Уклін тобі, велика Соломіє

Уклін Тобі, Велика Соломіє!

Ми від твоїх негаснучих щедрот Міцнішими стаєм: живе і гріє Твоє їм 'я, як пісня, як народ!

Дмитро Павличко

- Діти! Розкажіть, що ви знаєте про Соломію Крушельницьку?

[ Це українська оперна співачка. ]

Серед найбільших співаків світу кінця XIX ст. - початку XX ст. Соломія Крушельницька була символом досконалості і неперевершеності. Її незрівняної краси лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави - рідкісне явище в світовому оперному і камерному мистецтві.

Талант видатної співачки найкраще визначив відомий італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі: «На оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі - Батістіні, Карузо, Рітта Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати врівень з ними. Нею була Соломія Крушельницька».

Перед співом української співачки і красою її душі, музичною інтерпретацією нею рідних їй народних пісень схиляли голови видатні співаки, композитори, диригенти, письменники, її слухачі в країнах Європи, Південної і Північної Америки та Єгипті.

Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1827 року в селі Білявинцях Бучацького повіту на Тернопільщині, над мальовничою річкою Стрипою, серед свіжості навколишніх гаїв і лісів.

Батько Соломії, український священик і хоровий диригент Амвросій Васильович Крушельницький, закінчив духовну семінарію у Львові.

Мати співачки Теодора Григорівна Савчинська була донькою священика і письменника. Мала гарний голос, співала народні пісні, зокрема колискові і гаївки.

Доля священика Амвросія Крушельницького складалася так, що за своє життя він з 1868 року шість разів міняв місце парафії. Ще й року не було Соломійці, як вони переїхали у село Тисові Болехівського деканату, де й досі збереглася стара церква, в котрій маленька Соломійка слухала з сестрами спів релігійних хоралів. Тоді в Тисові спалахнула пошесть холери, яка звалила з ніг і Соломійку. Про цю подію розказували напівлегенди.

Батько пішов до цілительки Марини питати пораду. І вона порадила йти лісом в гори, де б'є чисте джерело. Дати напитися донечці і вона одужає.

Батько довго блукав по лісі, аж потім натрапив на те джерело. Привіз батько цілющу воду і напоїв дитину. Окріпла Соломійка від тої води і перемогла жахливу хворобу. Мати Соломійки завжди згадувала про той випадок і говорила, що то рідна земля-матінка врятувала тоді її донечку цілющою водою і передала дівчинці свою силу, красу і чарівний голос.

В кінці 1878 року, коли Соломійці виповнилось 6 років, батько одержав парафію в Білій коло Тернополя. Хата була дуже бідна, але на подвір'ї було дуже зелено, цвіли мальви, айстри, мали чудовий садок і пасіку.

Соломія вчилася вдома, приватно. Спершу її вчила румунка з Чернівець, мадам Бугер, а пізніше учитель Микола Мороз.

З малих літ Соломійка була дуже артистична, вміла найкраще «удавати» різні ролі.

У 1881 - 1882 році в Тернополі започатковані Шевченківські концерти, за участю чоловічого хору А.Вахнянина. Після цих концертів Соломія із сестрами співають у місцевому хорі Тернополя. На концерті 1883 року Соломія вперше у житті виступила як солістка, виконала пісню «На городі коло дуба» М.Лисенка, на слова Т.Шевченка.

Барвінські була першою фаховою учителькою вокалу і гри на фортепіано юної Соломії, збагатила її концертний репертуар піснями Лисенка.

У 80-х роках, водночас з концертними виступами, в Тернополі проходило і музичне навчання Соломії.

[ Послухайте українську народну пісню «Ой летіли білі гуси» у виконанні Соломії Крушельницької ]

Багато допомагав Соломії у її освіті старший брат Антон, доставляв їй книги, словники німецької, французької мов, ноти. Познайомив з своїми друзями - композитором Денисом Січинським, диригентом і критиком Володимиром Садовським.

Садовський виділявся скромністю, працьовитістю, високими людськими ідеалами і красою почуттів. Він кохав Соломію все своє життя, але вона не подавала йому найменших надій. Коли одержав відмову - висвятився на священика і так і не одружився.

З 1 вересня 1891 року С.Крушельницька розпочала навчання по вокальному факультеті Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Вокалу і дикції вчив Соломію знаменитий професор Рудольф Шварц, Валерій Висоцький, який оволодів в Італії мистецтвом школи бельканто.

Навесні 1892 р. кваліфікаційною екзаменаційною комісією 1 ступінь признано тільки С.Крушельницькій, М.Левицькому, Г.Гурському. А на конкурсних концертах Соломія одержала Похвальний лист і бронзову медаль.

З першого року навчання у консерваторії С.Крушельницька стала солісткою українського хору Львівського «Бояна», очоленого диригентом О.Нижанківським. Восени Крушельницька 1893 року виїхала до Італії. У Мілані вона вдосконалює свій голос у знаменитого професора Конті. На сцену не спішить, бо хоче досягти найвищої досконалості. П'ять сезонів (1893 - 1902) Крушельницька - примадонна Варшавської опери. На Варшавській сцені відбувся тріумфальний виступ Соломії у 500-ій виставі «Галька» Монюшка.

З Варшави Соломія виїздила на гастролі до Петербурга, де співає у складі італійської трупи за участю Баттістіні, Карузо, Арнольдсон.

[ Послухайте у виконанні Соломії Крушельницької арію «Чіо-чіо-сан» з однойменної опери Пучіні ]

Дальші гастрольні виступи Крушельницької відбулися у Парижі, Неаполі, Палермо, Римі, Львові, Болоньї, Бремії, Буенос-Айресі, Ріо-де- Жанейро, Ла-Скала, Мадриді, Барселоні, Лісабоні. Музичні критики давали найвищу оцінку її дивовижній артистичності і виняткової краси голосу.

Влітку 1932 р. Соломія приїхала з Італії до рідного краю. Гостювала у сестер, дала концерти у Львові і Станіславі.

Восени 1939 року С.Крушельницька повернулася назавжди до рідного Львова, де в 1945 - 1952 pp. працювала професором вокалу у Львівській консерваторії ім. М.Лисенка. У 1951 р. їй присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України. А 15 листопада 1952 року перестало битися серце великої української співачки.