Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Хід свята
|
|
Тихо звузить мелодія вальсу. Доги із кінофільму "Мій ніжний і ласкавий звір". Ведуча стята повідомляє про початок.
| Ведуча: | Шановні учні! Сьогодні ви присутні на дуже цікавому святі, яке називається "Бал героїв світової літератури". Ви познайомитесь з відважними, допитливими, закоханими героями книг різних письменників і поетів світу. |
| Бо лише світовий літературі це дано. герої всесвітньої літератури мандрують на повітряних кулях і досліджують таємниці природи, вміють дорожити друзями, вміють мріяти і любити. Отже, ласкаво запрошуємо вас на цей чудовий бал літературних героїв. зустрічайте їх оплесками. (Звучить "Полонез"М. Огінського і в зал заходять, дотримуючись ритму "полонезу", герої. Вони стають колом, змінюється музика. Звузить мелодія вальсу і герої балу танцюють вальс. Після цього ведуча запрошує їх на сцену і розпочинається дійство). | |
| Ведуча: | Шановні учні! Зарубіжна література надзвичайно цікавий предмет. В курсі цього предмету вивчаються різні періоди людської цивілізації, починаючи з біблійних часів, з древньої Греції аж до сьогоднішнього дня. Отже, наші герої, які прибули на бал будуть самі про себе розповідати. |
| /Ведуча виводить на середину сцени дві красиві жінки - матір і доньку; звертається до них запитанням: "Хто ви, прекрасні пані?" І вони починають розповідь про себе. (Розповідь міфу про Деметру і Персефону. Його слід подати в скороченому варіанті)./ | |
| Ведуча: | Ось і відбулось перше знайомство з героїнями одного з давнегрецьких міфів "Деметра і Персефона". (продовжує далі ведуча). А хто це у нас такий з виглядом бенкетника? |
| (Звертається до залу: "Можливо ви знаєте?" Деякі здогадались і почали вигукувати, що це Том Сойер) | |
| (Ведуча: виводить на середину сцени цього хлопчика (він у відповідному одязі, з відром і великим пензлем), надає йому слово.) | |
| Хлопчик: | Я справді Том Сойер - герой роману Марка Твена "Пригоди Тома Сойера". Я великий бешкетник, але дуже справедливий. Я маю гарних друзів - Гекльбєррі Фінна і Беккі. Неодмінно прочитайте і заведіть собі таких друзів як у мене. Шановна пані, (звертається до ведучої) оскільки я дуже непосидющий, то запрошую всіх до танцю, (літературні герої танцюють танець "Летка-йенка"). |
| Ведуча: | Я продовжую знайомити вас з героями балу. |
| (Виводить на середину сцени Пеппі Довгупанчоху і водночас запитує учнів чи знайома їм ця героїня. Зал зашумів - значить знайома) | |
| Пеппі Довга панчоха: | Книгу про мене написала шведська письменниця Астріл Ліндгрен, яка прожила дуже довге життя і тільки зовсім недавно померла. Ця книга автобіографічна, тобто образом Пеппі письменниця змалювала себе в дитинстві. Я так як Том Сойер теж не дуже слухняна та ще й розсіяна, неуважна. Я завжди не встигаю і часто підвожу друзів, але злого нічого не роблю. |
| (Підходить до Тома Сойера, протягує йому руку і запрошує його стати її другом. Том погоджується і вони двоє виходять на середину і демонструють кілька акробатичних номерів.) | |
| Ведуча: | Правда цікаві книги писали зарубіжні письменники. Для дітей взагалі є дуже багато книжок. Особливе місце серед цієї кількості книг належить казкам. |
| /(А які ви казки знаєте? - звертається до залу із запитанням. Учні піднімають руки і називають)./ | |
| Ведуча: | Отож, запрошую на середину сцени казкових героїв. (Виходить Попелюшка). |
| Попелюшка: | Я героїня казки французького казкаря Шарля Перро. Звуть мене Попелюшка. Нелегка доля в мене була. Але добра фея мені допомогла і моє життя змінилось. |
| (Увазі учнів пропонуєтеся сценка з казки як готувались до балу названі сестри Попелюшки і як фея допомогла їй. Після цього на екран проектуються кадри з кінофільму "Попелюшка" - останні фрагменти)) | |
| Ведуча: | Учні, запрошуємо вас подивитись ще одну інсценівку і відгадати, яка це казка. |
| (Сценка з казки "Снігова королева", Андерсена. Бажано взяти той момент, коли Герда потрапила до палацу Снігової королеви і побачила Кая. Після перегляду учні в залі можуть назвати про яку казку йде мова. Ведуча стверджує, що це дійсно казка "Снігові королева", яку написав Ганс Крістіан Андерсен, датський письменник) | |
