Методичні рекомендації

Слід усвідомити значення судового розгляду як центральної стадії процесу, в якій реалізуються особливі повноваження суду, зазначені у ст. 124 Конституції України, виявити основні ознаки цієї стадії.

При зверненні до загальних положень судового розгляду керуйтеся в першу чергу положеннями § 1 глави 28 КПК України і вказівками, які дані по темі семінарського заняття № 4 «Загальні положення досудового розслідування». Але крім цього вам належить зіставити загальні положення судового розгляду з загальними положеннями досудового розслідування. Порівнювати їх необхідно по тому алгоритму діяльності, який заданий законодавцем. Якщо ви побачите розбіжність, то необхідно виявити його причину. Допоможе в цьому розуміння сутності досудового розслідування та судового розгляду.

Зверніть увагу на деякі положення, які віднесені законодавцем до загальних положень цієї стадії. Загальні положення судового розгляду - сукупність (система) процесуальних дій, що спрямовані на виконання основних завдань кримінального судочинства:

· реалізація засад кримінального провадження під час судового розгляду;

· безперервність судового розгляду;

· незмінність складу суду при розгляді справи;

· гласність судового розгляду;

· наслідки неявки учасників судового розгляду до суду;

· загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду;

· об'єднання, виділення та зупинення судового провадження;

· процесуальний порядок застосування режиму відеоконференції в судовому провадженні.

Розглядаючи матеріал про безпосередность, визначте свою позицію з питання про можливість оголошення показань учасника процесу, які їм були дані на стадії досудового розслідування. З позицій розуміння вами принципів процесу оцініть правильність рішення законодавця.

Теоретичний інтерес викликає і загальна умова, позначена як «межі судового розгляду». Чи означає ця умова, що для судового розгляду задані жорсткі межі, які визначаються з отриманням обвинувального акту? Чи може суд дослідити докази, що не були вивчені на досудовому слідстві, чи може він перевіряти версії, які були відкинуті слідчим? Якщо так (згадайте про можливість зміни обвинувачення, що свідчить про це), то в чому тоді суть меж судового розгляду. Вище було згадано про можливість зміни обвинувачення. Чим визначаються межі цієї можливості? Розкрийте зміст її критеріїв.

Дискусійним залишається питання про роль прокурора в судовому розгляді. Прихильники принципу змагальності виступають проти наглядових повноважень прокурора в суді в силу того, що, на їх думку, такі повноваження порушують рівність сторін змагального кримінального процесу. Прихильники наглядової функції стверджують, що у всіх випадках прокурор повинен залишатися представником органу нагляду, для якого байдуже, який вирок винесе суд - обвинувальний або виправдувальний, головне, щоб він був законним і обгрунтованим. Виходячи з тих уявлень про місто прокурора у кримінальному процесі, які були вироблені вами раніше, аргументуйте своє рішення цього питання. Потім, грунтуючись на даному рішенні, спробуйте визначити, чи можна стосовно стадії судового розгляду говорити про наявність в ній протиборчих сторін (обвинувачення та захисту). У зв'язку із законодавчою регламентацією наслідків відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення чи можна говорити про незалежність суду, як бути з його внутрішнім переконанням, якщо воно не відповідає позиції прокурора? А що відбувається з захистом інтересів потерпілого в таких випадках? Знайдіть вихід з цієї ситуації.

Література до семінарського заняття №6:

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30. - Ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91.

3. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 62. – Ст. 2509.

4. Городовенко В.В. Принцип справедливості судової влади: загальнотеоретичні аспекти // Адвокат. – 2012. - №2. – С.20-24.

5. Костін М. Забезпечення розумних строків судочинства у кримінально-процесуальному законодавстві України // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2011. - Випуск 53. - С. 366–374.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. - Т. 1 / О.М. Бандурка. Є.М. Блажівський, Ю.М. Грошевий, Ю.М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація. В.П. Пшонки. А.В. Портнова. - Харків: Право. 2012. - 768 с.

8. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В.В.,
Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін. – К.: НАВС, 2012. – 280 с.

9. Молдован А.В. Кримінальний процес України: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2013. – 368 с.

10. Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людиниі громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України. — Х., 2011. — 213 с.

11. Щерба В.М. Провадження в суді присяжних за новим КПК України // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. - № № 3 (58). – С. 93-101.