Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Структура робочого дня виконавця
Для розрахунку норм праці потрібна чітка класифікація затрат часу. Структура робочого часу виконавця або змінного робочого часу (Тзм) — це співвідношення часу роботи та часу перерв, або нормованого і ненормованого робочого часу. Час роботи (Тр) — це часовий проміжок, протягом якого працівник здійснює трудовий процес на своєму робочому місці за зміну. Він складається із часу продуктивної роботи (Тп.р.) і часу непродуктивної роботи (Тр.н.). До непродуктивної роботи належить усунення або виправлення браку, що виник з вини самого працівника, виконання роботи для власних потреб. Час продуктивної роботи характеризується виконанням обов'язків, передбачених регламентом (прямих і суміщуваних). Він включає час підготовчо-завершальної роботи, час оперативної роботи й час на обслуговування робочого місця. Під час підготовчо-завершальної роботи виконуються певні завдання на початку та наприкінці зміни, наприклад одержання змінного завдання та нарядів; ознайомлення із завданням, виробничий інструктаж, одержання і повернення робочих креслень, технологічних карт, інструментів, пристроїв; одержання, огляд і здавання матеріалів, заготовок, деталей та вузлів; налагоджування обладнання, установлення пристроїв та інструментів на початку зміни та зняття їх наприкінці зміни; здавання готової продукції або роботи. Оперативна робота — це безпосереднє виконання змінного завдання. Час, витрачений на неї (Топ), складається з часу виконання основних прийомів (То) і допоміжних (Тд). Виконуючи основні прийоми (основний час), працівник здійснює безпосереднє перетворення предметів праці. Допоміжний час затрачається працівником на дії, що необхідні для виконання основної роботи та повторюються при виготовленні кожної одиниці продукції (наприклад, установлення предмета праці на верстат або стіл для оброблення, керування обладнанням, вимірювання предметів праці). Час обслуговування робочого місця (То.р.м) складається з часу організаційного обслуговування (Торг) і часу технічного обслуговування (Ттех). Час організаційного обслуговування використовується для огляду робочого місця та його впорядкування, розкладання інструменту на початку зміни та прибирання наприкінці її, чищення та змащування обладнання. Час технічного обслуговування використовується для догляду за обладнанням у процесі виконання певної конкретної роботи (налагодження обладнання, заміна зношеного інструменту та ін.). Час перерв у роботі виконавця (Тп) — тривалість часу, протягом якого працівник не працює. Складається з двох груп затрат часу: регламентованих і нерегламентованих перерв. Час регламентованих перерв (Тр.п) — це часовий проміжок, коли працівник не працює з об'єктивно необхідних причин. До нього належать перерви на відпочинок та особисті потреби (Тв.о.п) і перерви, зумовлені особливостями техніки і технології (Тп.т). Час нерегламентованих перерв (Тн.п) — охоплює перерви, що виникають внаслідок недоліків в організації виробництва і праці. До них належать перерви, зумовлені порушеннями трудової дисципліни (Тп.т.д) (запізнення на роботу, прогули), перерви, що пов'язані з недоліками в роботі техніки (Тп.н.т) (наприклад, простої обладнання, поломки) та відпустки з дозволу адміністрації підприємства (Та). Затрати робочого часу поділяються на нормовані й ненормовані. Нормовані затрати робочого часу включаються в норму часу, а саме затрати основного і допоміжного часу, часу на обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби, часу регламентованих перерв і підготовчо-завершального часу. Сумарна величина цих затрат на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом (Тшт.-к): Тшт.-к =Топ +То.р.м +Тпз +Тв.о.п +Тп.т, де Топ — час оперативної роботи; То.р.м — час обслуговування робочого місця; Тв.о.п — час на відпочинок та особисті потреби; Тпз — підготовчо-завершальний час; Тп.т — час регламентованих перерв з організаційно-технічних причин. Ненормовані затрати робочого часу є безпосередніми втратами і в норму часу не включаються. Проведення аналізу структури затрат робочого часу на основі цієї класифікації допомагає з'ясувати величину втрат і нераціональне використання часу на робочому місці. Date: 2016-11-17; view: 226; Нарушение авторских прав |