| Ведуча: | Шановні учні! В курсі зарубіжної літератури є твори, які розповідають про історію нашого народу, Історію України. Написали ці твори французький письменник Проспер Меріме і називається драма "Богдан Хмельницький", Микола Гоголь - російський письменник написав повість "Тарас Бульба". Це твір про Запорізьку Січ, про козаків, про гетьманів і кошових. |
| (Ведуча запрошує: Ну, ж бо Тарасе, покажи нам своїх синів! (Йде сцена зустрічі Тараса Бульби з синами) | |
| Ведуча: | А скажи-но, Тарасе, якими козаками були твої сини. |
| Тарас Бульба: | Сини мої були красивими і виразними козаками, (сини емітують бій). Остап бив ляхів наліво і направо, аж поки на нього не накинули зашморг. А молодший мій син Андрій схибив. Заради конання до польської панночки зрадив Україну і матір. |
| (Тарас Бульба Андрієві: "Зрадив ти Україну, синку. Немає тобі за це прощення! Я тебе породив, я тебе і вб'ю!(Т. Бульба вбиває свого сина Андрія) | |
| Ведуча: | Ось бачите, учні, як відважні козаки любили свою Вітчизну. Заради неї не було прощення й синові. (Йде танець "Гопак"). (Раптом на середину сцени виходить хлопчик в одязі принца з глобусом в руках). |
| /Ведуча до залу: Учні! Чи знайомий вам цей герой? Хто він? (якщо діти мовчать ведуча говорить сама)./ | |
| Ведуча: | Це, діти, маленький принц, з казки-притчі Антезана Екзюпері "Маленький принц". Нехай він сам розповість про себе. |
| Маленький Принц: | Я мешканець планети-астероїда В-612. Сталось так, що я опинився перед льотчиком-землянином, який зазнав аварії в пісках Сахари. З льотчиком ми подружились. Я допомагав льотчику як міг. Я розповідав йому про мою загублену у Всесвіті планету. І ось я потрапив на вашу планету, на Землю. Тут я зустрівся в різними людьми: добрими, мудрими, лихатими, діловими. Я витримав багато випробовувань на Землі; навчився мудрості; отримав звання людини. Але я повертавсь на свою планету, до улюбленої Троянди. Тому, що кожен відповідає за свою планету і за тих, кого він приручив. |
| (Він же, маленький принц, виконує пісню із репертуару Ассоль "Маленький принц" - Кто тебя выдумал, звездная страна?) | |
| Ведуча: | Є ще у нас гості. Ось погляньте на цього красеня-лицаря. Це герой роману шотландського письменника Вальтера Скотта. |
| Лицар: | Я Айвенго, лицар, позбавлений спадку. Я повернувся з Палестини, де хрестоносці намагалися звільнити Гроб Господень від сарацинів. Я кохаю леді Ровену, але мій батько має намір видати її заміж за іншого. Я- романтичний герой. |
| Ведуча: | Айвенго є втіленням честі і вірності своєму слову і своєму монархові. Учні! У світовій літературі є багато творів, в яких порушується тема кохання. Про юне кохання написав свою трагедію англійський драматург В. Шекспір. Називається вона "Ромео і Джульєтта". Ці герої наші гості. |
| (Виходять Ромео і Джульєтта) Вони демонструють сценку із дії від слів Джульєтта "Як ти зайшов сюди і до слів "Я б зважився такий здобути скарб"). (Виконуєтеся пісня із репертуару Едіти П'єхи "Где-то єсть город тихий, как сон") | |
| Ведуча: | Учні! Але не тільки прозові і драматичні твори є в світовій літературі. Світова література багата й на поезію. Видатними зарубіжними поетами є Джордж Байрон, Адам Міцкевич, Йоганн Гете, Олександр Пушкін, Марина Цвітаєва, Борис Пастернак. І ще дуже-дуже багато інших поетів. |
| Ведуча: | Послухайте, будь ласка, романс із кінофільму "Іронія долі або з легким паром" на слова Марини Цветаевої. |
| (Звучить романс під гітару у виконанні старшокласниці) | |
| Завершальна частина | |
| Ведуча: | Шановні учні! Ви мали сьогодні можливість познайомитися з її величністю - світовою літературою. Перед вами постачали герої з різних творів письменників різних країн. Були тут і казкові герої і юні закохані. Це, звичайно, маленька часточка із всієї скарбниці світової літератури. Читайте книги, роздумуйте над прочитаними сторінками збагачуйте свою мову і свій кругозір. А зараз всіх гостей балу запрошую на вальс. |
| (Всі герої танцюють на сцені. Після цього до танців приєднуються всі присутні в залі.) |
