Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ІІ варіант





Чорній М.М

Виховний захід на тему: «БЕЗ ВЕРБИ І КАЛИНИ НЕМА УКРАЇНИ»

Мета: ознайомити учнів з одвічними символами України, українського народу. Показати, що це є обереги нашої країни. Виховувати любов до Батьківщини.

Хід проведення.

Святково прибрана світлиця. В центрі великий вінок. У вінку кетяги калини. Вишиті рушники. Звучить фонограма пісні «Виростеш ти, сину».

Ведуча: кожен народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи птахів, дерев, квітів, тварин.

Одвічні символи мальовничої України – Верба, Тополя, Калина. Вони віддавна уособлюють красу її, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Ведучий: «Без верби і калини нема України», - каже прислівя. Справді, важко уявити собі нашу землю без верби. Не випадково Великий Кобзар, перебуваючи на засланні в Орській фортеці, висадив у степу гілочку верби, виходив її і оспівував у багатьох творах.

Перший читець: А верби ген понад садами

Тихесенько собі купають

Зелені віти….

Другий читець: І досі сниться: під горою,

Між вербами та над водою

Біленька хаточка…

Третій читець: Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Четвертий читець: Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас,

І все почило…

Перший читець: На городі коло броду

Верба похилилась

Зажурилась чорнобрива,

Тяжко зажурилась.

Другий читець: Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

(Виконується уривок з пісні «Ой вербо, вербо»)

Ой вербо, вербо, вербо крутая

На тобі листя зелене.

Де ж ти їдеш, де відїжджаєш,

Ти, мій миленький, від мене? 2р.

Ведуча: здавна на Україні використовували легку, дзвінку, голосисту і гнучку вербову деревину для виготовлення музичних інструментів. Особливо прославилися кобза та бандура з верби.

Ведучий: добре відомо, також, які легкі човни-довбанки із могутніх вербових стовбурів виготовляли в давнину на Україні. А сьогодні із вербової деревини роблять легкі та зручні меблі.



Ведуча: у великій пошані завжди була верба у людей. А стародавні слов’яни вшановували її святом - Вербною неділею. Тиждень перед Великоднем називається Вербною неділею. Тоді освячують вербу, б’ють нею дівчат, промовляючи: «Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко». Цим нагадують, що після Великодня можна справляти весілля.

Ведучий: з давніх-давен зберігся на Україні звичай: на честь приходу весни водити хороводи, ігри, співати веснянки, в яких також оспівується поетичний образ верби.

Перший читець: Не стій, вербо, над водою –

Бистра вода під тобою

Удень, вночі прибуває,

Все коріння вимиває.

Другий читець: з верби гілочка всихає,

З верби листячко спадає,

Стань, вербо, ти на риночку,

Хрещатому барвіночку.

Четвертий читець: де рута-м’ята кохається,

До челядоньки збирається.

(Виконується пісня «Зацвіла в долині» на слова Т.Шевченка)

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо-любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину.

І вийшов до неї

З зеленого гаю

Козак молоденький;

Цілує, вітає,

І йдуть по долині

І йдучи співають.

Як діточок двоє,

Під тую калину

Прийшли, посідали

І поцілувались.

Ведуча: найбільше шанували на Україні калину. Не було такої хати, біля якої вона б не росла. Дівчата цвітом калини прикрашали коси: достиглі кетяги розвішували під стріхами і вони червоніли мов намисто.

Ведучий: В калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. Матері привчають дітей саджати калину і доглядають за нею. Василь Скуратівський, автор книги «Берегиня», згадує: «Мама казала: посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі і мені. А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але є калина – її мудрість, її безсмертя».

(виконується пісня «Ой у лісі калина»)

Ведуча: дуже любив калину Тарас Шеченко. В Кирилівці, неподалік од місця, де стояла хата Шевченків, росте і досі величезинй кущ калини – такий же, як той, що в ньому ночував малий сирота Тарас, коли мачуха виганяла його з хати. У багатьох віршах Шевченка є образ калини.

Перший читець: тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

червона калина.

Другий читець: защебече соловейко

В лузі на калині

Заспіває козаченько

Ходя по долині.

Ведучий: здавна калина була і символом кохання. Тому без неї не обходилося жодне весілля. Весільні короваї прикрашали гронами калини. Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали весільне гільце молодої. А весільні рушники так і рясніли цими красивими гронами – бо вони символ невмирущого роду.

Ведуча: хлопцям на весілля дарували рушники та сорочки-вишиванки, де калина в парі з дубом. Це поєднання символів сили незвичайної і краси невмирущої. Адже дуб – священне дерево, в давнину воно уособлювало Перуна, бога сонячної енергії, розвитку життя.

Ведучий: а хто не знає відомої козацької пісні часів Хмельниччини «Розлилися круті бережечки», де калина симвоолізує любов до рідного краю, дух боротьби за національну незалежність? Слова з неї стали основою широко відомої нині пісні січових стрільців «Ой, у лузі червона калина».



Так одвічними символами нашої держави були, є і будуть – верба, тополя і калина.

Чи не від нас залежить, щоб шуміли верби біля гребель, річок і ставків.

Щоб весною білим цвітом цвіли кущі калини, а обабіч доріг росли стрункі, мов дівчата, тополі. Хай задумом для всіх будуть слова В.Симоненка з його опезії «Лебеді материнства», що стали піснею

Перший читець: Виростеш ти сину, вирушиши в дорогу

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Ведуча: невипадково поет сказав: «прийдуть з України верби і тополі». Тополя – також символ рідної землі. Але ще слід додати, що дуб символізує незламність сили, могутність та довголіття, а добрих духів-оберегів символізує нам одна з найпопулярніших, шанованих на Україні ромен-барвінок. А серед квітів – це мальви, чорнобривці, червона рута, троянда, лілея, півонія. Любисток – говорить про любов і злагоду в сім’ї, чебрець – приносить спокій у родину, здоров’я дітям, а материнка – символ материнської любові.

Ведучий: і всі ці рослини оспівані українцями у віршах, піснях, думах, про них складено багато легенд та переказів.

(виконується пісня Василя Симоненка «Виростеш ти сину...»)

Висновок: учні більше дізналися про одвічні українські символи, що вони символізують; як їх оспівують. Зробили висновки, що ці символи потрібно шанувати й берегти.

 

 






Date: 2015-07-17; view: 1035; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2018 year. (0.009 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию