Методичні рекомендації

У кримінально-процесуальній літературі немає однозначного розуміння природи кримінального процесу. Тому немає однозначного визначення самого процесу. У навчальних посібниках наводяться точки зору різних авторів (доріволюціонних, радянських, сучасних українських) на те, як слід його розуміти. Виявіте, що є загальним для різних підходів, в чому полягає особливість кожного з них. Чим ці особливості обумовлені?

У центрі всіх суперечок про сутність кримінального процесу стоїть питання про співвідношення в ньому публічного та приватного початку. Ви повинні визначитися з тим, що потрібно розуміти під публічним і приватним початком у кримінальному процесі. Яким чином вони повинні співвідноситися в кримінальному процесі? І що є основою для їх співвідношення? Вирішення цих питань не повинно бути відірване від історії становлення державності.

Розуміння кримінального процесу не буде повним без виявлення його призначення. З цих позицій проаналізуйте зміст ст. 2 КПК України і дайте відповідь на питання про те, наскільки повно в її змісті відбилися надії суспільства, пов'язані з кримінальним процесом. Навіщо кримінальний процес потрібен громадянину, суспільству, державі? До загальнопоширених відповідей на запитання «Навіщо?» окремі автори додають, що в рамках процесу повинен бути зібраний матеріал, значимий не тільки для кваліфікації, але і для визначення міри впливу на особу, яка вчинила правопорушення. Причому цей матеріал повинен збиратися з позиції того, що його використання в рамках наступного за вироком педагогічного впливу має забезпечити формування відповідальності у правопорушника. Оцініть цей підхід з позицій вашого розуміння того, що потрібно розуміти під відповідальністю і який механізм її формування.

Виходячи зі свого розуміння природи і призначення кримінального процеса, різні автори формують своє розуміння цілей кримінального процесу. Причому багато хто не розмежовують поняття «призначення», «мета» і «завдання» процесу. У змісті цих понять вам належить розібратися самостійно для відповіді на питання, що ж слід розуміти під цілями процесу.На самому початку роботи з цього питання розкрийте зміст понятий «тип», «модель процесу» і його «форма». Як співвідносяться ці поняття? Ознайомившись з існуючими в літературі типологіями кримінального судочинства, виділіть та співвіднесіть їх підстави. До якого типу, використуя ці підстави, можна віднести кримінальний процес України? Опішите основні характеристики змагального і континентального процесу.

У літературі існує розуміння співвідношення кримінально-правового та кримінально-процесуального відносини, в силу якого процес розглядається як форма життя матеріального права. Працюючи над питанням про взаємозв'язок кримінального права та процесу, ви повинні встановити, яким чином, перше визначає друге, які цілі ставить перед ним, як організовує рух кримінального провадження по стадіях. На цій основі виявите, що з точки зору кримінального права є предметом кримінального процесу: кримінальні правовідносини, питання про кримінальну відповідальність, правопорушення або щось інше. Врахуйте, ваше уявлення про соціальну та юридичну природою судочинства тут буде мати велике значення.

Співвідношення кримінально-процесуального права і кримінального процесу слід розглядати шляхом виявлення особливостей правового регулювання в судочинстві: предмета і методу; виникнення, зміни та припинення правовідносин, і т. п. При цьому виникає необхідність порівняння кримінально-процесуального права з іншими галузями права і видами процесу. Звертаючись до матеріалу теорії права, згадайте, що таке галузь права і як називається та група галузей, до якої можна віднести кримінально-процесуальне право. Обов'язково виділіть ознаку (або ознаки), що лежить в основі віднесення.

На наступному кроці ознайомтеся зі структурою нового КПК України - основного джерела кримінально-процесуального права. Працуюя з текстом КПК України, зрозумійте логіку чергування стадій кримінального процесу і те, чим обумовлена ​​його многостадийность. Вам слід усвідомити, що таке джерело права. Чи можна ділити їх на основні джерела і неосновні? Обгрунтовано чи віднесення деякими авторами до числа джерел рішень Європейського суду з прав людини, постанов і ухвал Конституційного Суду України, постанов Пленума Верховного Суду України та наказів Генерального прокурора України? Деякі автори розширюють число джерел права, відносячи до них усі підзаконні нормативно-правові акти, в яких містяться норми, спрямовані на регулювання процесуальних питань. Виходячи з розуміння суті кримінального процесу, чи можна подібного роду норми відносити до джерел кримінально-процесуального права? Засвойте елементи кримінально-процесуального регулювання і виявите те, що їх пов'язує між собою. Що слід розуміти під кримінально-процесуальної нормою і в чому її відмінність від норм інших галузей права? Класифікуйте норми кримінально-процесуального права, в кожному випадку чітко виділяючи підставу класифікації.

Нагадуємо, що якщо ви зустріли нове поняття, то необхідно, насамперед, розкрити його суть і тільки після цього використовувати в подальшої пізнавальної діяльності. Дане нагадування відноситься і до поняття «стадія». Розкривши його і виявивши критерії, в силу яких діяльність оцінюється як стадія, постарайтеся ці критерії апробувати на матеріалі КПК України. Після чого дайте коротку характеристику змісту кожної стадії.

Слід розкрити співвідношення кримінального процесу з такими суміжними галузями права, як: кримінальне право, кримінально-виконавче право, конституційне, адміністративне, цивільне та інші галузі права.

Література до семінарського заняття №1:

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. – Ст.131.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91.

4. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 62. – Ст. 2509.

5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року //Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №41-45. – Ст. 529.

6. Бурдін В.М. Вплив нового Кримінального процесуального кодексу України на інститути матеріального кримінального права // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2012. - №4. – С. 255-264.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України: структурно-логічні схеми і таблиці, типові бланки та зразки процесуальних документів: науково-практичний посібник / [авт. кол.: Андрєєв Р. Г., Блажівський Є. М., Гошовський М. І. та ін.]. – К.: Алерта, 2012. – 736 с.

9. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. - Т. 1 / О.М. Бандурка. Є.М. Блажівський, Ю.М. Грошевий, Ю.М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація. В.П. Пшонки. А.В. Портнова. - Харків: Право. 2012. - 768 с.

10. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В.В.,
Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін. – К.: НАВС, 2012. – 280 с.

11. Мирошниченко Є.О. Особливості застосування нового кримінального процесуального кодексу України в суді. Зразки процесуальних документів: Навчально-практичний посібник. – Харків: Харків юридичний, 2012.- 176 с.

12. Молдован А.В. Кримінальний процес України: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2013. – 368 с.

13. Толочко О. Роль рішень Європейського Суду з прав людини в механізмі кримінального процесуального регулювання // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. - №3. – С. 56-61.