| Ріка життя Біжить ріка життя, пливе приток багато в неї: Одна родинний вир несе, друга сміється з неї. У тій другій вода мутна і зовсім не вабить око: То, певно, людськії гріхи засіли в ній глибоко. Наступна — світла і ясна, немов з джерел карпатських. Це річечка дитячих душ тече так швидко, хвацько. А далі диво-дивина — вода стоїть, як мертва. Що це таке, звідки вона, чому розкрила жерла? Вода ця з наших руйнувань і глумлення з природи. Нехай Господь нас береже в такі потрапить води! Біжить ріка життя, пливе, усе у ній змішалось: Прозоре, світле і мутне, надія лише зосталась. |
| Ранок Світає... Ген-ген, удалині, срібляста зірка догорає І оживає небосхил, ліловий колір відступає І сонця золотистий пил ласкаво землю огортає. Повітря чисте, як сльоза, і тиша, тиша невимовна Голубить душу, обійма і все навкруг красою повне. Та раптом, звідки не візьмись, легенький вітерець, Немов Амур грайливий, затанцював у травах запашних, Забігав по сріблястих переливах. і ось торкнув легенько очерет, Щоб не злякати виводок качиний і десь побіг вперед, вперед, Щоб сповістить про ранок чинно пташок веселих побудив, В людські оселі завітав він. У небо й землю сповістив, Що день новий — настав ужас. Скажи, хіба любов - це гра? Та ні, й по-іншому не може бути: Любов - це щирість, глибина, Це - коли дихаєш на повні груди. Любов не може буть нова, Вона та перша, що прийшла несміло, вона тендітна, ніжна і крихка, І треба берегти її уміло. Поглянь навкруг - любов у всім: У квіточці, в зернині. і без любові, друже дорогий, Чи був би ти на світі нині! Любов Господь заповідав. Він сам у всьому її бачив, бо без любові світ — це тьма, Яка застелює нам очі. Бо без любові злість навкруг, Велика заздрість душі нищить і якщо ти в цім вирі опинивсь – Тікай мерщій: людині це не личить! |
| Любов плекайте у собі, щоб в світ вона ішла Упевнено й сміливо, щоб всім несла тепло Скерованих сердець, і жилось на землі Спокійно і красиво! Не тривож мене, любий, у сні, Хай насниться мені синє небо, і волошки в житах, І ромашки в траві, на яких погадаю на тебе. Хочу довго я снить, бачить очі твої, Завмирають в поцілунках пестливих. Не тривож, не буди мене, любий, зі сну Я у снах хочу бути красивих. Щоб у них я щоночі з'являлась тобі, Як білява лебідка на хвилі. Не тривож, не буди мене, любий, зі сну Я літаю у мріях щасливих. Хочу зіркою буть, хочу сонцем світить, Срібним дощиком очі вмивати. Не тривож, не тривож мене, любий, у сні – Лише в ньому так можна кохати. *** Кажуть, що не на рідній землі Не співають пісень солов'ї. Ну, а де ж та рідная земля? Це - Україна люба моя! Це - кучерявий ліщиновий гай, Це - аромати садів і розмай, Це трави у пояс, волошок поля, Це - Україна люба моя! Чорнеє море й величний Дніпро, Кримські гори й Говерли чоло, Таврійські степи і козацька земля — Це Україна люба моя! І тільки-но вечір на землю зійде, Так соловей ніжну пісню веде. І душа радіє співам солов'я. Це і є, мій друже, рідная земля! Степанкова школа Степанкова школа, прекрасна і велична, І в мурах її чути, минулих літ буття. Тут муза фліртувала із юнаком Павличком І мріяли удвох про радощі життя. Тут волю свою два брати гартували - Євген і Роман Іваничуки вони про соборність Тут мрію плекали і гідно й завзято ішли до мети. Тут трійця покутська росла - виростала, І дух вільнолюбний господарем був, І той, хто навчався в цій школі класичній, Ніколи про неї в житті не забув. Й сьогодні тут вміють навчати й творити, Святим дорожити, людей шанувать. Тут завжди на поміч приходить Учитель, І учні уміють його поважать. Рости ж і надалі, предвічная школо, Виховуй лінгвістів, поетів, знавців, По-мудрому, вміло вади у майбутнє Вкраїнських дітей і відважних борців! Людське життя... Яке воно коротке! Як мить - пробігло і нема. І ти спішиш, пірнаєш як в безодню, Та так, що аж п'яніє голова. Ти не щадиш свого здоров'я, Бо є багато що зробить: Продовжить рід, дітей вивести в люди, У праці успіхи здійснить. В будинку гарнім прагнеш жити І в ньому затишок створить. І все біжиш, біжиш - нема коли й спочити - Така вже у людей життєва нить. І є ті ниті гарні й шовковисті, Які в людському морі виграють, А є шорсткі, колючі і тернисті І дуже важко все збагнуть. Та раптом сам себе (питаєш) запитуєш: Чи довго ще летіть, спішить, Чи настав час вже зупинитись, Чи щось іще не встиг зробить? Та голос внутрішній говорить: "Не зупиняйся, треба плить. Є тільки мить між минулим і завтрашнім І ось ця мить нас запрошує жить". |
Date: 2015-07-17; view: 6218; Нарушение авторских прав