебрець – приносить спокій у родину, здоров’я дітям, а материнка – символ материнської любові. Ведучий: і всі ці рослини оспівані українцями у віршах, піснях, думах, про них складено багато легенд та переказів. (виконується пісня Василя Симоненка «Виростеш ти сину...») Висновок: учні більше дізналися про одвічні українські символи, що вони символізують; як їх оспівують. Зробили висновки, що ці символи потрібно шанувати й берегти.
Date: 2015-07-17; view: 2925; Нарушение авторских прав |